- •34.Кваkіфікаційні вимоги для екскурсоводів
- •35. Кваліфікаційні вимоги для гідів-перекладачів.
- •36.Контроль в туристичному супроводі та порядок скасування дозволу.
- •37. Акредитаційна комісія
- •38. Функції акредитаційної комісії.
- •39.Поняття туру та його відмінності від екскурсії
- •40.Завдання гіда-перекладача
- •41. Обов'язки екскурсовода.
- •43. Організація процесу підготовки екскурсій
- •44. Етапи підготовки екскурсій
- •Підготовка нової екскурсії проходить три етапи:
- •Етап 2. Вибір теми
- •Етап 3. Відбір літератури й складання бібліографії
- •Етап 5. Відбір і вивчення екскурсійних об'єктів
- •Картка об'єкта №______
- •Вимоги до ексурсійного маршруту
- •Етап 7. Об'їзд (обхід) маршрута
- •Етап 8. Підготовка контрольного тексту екскурсії
- •Етап 9. Комплектування «портфеля екскурсовода»
- •Етап 12. Складання методичної розробки
- •Етап 13. Складання індивідуального тексту
- •Техніка використання індивідуального тексту
- •Перехои в тексті екскурсії
- •Етап 14. Прийом (здача) екскурсії
- •Етап 5. Затвердження екскурсії
- •Обов'язкова документація за темою екскурсії
- •45.Критерії оцінки екскурсійних об’єктів
- •46.Вимоги до контрольного тексту екскурсії
- •47. Види текстів екскурсій
- •48. Вимоги до екскурсійної методики
- •49. Класифікація методичних прийомів
- •50. Поняття загальної та часткової методик.
- •51. Характерні види показу для автобусної екскурсії
- •52. Види прийомів в екскурсійній методиці-49
- •53. Методичні прийоми показу
- •54. Прийом попереднього огляду
- •55. Прийом зорового аналізу(???)
- •56. Прийом зорової реконструкції
- •57. Прийом зорового монтажу
- •58. Прийом локалізації подій
- •59. Прийом зорового порівняння
- •60. Методичні прийоми розповіді
- •Методичні прийоми розповіді
- •61. Прийом розповіді Екскурсійна довідка
- •62. Прийом розповіді Характеристика об’єкта
- •63. Прийом розповіді Прийом пояснення
- •65. Прийом розповіді Прийом літературного монтажу
- •66. Рух в екскурсії
- •67. Особливості проведення екскурсій для різних груп екскурсантів(копії с120-129)
Техніка використання індивідуального тексту
Екскурсовод може під час екскурсії користуватися своїм індивідуальним текстом. Але при цьому він повинен бути перенесений на спеціальні картки, де записуються короткі дані про об'єкт, основні думки розповіді, окремі цитати, історичні дати. По кожній підтемі заповнюється кілька карток (звичайно за числом основних питань).
Використовуючи картки, екскурсовод не читає їхній зміст у ході екскурсії, а лише заглянувши в них, пригадує зміст розповіді. Якщо в екскурсії з'являється значна перерва між об'єктами, екскурсовод може ще раз подивитися картки, освіжити в пам'яті матеріал розповіді. Найчастіше картки як конспект розповіді використовують при підготовці до екскурсії. Виняток становлять ті картки, на які занесені цитати й уривки з художніх творів, зміст яких становить основу прийому літературного монтажу. На екскурсії вони зачитуються з картки повністю.
Картка повинна бути зручною для використання. Рекомендується її невеликий розмір, приблизно чверть аркуша. Картки мають порядкові номери й складаються перед екскурсією з урахуванням послідовності підтем, що розкриваються.
Наявність індивідуального тексту не означає, що він весь повинен заучуватися напам'ять і доноситися до екскурсантів слово в слово
Перехои в тексті екскурсії
Перед творцями екскурсії постає завдання зв'язати зміст усіх підтем у єдине ціле. Воно вирішується за допомогою логічних переходів, які повинні розглядатися як важлива частина екскурсії. Добре складені логічні переходи надають екскурсії стрункість, забезпечують послідовність у викладі матеріалу, є гарантією того, що наступна підтема буде сприйматися з інтересом. Переходи бувають двох видів: логічні й формальні.
Часто в екскурсіях при переході від однієї підтеми до іншої користуються формальними (конструктивними) переходами. Формальним називається такий перехід, що не пов'язаний зі змістом екскурсії й не є «перехідним містком» від однієї частини екскурсії до іншої. (Наприклад, «А тепер проїдемо по площі», «Зараз ми з вами підемо далі», «Давайте оглянемо ще одне примітне місце».) Не треба, однак, заперечувати правомірність використання таких переходів взагалі й вважати їх помилкою в екскурсійній роботі.
У тих випадках, коли пересування між об'єктами займає лічені секунди, такі переходи неминучі. (Наприклад, «Тепер подивиться праворуч» або «Прошу звернути увагу на пам'ятник, розташований поруч».) Такі переходи неминучі при огляді експозицій у музеях і на виставках, де зали, тематичні розділи й окремі стенди, присвячені різним підтемам, розташовані неподалік один від одного. Конструктивний перехід, не будучи «перехідним містком» між підтемами, націлює екскурсантів на ознайомлення з наступним об'єктом.
Більш ефективний логічний перехід, ув'язаний з темою екскурсії. Такий перехід може початися до пересування групи до наступної зупинки або закінчитися вже на зупинці біля об'єкта. Логічний перехід диктується не стільки особливостями екскурсійного об'єкта, скільки змістом самої екскурсії, тієї підтеми, після якої робиться цей перехід. Тривалість логічного переходу звичайно дорівнює за часом переїзду (переходу) групи від об'єкта до об'єкта, але вона може бути й більше, і менше.
