63. Організаційно-правові форми та спеціалізація страховиків в Україні згідно з Законом України «Про страхування».

Згідно Закону України “Про страхування ” страховики можуть бути утворені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю. Цим Закон передбачає також можливість утворення державних страховиків.

Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України.

Загальна частка іноземних юридичних осіб та іноземних громадян у статутному фонді страховика не може перевищувати 49%, крім випадку, коли при реорганізації страховика іноземний страховик здійснює розрахунки за зобов'язаннями та боргами страховика, термін сплати яких уже настав; при цьому частка іноземних учасників у статутному фонді може бути встановлена на рівні не більше 50% загального розміру статутного фонду.

Загальний розмір внесків страховика до статутних фондів інших страховиків України не може перевищувати 20% його власного статутного фонду, в тому числі розмір внеску до статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 5%.

Частка грошових внесків у сплаченому статутному фонді страховика повинна бути не менше 60%. Допускається сплата грошової частини внесків до статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою за їх номінальною вартістю в порядку, визначеному Міністерством фінансів України, але не більше 25% загального розміру статутного фонду.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит та під заставу, і вносити нематеріальні активи.

64. Порядок створення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.

Процес створення страхової компанії можна поділити на 2 етапи:

 формування юридичної особи (у формі АТ, товариства з додатковою відповідальністю, повного або командитноо товариства)

 надання юридичній особі статусу страховика

Юридичні особи мають бути зареєстровані в адміністраціях за місцем розташування. Страхова компанія, котра отримала реєстраційне посвідчення як підприємницька структура, може виконувати певні фінансові операції, повязані з формуванням статутного фонду, підготовки офісу. Але на цьому етапі компанія ще не є страховиком. Зареєстрована юридична особа набуває статусу страховика тільки після видачі їй ліцензії на право здійснення страхової діяльності та внесення її до Державного реєстру страховиків.

Міністерство фінансів України видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування. Страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатись іншими видами страхування.

Для одержання ліцензії страховик подає до Міністерства фінансів України заяву, до якої додаються:

• копії установчих документів та копія свідоцтва про реєстрацію;

• довідки банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;

• довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю;

• правила (умови) страхування;

• економічне обгрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;

Страховик може займатися такими видами діяльності:

 страховою діяльністю (всі надходження на користь страховика повязані зі страхуванням і перестрахуванням);

 інвестиційною діяльністю (інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів – як власних, так і страхових резервів);

 іншою діяльністю: здавання майна в оренду, фінансовою допомогою, передача основних фондів і нематеріальних активів тощо.

Припинення діяльності страхової компанії може здійснюватися шляхом її ліквідації, реорганізації, санації.

Міністерство фінансів України має право провести примусову санацію страховика у випадках:

• невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками протягом більше трьох місяців;

• недосягнення ним визначеного законодавством України розміру статутного фонду;

Примусова санація передбачає:

• проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, в тому числі обов'язкової аудиторської перевірки;

• встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Міністерства фінансів України;

• встановлення обов'язкового для виконання графіку здійснення розрахунків із страхувальниками;

• прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика. Ліквідація страховика здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Реорганізація страховика може проводитися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення страхової компанії.

При ліквідації страховика в разі, коли учасники страховика прийняли таке рішення і страховик не має зобов'язань перед страхувальниками, Міністерство фінансів України приймає рішення про виключення страховика з єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків).