3. Економічні обмеження функціонування торговельного підприємства та характеристика їх прояву.

Не дивлячись на те, що в умовах ринкової економіки підприємство є основним господарюючим об'єктом, на його діяльність дуже впливає навколишнє соціально-економічне середовище.

Усе різноманіття факторів, які створюють зовнішнє середовище діяльності підприємства, поєднується у дві групи: у фактори макросередовища та фактори мікросередовища.

Макросередовище характеризується наступними групами факторів у державі та в регіоні: економічні, політичні, правові, демографічні, природні, науково-технічні, соціально-культурні.

Перша група факторів проявляється в масштабах держави та в межах регіону і не завжди прямо та за часом швидко впливає на підприємство. До економічних факторів відносяться: рівень та зміни грошових та натуральних доходів населення; розмір зарплати, пенсій, посібника, їх зміну; другий загальноекономічний фактор — інфляція, стійкість національної валюти, чим нижчій індекс інфляції, тим вище платоспроможній попит, тим більша маса товарів буде затребувана на ринку.

Функціонування підприємства в умовах ринкової економіки завжди пов'язані з визначними обмеженнями.

До таких обмежень відносяться:

1. Обмеження, обумовлені ресурсами, тобто ресурси витраченні (матеріальні, трудові) повинні бути меншими або рівними за існуючих у наявності ресурсів. 2. Обмеження, обумовлені попитом, тобто обсяг реалізації завжди менший або рівний обсягу купівельного попиту.

3. Бюджетні (фінансові) обмеження, тобто грошові витрати підприємства повинні бути меншими або рівними за грошові ресурси (сумі грошових фондів та грошових доходів підприємства).

4. Тимчасові обмеження, пов'язанні з інфляцією. Цей вид обмежень викликає необхідність максимально скорочувати термін оборотності грошової готівки підприємства з метою запобігання її знецінення.

В умовах ринкової економіки найбільш важливим лімітним фактором є обмеження, обумовлені попитом.

Мікросередовище включає наступні групи факторів: § Споживачі (стан та розвиток потреб, попиту на товари, розвиток ринку). § Постачальники (привабливість постачальників, доцільність договірної політики). § Конкуренти (число активних конкурентів, стан конкуренції та ін.). Фактори мікросередовища проявляються в результаті взаємодії підприємства із суб'єктами ринкових взаємовідносин. Усі фактори, які формують зовнішнє середовище діяльності підприємства, схильні до змін, часто, дуже суттєвих. Тому дослідження та оцінка можливих змін у зовнішньому середовищі є необхідною умовою успішної діяльності підприємства.

4. Система стратегічних цілей розвитку торговельного підприємства.

Стратегічні цілі - це кількісні та якісні орієнтири розвитку компанії. Вони розробляється на основі наявних місії, бачення, результатів стратегічного аналізу галузі, оцінки рівня конкуренції в ній, наявних ресурсів і конкурентних можливостей.

Класифікація цілей підприємства:

1) за ступенем досягнення мети:

- бажані (отримання максимальних прибутків);

- життєво необхідні (отримання мінімально-необхідних прибутків, котрі забезпечують збереження статутного фонду підприємства);

2) за часовим фактором:

- перспективна мета;

- поточна мета;

3) в залежності від відношення до головної мети підприємства:

- кінцеві цілі;

- проміжні;

4) в залежності від оцінки:

- кількісні (виражаються певними абсолютними і відносними показниками – обсяг продажу, сума отриманого прибутку);

- якісні ( культура обслуговування, соціальний мікроклімат, культура виробництва);

5) в залежності від змісту і характеру відображуваних інтересів:

- цілі підприємства, як суб’єкта ринкових відносин отримання прибутків);

- цілі суспільства, задоволення потреб населення (відповідність обсягу і структури споживчого попиту).