- •Конспект лекцій з курсу «Структури рудних полів»
- •Вступ історія розвитку вчення про структури рудних полів та родовищ
- •Тектонічні елементи в рудних полях та родовищах
- •Деякі поняття з теорії деформації
- •Деформаційні властивості гірських порід
- •Складчасті форми, їх типи і будова в різних геологічних умовах
- •Складки повздовжнього вигину з проковзуванням
- •Діапірові складки
- •Складки поперечного вигину
- •Блоковані складки
- •Складки течії
- •Розривні порушення
- •Головні відомості про руйнування гірських порід та утворення тектонічних тріщин Тріщини сколювання та відриву, що виникають при розтягнені, стисканні та зсуві
- •Кільцеві розривні порушення та механізм їх утворення.
- •Масштаби розривних порушень, їх внутрішня будова та історія формування
- •Опіряючі тріщини, умови їх виникнення, та закономірності сполучення їх з головними розривними порушеннями
- •Закономірності співвідношень розривних порушень зі складками
- •Морфологія та тектоніка інтрузивних масивів
- •Розшаровані інтрузивні масиви.
- •Кільцеві магматичні комплекси
- •Гранітоїдні масиви
- •Комплекси дрібних інтрузій та дайок
- •Рудоносні вулканічні споруди, їх типи та будова
- •Фації магматичних порід
- •Структурні типи вулканічних споруд
- •Масштаби вулканічних споруд
- •Вулканічні апарати та трубки вибухів, їх типи та роль у локалізації зруденінь Структурні типи вулканічних жерл
- •Трубки вибухів
- •Рудоносні провінції та рудні пояси Співвідношення регіональних та локальних тектонічних елементів, що впливають на розташування рудних полів та родовищ
- •Рудоносні провінції
- •Рудоносні провінції, що приурочені до інтрагеоактикліналей
- •Рудоносні провінції, що приурочені до внутрішніх прогинів (інтрагеосинкліналей) у межах геосинкліналей
- •Рудоносні провінції, що приурочені до серединних масивів
- •Рудоносні провінції, пов’язані з давніми щитами, які зазнали протоактивізації
- •Рудоносні провінції, що пов’язані з активізованими у післяпротерозойський час щитами
- •Рудоносні провінції на активізованих платформах
- •Рудні пояси та рудоносні зони у різних провінціях
- •Причини прояву регіональної зональності ендогенного зруденіння Структурно-геологічні позиції рудних полів ендогенних родовищ Структурні елементи, що впливають на розташування рудних полів
- •Розривні регіональні порушення
- •Складчасті споруди
- •Масиви вивержених порід – інтрузивних, екструзивних та жерлових фацій
- •Сприятливі для зруденіння за фізико-механічними властивостями та хімічним складом породи, що складають верствуваті товщі
- •Рудні поля властиво магматичних родовищ
- •Рудні поля у геосинкліналях
- •Рудні поля на щитах
- •Рудні поля на активізованих щитах
- •Рудні поля на активізованих платформах
- •Пегматитові рудні поля
- •Карбонатитові рудні поля
- •Рудні поля контактово-метасоматичних та гідротермальних родовищ
- •Рудні поля у інтрагеоантикліналях
- •5. Головні структурні типи ендогенних рудних полів та родовищ.
Складчасті споруди
Мають велике значення у розташування рудних полів ендогенних родовищ всіх генетичних типів і особливо пегматитових та гідротермальних. Дослідження довели, що рудні поля частіше розташовуються у опуклій частині вигину у плані вісей антикліналі. На таких ділянках з’являється максимальна кількість розривних порушень, що сприяє проникненню магматичних розплавів та рудоносних розчинів. Рудні поля також з’являються на ділянках віргацій складок1 в плані, у місцях перетину вісей різновікових антиклінальних складок та на купольних їх ділянках у зв’язку з ундуляцією вісей. Структурно-геологічні позиції рудних полів визначається не одними складчастими спорудами, а їх співвідношенням з розривними порушеннями.
Масиви вивержених порід – інтрузивних, екструзивних та жерлових фацій
Впливають на розташування рудних полів всіх генетичних груп ендогенних родовищ. При цьому їх роль виявляється різною. У одних випадках зруденіння знаходиться з ними у генетичніому звязку, що характерно для суттєво магматичних та пегматитових рудних полів, у інших – цей звязок проявлений лише у спільності магматичного осередку, що є характерним для всіх класів гідротермальних родовищ. Але незалежно від того, чи має місце генетичний зв'язок зруденіння з массивами вивержених порід, або вони пов’язані загальністю магматичного осередку, при виявленні їх ролі у розташуванні рудних полів на перше місце виходить фактор структурного контролю розташування самих масивів вивержених порід, а потім і зруденіння, що асоціює з ним. В цьому відношенні найбільш ярко проявляється вплив інтрузивних масивів на розташування рудних полів суттєво магматичних родовищ, що пов’язані з лужними, основними і ультраосновними породами. Саме ці масиви у більшості випадків і визначають положення рудних тіл, у зв’язку з чим перш за все повинна бути вияснена їх структурно-геологічна позиція. Те ж саме відноситься і до рудних полів гранітних та лужних пегматитів, хоча вони можуть розташовуватися у породах покрівлі різного складу, у тому числі і більш давніх інтрузивах.
