11. Особливі різновиди структурно-нестійких грунтів-просадкові грунти. Їч властивості, характеристики просадкового грунту.

Просадочные ( лесовые) грунты-пылеватые грунты ( с размером 0,05-0,005 >50 % по массе, при кол-ве частиц размером <0,005 % не > 10-15%, число пластичности , повышенная пористость, содержит макропоры n=42-48%, невысокая природная влажность , запыленность легкорастворимыми солями до 20% (СаСО3), для них характерная светлая окраска, эти грунты способны держать вертикальные откосы, наличие макропор n=1-3мм.

Лессовидные суглинки и супеси.

Лессовидные- когда какой-то из параметров отсутствует.

Лессовым грунтам характерно наличие анизотропии (св-ва в различных направлениях одинаковы)

Просадочные грунты характеризуются:

-относительная просадочность

-относительное сжатие грунтов при заданном давлении при их замачивании

-начальная просадочная влажность - минимальная влажность, при которой проявляются просадочные свойства грунтов

-начальное просадочное давление - минимальное давление, при котором проявляются просадочные св-ва грунтов при их замачивании

Осадка-деф-ция грунтов от дополнительной нагрузки

Просадка- деф-ция грунтов в результате коренного изменения структуры грунтов.

12. Визначення просадкових характеристик лесових грунтів в лабораторних умовах. Метод «однієї кривої»

Характеристики просадочного грунту (відносну просадочність і початковий тиск просадочності) належить визначати по результатам випробувань зразків грунту непорушеної структури на компресійних приладах (одометрах) методами „однієї кривої” або „двох кривих”.

Відносна просадочність грунту _sl (індекси sl від англ. soil liquefaction - розжиження грунту) – визначається як відношення додаткового стиснення зразку грунту, яке відбулося в результаті замочування, до початкової висоти зразка:

(5.1)

де: h_n,p та h_sat,p - висота зразка грунту відповідно природної вологості (індекс n від англ. natural - природній ) та після повного водонасичення (індекс sat від англ. saturated - насичений ), стиснутого тиском Р, що дорівнює вертикальному тискові на конкретній глибині z від власної ваги грунту _zg та навантаження від фундаменту _zp (Р = _zg + _zp); h_n,g - висота зразку грунту природної вологості, стиснутого тиском Р_g, що дорівнює вертикальному тиску від власної ваги грунту Р_g = _zg.

Критерій просадочності: вважається, що грунт відноситься до просадочних грунтів, коли _sl ≥ 0,01 (1%).

Початковий тиск просадочності Р_sl (МПа) - тиск, при якому під час компресійних випробувань відносна просадочність ε_sl=0,01.

Відносну просадочність грунту _sl по методу „однієї кривої” визначають шляхом випробовування на компресійному приладі зразка грунту непорушеної структури. Спочатку зразок досліджують при природній вологості W, після цього насичують зразок водою (не виймаючи з приладу) і вимірюють додаткову деформацію (просадку

Послідовність роботи.

1. Зразок грунту непорушеної структури, що відібраний з глибини z від поверхні грунту, в робочому кільці висотою h₀ = 25 мм розташовують в обоймі компресійного приладу (одометра).

2. За шкалою індикатора знімають відрахунок n_о до навантаження зразка (при тиску Р = 0).

3. Стискують зразок грунту тиском, що дорівнює тиску від власної ваги грунту на глибині z (Р = _zg = z), і після стабілізації деформацій знімають відлік n₁ по індикатору приладу.

4. Стискують зразок грунту тиском, що дорівнює Р = _z = _zg + _zр і після стабілізації деформацій знімають відлік n₂ по індикатору приладу.

5. Замочують зразок грунту до повного насичення грунту водою при дії тиску Р і після повного проявлення просадочності грунту знімають відлік n₃ по індикатору приладу.

6. Результати відліків по індикатору та розрахунки заносять в таблицю 5.1. та зображують в вигляді графіку залежності деформації зразка від тиску h_і = (Р_і) (див. мал.5.1).

Мал. 5.1. Приблизний вигляд графік випробувань по методу „однієї кривої”.

13. Виз