70, Консесуальні контракти .До цієї групи належали договори купівлі-про¬дажу, найму (речей, послуг, роботи), доручення, товарист¬ва. Консенсуальні контракти представляли собою також замкнуту групу.

Договір купівлі-продажу є контрактом, за яким одна сторо¬на — продавець — бере на себе обов'язок передати іншій стороні — покупцеві — у власність яку-небудь річ. Покупець зобо¬в'язується прийняти куплену річ і заплатити за неї обумовле¬ну ціну. Права і обоє 'язки сторін в договорі купівлі-продажу. Прода¬вець мав право вимагати від покупця:

а) прийняти продану річ, тобто виконати договір; якщо чомусь покупедь відмовляється від прийняття речі, він зо¬бов'язаний відшкодувати продавцю заподіяні йому збитки;

б) уплати обумовленої договором ціни. Час уплати ціни встановлюють сторони (насамперед, частинами або після передачі товару); момент уплати на час виникнення догово¬ру не впливає і є лише елементом його виконання.

Договір найму речей— це контракт за яким одна сторона — наймодавець — приймає на себе обоє 'язок надати іншій стороні — наймачу — в тимчасове користування яку-небудь річ за обумовлену ви-нагороду.

Договір найма послуг — консен-суальний контракт, за яким одна сторона — наймит — приймає на себе зобов'язання виконати за обумовлену винагороду певні послуги на користь іншої сторони — наймача.

Договір підряду — консенсуальний контракт, за яким одна сторона -підрядчик — приймає на себе обов 'язок виконати за обумовлену винагороду певну роботу і готовий результат пе¬редати іншій стороні — замовнику — в установле¬ний строк.

Договір доручення — консенсуальний контракт, за яким одна сторона (повірений, мандатарій) приймала на себе обоє 'язки виконати безоплатно на користь іншої сторони (довірителя, манданта) певні дії.

Договір товариства — консенсуальний контракт, за яким дві або кілька осіб об'єднувалися для досягнення якої-небудь господарської мети.

33, Відмінність односторонньої угоди від односторонньго договору (рос)

Односторонним называется договор (обязательство), в котором одна сторона имеет только право (и никаких обязанностей), а другая несет только обязанности (и не имеет никаких прав), например договора займа. Односторонней называется сделка, возникающая по волеизьявлению одной сторони (завещание). Различие между сделкой й договором заключается в том, что сделка — понятие более широкое, чем договор. Она включает в себя договоры (двусторонние сделки) и односторонние сделки. Из двусторонних сделок (договоров) всегда возникают обязательства, а из односторонних — не всегда (например, из завещания обязательство не возникает). Сделка -действие правомерное, а деликт — неправомерное.

72, Учасники і сторони процессу.

Діяльність суду щодо здійснення правосуддя називається судовим процесом, який залежно від характеру справи, що розглядається, поділявся на кримінальний і цивільний. Справи по звинуваченню кого-небудь у вчиненні кримінального зло¬чину розглядалися в порядку кримінального процесу Спори, що виникали між особами з приводу майна (майнові спори), підлягали розгляду в формі цивільного процесу.

Особа, що вважала своє майнове право порушеним і звер¬талася до суду за його захистом, дістала назву позивача, а особа, до якої заявлялася претензія — позов, — відповідача у справі Вимога позивача, звернена до суду, про надання захисту порушеному праву називається позовом. Особливістю римського цивільного процесу в республі¬канський період і період принципату є його поділ на дві стадії: розгляд справи в претора та розгляд справи в суді.