Хід роботи:

1. Принцип методу. При взаємодії креатиніну в лужному середовищі з пікриновою кислотою утворюється про­дукт, що має жовтогаряче забарвлення. За інтенсивністю забарв­лення колориметричним методом можна визначити вміст кре­атиніну в досліджуваному матеріалі.

2. Виконання роботи.

У пробірку вносять з добового об'єму 1 см³ профільтрованої сечі, 5 см³ дистильованої води, 0,5 см³ 10%-ного розчину натрій гідроксиду і 1 см³ насиченого розчи­ну пікринової кислоти. Після ретельного перемішування суміш набуває жовтогарячого забарвлення.

Через 10 хвилин колориметрують у кюветі з l = 10 мм і λ = 530 нм (зелений світлофільтр) проти контролю. У контрольну пробу замість сечі вносять 1 см³ води. Оптичну густину досліджуваного розчину порівнюють з оптичною густиною стандартного розчину. За стандартний роз­чин креатиніну править розчин К₂Сг₂О₇ (w = 1 %). Оптична гус­тина цього розчину відповідає вмісту 0,01 мг креатиніну в 1 см³ досліджуваної проби.

До 2 мл сироватки додають 6 мл насиченого розчину пікринової кислоти. Через 5 хв пробірку ставлять на 15-20 с на киплячу водяну баня. Вміст пробірки фільтрують або центрифугують, після чого відбирають 4 мл надосадової рідини і виливають в іншу пробірку. Додають 0,2 мл 10% розчину гідроксиду натрію і добре перемішують. Якщо осад мутніє, його необхідно відцентрифугувати. Загальний об’єм надосадової рідини доводять дистильованою водою до 10 мл і залишають на 10 хв. Екстинцію виміряють не пізніше ніж через 20 хв в кюветі товщиною 20 мл за довжини хвилі 530 нм. Для приготування контрольної проби до 3 мл насиченого розчину пікринової кислоти додають 0,2 мл розчину лугу, загальний об’єм доводять до 10 мл.

Концентрацію креатиніну в біологічних рідинах розраховують за формулою:

C = (D₁* m * 1000)/ (D₂ * V * mM)

де С – концентрація креатиніну, ммоль/дм³;

D₁ – екстинкція дослі­джуваного розчину;

D₂ – екстинкція стандартного розчину калій дихромату;

m – вміст креатиніну в 1 см³ стандартного розчину, мг/см³;

V – об'єм рідини, взятий для дослідження, см³;

mМ – мілімолярна маса креатиніну, мг/моль.

Якщо концентрація креатиніну більша ніж 0,352 ммоль/л, сироватку необхідно розвести в 2-4 рази ізотонічним розчином натрію хлориду і перемножити отримані дані на величину розведення.

3. Записати результати досліджень.

4. Записати висновок щодо виконання лабораторно-практичного заняття.

Завдання для самостійної підготовки

1. Деякі фармацевтичні засоби, які використовують для схуднення, за своєю дією є роз’єднувачами біологічного окиснення і фосфорилювання. Обґрунтуйте їх терапевтичну дію.

2. Здорова доросла людина повинна щоденно отримувати з їжею 6386 кДж (при масі 70 кг). Ефективність перетворення енергії харчових продуктів в енергію АТФ складає біля 50%. Обчисліть масу АТФ, необхідну для енергетичних потреб людини протягом доби. Яку частку від маси тіла вона складає? Які найбільш ефективні шляхи перетворення енергії їжі в енергію АТФ? (Молярна маса АТФ 507 г/моль).

3. У процесі гліколізу на 1 моль глюкози вивільняється 199080 Дж, при спиртовому бродінні на 1 моль глюкози, що розпалася, вивіль­няється 235 620 Дж. У кожному випадку 61 200 Дж вивільненої енергії запасається в макроергічних зв'язках 2 молів АТФ. Розра­хуйте коефіцієнти корисної дії спиртового бродіння і гліколізу.

4. Гіперфункція щитоподібної залози призводить до підвищення основного обміну. Поясніть механізм даного ефекту.

5. У новонароджених, на відміну від дорослих, міститься деяка кількість бурого жиру. Поясніть таку особливість будови організмів різного віку, якщо відомо, що бурий жир містить велику кількість мітохондрій, а вихід АТФ в ньому на атом поглитуного кисню становить менше одиниці.

6. У разі потрапляння ціанідів в організм людини розвивається ядуха і через декілька хвилин може настати смерть. Поясніть причини та механізм даного явища.