Завдання 3

3. З початку «Хмари»- цеавторськаглузування з того захопленнямсофістикою, яке панувало в СтародавнюГрецію в 50-40гг. е. Цяглузування проходить крізь усе комедію Аристофана, але яскраво вона показана у різних деталях, якідоповнюють й остаточно накреслюють образ даногофілософа. З точки зору Аристофана, мислительвзагалізмальовується у комедії як затятийсофіст, тобтовикладачудаваноїмудрості й умінняобманювати в суперечках. Сократ - ценадзвичайноскладна й багато в чомусуперечливаособистість. Якщокомусьздавалося, що великий філософбувсаметакий, це думка якийзавжди правда останняінстанція, бодужебагатофактів з біографії Сократа досіпір не з'ясовані. Проте, щотепервже довели численнідослідникижиття і спадщини великого мислителя, він противник софістів, оскількитівиступали як вчителямудрості. Мудрість і красномовствобули для Сократа нісамоціллю, ні основою філософськоїдіяльності. Крімцього, з погляду Сократа, суперечка - цеспосібмислення та історіяпошукуістини, для софістів ж - суперечкацелишеінтелектуальнагра. Тому, кажучи про спосіб Сократа у комедії Аристофана «Хмари», йдетьсялишеособистесприйняттікомедіографомособистостіданогофілософа, але як не про об'єктивноюситуацією і всебічноїоцінці. Тобтоконфлікт у тому щохдобувшичисленнізнанняФідіппідпочинаєпочинаєбитибатьків, за допомогою «неправдивихпромов» доводячи, щомаєповне на це право. ЗвідчаюСтрепсіадвиганяєсина з будинку і спалюєвщент «мислильню» Сократа. Хор Хмар, щоуособлюєнатуралістичнутеологію і неяснітеорії, спочаткупідбадьорюєСтрепсіада в йогопочинаннях, але потім з характерною мінливістюобертаєтьсяпротинього.

Завдання 4

. У цьомутворі, щостоїтьокремовідінших, Аристофан виходить далеко за межітрадиційноїкомедії. Тональністькомедії, незважаючи на властивийїйгумор і невтримнівеселощі, щопрориваються часом, скорішесумна, і сумцей — не тільки про померлихтрагіків, а й про театр, щоприйшов у занепад, і про саміАфіни, щобуливжеблизькі до занепаду. Сцена змаганняміжпоетамивибудована з відмінноюмайстерністю, а пісніприсвяченихглибокоторкаютьзадушевністю і красою. Очевидно, Арістофан задумав проникнути в суть не тількитрагедії, а йкомедії: виникаєвраження, що той і інший жанр зливаютьсявоєдино у величномуфіналі з йогогероїчним гекзаметром. У ційп'єсі древня комедіяпідійшла до свогозавершення.

Завдання 11

Архаїчний(відпервіснообщинного до рабовласницького ):

• Примітивнийродовийепос

• Драма

• Плачі за померлими

• Пере можливі на глузливіпісні

• Міськіхроніки

• Юридичнітексти

• Сакральнігімнигрецькихжреців

1-ий періодрозвитку(сер.3 –сер 2-го ст.дон.е):

• Епос;

• Історіографія

• Трагедія

Представники: Плавт, Тирецій.

2-ий (150-ті -40-ві рр. до н.е):

Міжпартійнаборотьба та повстаннярабівпід проводом Спартака,

Зазналипоразкивід Риму. Громад.війнаміжреспубліканцями і прихильникамиутв.Рим.імперії

Представники: Цицерон, Кату, Лукрецій

3-ий (31 р до н.е – 476 р н.е)

• Епоха Августа – Золотийвік.Часнайвищ. досягнень (Вергілій,Овідій)

• Срібнийвік (Петроній, Ювенак)

• Літературапізньоїімперії (занепадрим. літератури )

Завдання 12

. Розвитокримського театру.

Свідчення про розвитоктеатральноїдраматургіїдослідникизнайшли у римськійісторійТітаЛівія. Відомо, що з 64 року до н.е. у зв’язку з моровицею до Риму для церемоніїщобуславитибогівбуло запрошено етруськихакторів. Римська молодь перейнялатехнікутанцю, додавши діалоги і жестикуляцію. Знеї почали виділятисянайталановитішівиконавці. Вони вже не вели діалоги, сповненігрубихжартів, а виконуваливірші, покладені на музику, супроводжувалисяспівигрою на флейті і відповіднимирухами. У такийспосібвиникларимська сатура (мішанина) та вігос (невеликікомічні сценки). Під час багаторічноївійниримляниперейняливід племен осківнароднукомедію – ателаму. Характерноюознакоюателамубуланеодміннаприсутність 4 персонажів: старого дурака, бабія, ученого нікчеми, хвальковитоговоїна. Текст письмово не фіксувався, а імпровізувавсяакторами. Пізнішецю форму народноїдрамивитіснитьпрофесійний театр. З’являютьсяжанриполіата і тогата. Поліата – дія в Греції, героїносятьгрецькіімена й плащі. Тогата – фігуруютьримляни. В римской драме не было хора, поэтому отпала и необходимость в орхестре. От орхестры осталось лишь полукружие, которое заполнялось местами для зрителей.

Возвышенная площадка (по-гречески проскений, по-латыни — пульпитум) для игры актеров с самого начала существовала в римском театре. Она часто изображается на древнеиталийских вазах. Эта площадка была несколько ниже, чем проскений эллинистических театров.

Скена, выполнявшая в греческом театре роль декоративного фона, сохранилась и в римском, но стала значительно выше (часто имела 3 этажа) и была роскошно украшена мраморными колоннами и нишами, в которых стояли скульптуры. Декоративная стена (scaenaefrons) имела 3 или 5 дверей, из которых выходили актеры, танцоры, музыканты или декламаторы. В римском театре был и занавес, который опускался в начале представления и поднимался в конце. В стенке сценической площадки, приподнимавшей ее над орхестрой, также были ниши, в которых часто устраивались фонтаны, освежавшие воздух и создававшие различные зрительные эффекты.

Завдання 18

олота доба.Творчість Вергілія

Період становлення емперії-14ст до н.е називають . «Золота доба рим.Літ.»-вік Августа за іменем фактичного засновника римської імперії племінника Ю.Цезаря,Октевіана Августа ,що здобув перемогу над своїм останнім суперником Антонієм . Август розумів значення мистецтва у житті сусп..,прагнув поставити на службу імперії худ.слово.Вдалося зробити літ.частиною держави .Саме поезія начебто далека від злободенської давала можливість у непомітній формі впровадити тенденції які були бажані Августом.У худ.творах в замаскованій формі критикують політику Активіана Августа. Найслав.поет–Вергілій.Світова слава поету прийшла через Буколіки-оспівував красу рідної природи . Мотиви :уславлення спокію пастушого життя ,миру,який приніс Август До написання буколічної поезії митця спонукали і причини особистого характеру .Тема праці продовж.і в поемі про с/г георгіки.-Поема скл з 4 частин в який автор розповідає про садівництво,тваринництво. Світогляд:Вергілій вірив ,що проголошена ера августового миру принесе країні бажаний спокій і настане золотий вік .

Вергілій велику увагу приділяє внутр.. світу людини . Для нього типові :монометалізм і деталізація. У нього поєднується фантазія і подробиці реального життя ,образи абстрактні і конкретні . Ідеолог нової влади ,Вергілій вважав ,що Рим мусить панувати над усіма народами