Соціальний захист літніх і старих людей

Це комплекс економічних, соціальних і правових гарантій для громадян літнього і старечого віку, що базується на принципах людинолюбства й милосердя з боку держави стосовно членів суспільства, які цього потребують.

У свою чергу, соціальний захист населення літнього і старечого віку здійснюється за трьома напрямами: профілактика, підтримка і представництва.

Профілактика має на меті зберегти добробут старої людини через зменшення чи усунення чинників ризику, і тим самим запобігти її влаштуванню в стаціонарні установи соціального обслуговування.

Підтримка - це допомога, необхідна старим людям для збереження максимально можливого рівня самостійності.

Представництво - захист інтересів старих людей, визнаних недієздатними, від їхнього імені, з метою надання їм необхідної допомоги.

Таким чином, практична, соціальна робота з літніми і старими людьми полягає в тому, щоб зробити роки життя людини в цьому віці гідними й благополучними.

На п'ятдесятій сесії Генеральної Асамблеї ООН у березні 1995 р. для підготовки і проведення Міжнародного року літніх людей (1999 р.) виділені додаткові принципи, що об'єднані в п'ять груп.

1. Принципи групи "незалежність" мають на увазі, що літні і старі люди повинні мати доступ до основних благ і обслуговування, можливість працювати чи займатися іншими видами діяльності, що приносить прибуток, брати участь у визначенні термінів припинення трудової діяльності, зберігати можливість участі в програмах освіти і професійної підготовки, жити в безпечних умовах з урахуванням особистісних нахилів і стану, що змінюється, мати можливість в проживати в домашніх умовах доти, поки це можливо.

2. Принципи групи "участь" відображають питання залучення людей похилого віку до життя суспільства й активної участі в розробці і здійсненні політики, яка стосується їхнього добробуту, можливостей створювати рухи чи асоціації осіб літнього віку.

3. Принципи групи "відхід" є основною при вирішенні проблеми забезпечення людини похилого віку доглядом і захистом з боку родини, громади, доступу до медичного обслуговування з метою підтримки чи відновлення оптимального стану й попередження захворювання, доступу до соціальних і правових послуг, користування послугами піклувальних установ і обов'язкового дотримання в соціальних установах прав людини й основних свобод, включаючи повагу гідності, переконань, нестатків і особистого життя, а також права приймати рішення щодо догляду та якості життя.

4. Принципи групи "реалізація внутрішнього потенціалу". На них базується ідея, яка стверджується, що літні і старі люди повинні мати можливість для всебічної реалізації свого потенціалу, щоб їм завжди був відкритий доступ до суспільних цінностей в галузі освіти, культури, духовного життя й відпочинку.

5. Принципи групи "гідність" несуть ідею недопущення експлуатації, фізичного й психічного насильства стосовно людей похилого віку, забезпечення їм прав на справедливе до них ставлення незалежно від віку, статі, расової чи етнічної приналежності, інвалідності чи іншого статусу, а також незалежно від їхнього трудового внеску.

Перераховані принципи орієнтовані на те, щоб допомогти особам старшого покоління вести повнокровне й плідне життя, забезпечити їм умови, необхідні для підтримки чи досягнення гідного життя.

Отже, базуючись на зазначених принципах, вікових особливостях людини, можна виділити три групи завдань кожного віку: природно-культурні, соціально-культурні, соціально-психологічні, які лежать в основі практичної діяльності соціального працівника.