47.Поняття, характеристики та види комунікацій.

Комунікація — це сукупність заходів з передачі інформації про товар (послугу) цільовій аудиторії, з метою формування в неї попиту на товар (послугу), за допомогою інструментів комунікацій.

Ці етапи такі:

- зародження ідеї;

- кодування і вибір каналу;

- передача;

- декодування.

Дигітальна — відомості закодовані за допомогою символів (абеткових, цифрових).

Аналогова — має наочний або зворотний характер.

Зворотний зв'язок

48.Комунікаційний процес, його елементи та етапи.

Елементи комунікаційного процесу: 1. Відправник 2. Повідомлення 3. Канал 4. Одержувач

49.Організаційні комунікації, їх типи і роль в управлінні.

Процес комунікацій складається з таких елементів:

формування, або вибір, ідеї (зародження ідей);

кодування і вибір каналу;

передача ідеї;

декодування;

здійснення зворотного зв'язку).

50.Міжособові комунікації.

Для характеристики процесів комунікації між двома та більше особами застосовують термін “міжособові комунікації”.

Вирізняють 3 основні методи міжособових комунікацій:

усна комунікація;письмова комунікація;невербальна комунікація.

52.Комунікації між організацією і її середовищем.

Для позначення процесів комунікації у межах організації використовують поняття “організаційні комунікації”.

За характером спрямованості розрізняють 3 типи організаційних комунікацій: міжрівневі комунікації;

горизонтальні або бокові комунікації; діагональні комунікації.

55. Сутність, значення та класифікація управлінських рішень.

Управлінське рішення — це результат творчої діяльності менеджера організації, який дає можливість вирішувати її проблеми та забезпечувати досягнення поставленої мети.

За цією ознакою виділяються групи рішень, прийнятих в умовах визначеності, ймовірної визначеності, невизначеності, ризиком конфлікту

Розрізняють такі рішення: єдиноначальні; колегіальні, які приймаються дорадчим органом (наприклад, радою директорів); колективні, які приймаються усім колективом (наприклад, зборами акціонерів).

Залежно від міри охоплення об'єкта управління виділяються такі управлінські рішення: загальні, приватні, що стосуються окремих сторін діяльності об'єкта управління; локальні, прийняті у відповідності до будь-якого окремого елемента об'єкта управління (наприклад, відділу, цеху тощо).

За терміном дії і характером цілей управлінські рішення поділяють на стратегічні, тактичні, оперативні.

57. Фактори, що впливають на прийняття рішень.

1. Особисті оцінки керівника

2. Середовище прийняття рішень характеризується більшою чи меншою невизначеністю.

3. Інформаційні обмеження.

4. Взаємозалежність рішень.

5. Системні фактори

59. Моделі прийняття управлінських рішень.

Класична модель спирається на поняття “раціональності” в прийнятті рішень. Передбачається, що особа, яка приймає рішення повинна бути абсолютно об’єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи.

Проте на практиці на процес прийняття рішень впливають численні обмежуючі та суб’єктивні фактори. Сукупність таких факторів у процесі прийняття рішень враховує поведінкова модель.

Характеристики поведінкової моделі - особа, яка приймає рішення: не має повної інформації щодо ситуації прийняття рішення;не має повної інформації щодо всіх можливих альтернатив;не здатна (не схильна) передбачити наслідки можливих альтернатив

Ірраціональна модель ґрунтується на передбаченні, що рішення приймаються ще до того, як досліджуються альтернативи.