2.2 Необхідність наступності роботі дитячого садка і школи

• « Починати виховання дітей зі школи - означає зводити будівлю на піску і без фундаменту»

• Відомо, що вступ до школи - переломний момент у житті дитини. Тому початкова ланка освіти покликана забезпечити подальше становлення особистості дитини, цілеспрямований вияв і розвиток здібностей, формування вміння і бажання вчитися .

• Залучення батьків до співпраці з педагогами у творчому розвитку дитини та підготовці до школи - це одне з базових завдань навчального закладу.

• Щоб зберегти самоцінність дитини та полегшити адаптацію до шкільного навчання, у початковій ланці повинні враховуватись і продовжуватись характерні для дошкільного віку моменти: - використання мотивів ігрової поведінки ; - цілеспрямований розвиток сенсорних процесів, чутності слуху, гостроти зору, можливостей руки. З огляду на це, необхідний зв'язок програм, методів і форм навчання в дитячому садку і початковій школі. А шкільне навчання має забезпечити взаємозв'язок, розширення, поглиблення й удосконалення отриманих у дитячому садку знань, умінь і навичок.

• Розглядаючи психолого-педагогічний аспект проблеми наступності, З.Н.Борисова, В.В.Гурська, О.В.Киричук, Ф.Я.Шелу-хін виділяють три напрями її забезпечення в роботі дитячого садка і школи. 1.Вся виховна робота в дитячому садку спрямована на загальну підготовку дитини до шкільного навчання. За допомогою відповідної організації навчально-виховної роботи забезпечується всебічний і гармонійний розвиток дитини.

• Спеціальна підготовка дітей до тих предметів, які вони вивчатимуть у початкових класах.

• Спільна робота школи, дитячого садка і батьків, співпраця вчителів з вихователями.

• Формувати пізнавальні інтереси у майбутнього школяра необхідно на базі сфери почуттів, передусім таких, як подив при зустрічі з незвичним, несподіваним, тим, що суперечить досвіду або наявним уявленням; вагання і сумніви у процесі пошуку; радість відкриття; піднесений настій від розв’язання проблеми і т.ін.

• Формувати пізнавальні інтереси у майбутнього школяра необхідно на базі сфери почуттів, передусім таких, як подив при зустрічі з незвичним, несподіваним, тим, що суперечить досвіду або наявним уявленням; вагання і сумніви у процесі пошуку; радість відкриття; піднесений настій від розв’язання проблеми і т.ін.

• Емоційно-вольова готовність до навчання в школі. Засвідчує здатність дитини регулювати свою поведінку в різноманітних ситуаціях спілкування і спільної навчальної діяльності, виявляється у самостійності, зосередженості, готовності й умінні здійснювати необхідні вольові зусилля. 3. Розумова готовність дитини до навчання в школі. Виявляється у загальному рівні її розумового розвитку, володінні вміннями і навичками, які допоможуть вивчати передбачені програмою предмети.

• Психологічна готовність до спілкування та спільної діяльності. Це важливе новоутворення обумовлене зміною провідних типів діяльності, переходом від сюжетно-рольової гри до навчальної діяльності.

• Високий рівень адаптації забезпечують:

• Виховання у повній сім ’ ї ;

• Належний рівень освіти батька і матері;

• Правильні методи виховання в сім ’ ї ;

• Позитивне ставлення до дітей вихователя старшої групи;

• Позитивне ставлення до дітей вчителя першого класу;

• Функціональна готовність дитини до навчання в школі;

• Сприятливий статус дитини в групі до вступу в перший клас;

• Задоволеність спілкування з дорослими;

• Адекватне усвідомлення свого становища в групі однолітків.

• Критерієм нормальної адаптованості дитини до шкільного навчання є :

• самостійність; - здатність зосереджувати увагу при виконанні завдань;

• охоче виконання громадських обов'язків ;

• доброзичливе ставлення до однокласників;

• очікування оцінки;

• Надання переваги колективним заняттям над індивідуальними;

• визнання авторитету вчителя.

Висновки

З усього вище сказаного можна зробити такий висновок, що підготовка дітей до навчання у школі є основним фактором, що визначає успішність в подальшому навчанні. Підготовка дітей до шкільного навчання включає такі розділи, як: підготовка дітей до шкільного навчання в умовах сім'ї та психологічну готовність дитини до навчання.

Підготовка дітей до навчання в умовах сім'ї базується на тому, що сім'я є першим соціальним інститутом з яким стикається дитина. В сім'ї закладаються основні навички комунікації, відбувається первинне ознайомлення дитини з навколишнім середовищем, з явищами природи, що спонукає розумову активність дошкільника і є запорукою його розумового розвитку. Великий вплив сім'я має також на позитивне ставлення до навчання, на правильне розуміння мотивів навчання.

Психологічна готовність до навчання у школі в свою чергу включає такі три основні аспекти: емоційно-вольову готовність до навчання у школі, мотиваційну та розумову (інтелектуальну).

Емоційно-вольова готовність виявляє себе в тому, як дитина вміє керувати своєю поведінкою в незнайомих умовах, як вона виявляє свої емоції (сум, радість, розчарування, захоплення та ін.), також вміння дитини виконувати вимоги та вказівки дорослих. Також показником даного аспекту є вміння спілкуватися з однолітками та дорослими.

Від мотиваційної готовності залежить швидкість і якість адаптації до школи. Чим глибше дитина розуміє свій новий соціальний статус, чим краще вона знає, що її очікує, тим легше дитині буде увійти в нове середовище і долати труднощі, які обов'язково будуть зустрічатися.

Розумова готовність дитини до навчання у школі включає розвиток мислення, сприймання, мовлення. Даний аспект визначає наявність знань з мови (звук, буква, речення тощо), з математики (більше—менше, ширше— вужче, нижче—вище та ін.), з навколишнього середовища (де живеш?, Хто твоя мама, тато?, Які міста знаєш? та ін.).

Для визначення готовності дитини до школи використовують різні методики, які поділяються на експрес-методики та діагностично-прогностичні методики. Але щоб визначити рівень готовності дитини до школи недостатньо використати один тест, а необхідно застосувати комплекс тестів, які б охопили як найбільше аспектів розвитку дитини дошкільного віку.

Отож, підготовка дітей до навчання у школі є першим елементом у системі безперервної освіти і створює основу для подальшого розвитку дитини у навчальному і виховному аспектах.