Масиви гранітоїдів у всіх випадках впливають на розташування рудних полів високотемпературних гідротермальних та контактово-метасоматичних родовищ, що пов’язані з грейзенами та скарнами, і дуже часто визначають також структурно-геологічні позиції середньо- та низькотемпературних гідротермальних родовищ. Це перш за все посторогенні інтрузивні масиви, які часто і містять рудні поля гідротермальних родовищ. Ці масиви розташовуються вздовж крупних розривних порушень та вкорінюються вздовж них, задовго до зруденіння. У момент, що передує рудоутворенню, тектонічні рухи, що проявляються вздовж розривних порушень у вміщаючих породах впливають також і на інтрузивні масиви. Але останні зазвичай розколюються на вздовж розривних порушень, які простежуються у вміщаючих породах. Всередині інтрузивів виникають системи тріщин, які за елементами залягання частіше за все не співпадають з елементами залягання основного розривного порушення. Вздовж цих систем тріщин і формується зруденіння. По відношенню до більш крупних масивів гранітоїдів, які вкорінилися у ядра антиклінальних складок або у ділянки перетину розривних порушень різного напрямку, рудні поля розташовуються переважно в зоні їх ендоконтакту, іноді розповсюджуючись і у зону екзоконтакту (рис. 59). Обидві ці зони характеризуються найбільш інтенсивною тріщинуватістю. Це викликано тим, що зони екзоконтакту та ендоконтакту зазнають максимального напруження починаючи з того моменту, коли магматичні розплави, що вкорінилися знаходилися ще у рідкому стані, у період проявлення елементів прототектоніки і закінчуючи часом повного застигання масиву. В результаті цього в зоні ендоконтакту виникає максимальна кількість тріщин, які і обумовлюють формування систем рудних жил, які об’єднаються у рудні поля.
Рис. 59. Положення рудних полів та родовищ в зоні ендоконтакту та екзоконтакту крупних масивів гранітоїдів (схема в плані).
При інтенсивних тектонічних деформаціях розривні порушення розвиваються не тільки в зоні ендоконтакту і частково в зоні екзоконтакту, але і проникають і всередину інтрузивних масивів, розтинаючи їх повністю. Цьому нерідко сприяє наявність систем більш ранніх дайок, або дайкових поясів, що заповнили системи розривних порушень. У такому випадку рудні поля можуть бути сформовані не тільки в зоні ендоконтакту, але і у центральній частині масивів.
На розташування рудних полів поряд з інтрузивними породами впливають також екструзивні масиви і породи жерлової фації, а іноді і ефузивні утворення. У тих випадках, коли екструзиви мають штокоподібну форму і в межах рудоносної площі відслонюється декілька таких масивів, гідротермальне зруденіння, яке розвивається у рудному полі, може знаходитись у всіх цих штоках. За складом вони, частіше за все відповідають фельзитам, граніт-порфірам або іншим породам, переважно кислого складу. Породи, що складають ці штоки більш крихкі порівняно з вміщаючими їх ефузивними та іншими утвореннями. Внаслідок цього у штоках більш інтенсивно проявляються тріщини окремості, нерідко виникає стовпчаста окремість. По контактам таких штоків часто вкорінюються лавові брекчії і у них виникають також пологі розривні порушення. Гідротермальне зруденіння кольорових та рідкісних металів розташовується, зазвичай, у всих цих розривних порушеннях та послаблених зонах. Особливо часто воно локалізується у лавобрекчіях, які розвиваються по контакту екструзивних масивів з вміщаючими породами, в пологих розривних порушеннях, що перетинають масиви, та в зоні тріщинуватості, яка виникає у апікальній частині.
Якщо екструзивні породи мають локолітоподібну форму та виявляються розшарованими на окремі горизонти, які відрізняються за петрографічним складом та текстурним особливостями, то зруденіння часто розвивається в окремих горизонтах таких локолітоподібних тіл, над каналами, що підводили магму (рис. 60). Особливо інтенсивно подрібненими та сприятливими для зруденіння є ділянки контакту розшарованих порід у місцях їх переходу від положистого залягання до крутого. При цьому у ряді рудних полів, що пов’язані з такими локолітоподібними екструзивними тілами, у розташуванні зруденіння великого значення набувають положисті розривні порушення, які розвиваються по контакту порід розшарованного інтрузиву та яким притаманні різні фізико-механічні властивості.
Породи жерлової фації, що виповнюють жерла вулканів центрального типу, знаходяться на перетині розломів двох напрямків. Точніше, жерла древніх вулканів виникали на перетині розломів. Такі жерла часто визначають положення рудних полів жильних та штокверкових гідротермальних родовищ, а іноді і родовищ у карбонатитах. Зруденіння утворюється у тих породах жерлової фації, які мають сприятливі фізико-механічні властивості і перш за все оптимальну пористість та низькі міцнісні характеристики. Частіше за все це різного типу брекчії. У деяких випадках зруденіння розвивається на у самих жерлах або кальдерах, а поблизу них.
Рис. 60. Положення рудних полів та родовищ по відношенню до різних частин екструзивного тіла (схематично в розрізі).
1 – вміщаючі породи; 2 – стратифіковане екструзивне тіло; 3 – розривні порушення; 4 – рудні родовища.
Відомі також рудні поля і у ефузивних товщах, що розбиті розривними порушеннями або зонами роз сланцювання. Особливо сприятливими є пачки частого перешарування осадових та ефузивних порід. При наявності серед таких порід горизонтів, що мають підвищену пористість та знижені міцнісні властивості, зруденіння буде локалізоване перш за все у них. Особливо, якщо вони залягають серед водотривких горизонтів, що направляють потоки рудоносних розчинів.
