1.2. Вступ як складова курсової роботи

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі необхідно послідовно навести та розкрити такі компоненти:

• актуальність роботи;

• мета і завдання дослідження;

• об’єкт дослідження;

• предмет дослідження;

• методи дослідження;

• огляд та критичний аналіз використаних джерел.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки, виробництва, особливо на користь України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Так, наприклад, з огляду на тему „Вдосконалення системи управління оборотними активами підприємства” актуальність може бути обґрунтована наступним чином: “Впровадження системи управління оборотними активами на підприємстві є передумовою його ефективної діяльності особливо в ринкових умовах господарювання. Не дивлячись на безліч наукових підходів до управління поточними активами, незадовільний фінансовий стан суб’єктів господарювання України свідчить про недосконалість існуючої системи та обґрунтовує потребу подальших досліджень з метою покращення процесу управління оборотним капіталом вітчизняних підприємств”.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження формулюються виходячи з того, що планується отримати, вирішити в результаті цієї курсової роботи Мета дослідження – це отримання корисних для діяльності людини (суспільства) результатів, впровадження їх в практичну діяльність і отримання відповідного ефекту. Не слід формулювати мету як «Дослідження…», «Вивчення…», тощо, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Так, відповідно до обраної теми (додаток В) метою курсової роботи може бути – вдосконалення системи управління оборотними активами підприємства.

Завдання дослідження – це послідовність певних кроків, етапів, за допомогою яких досягається поставлена мета курсової роботи. До їх формулювання переходять від наукової проблеми та доказів того, що та частина проблеми, яка є темою даної курсової роботи, ще не розроблена і не висвітлена в спеціальній літературі. Опис вирішення встановлених завдань дослідження повинен скласти зміст розділів (підрозділів) курсової роботи, тому назви цих розділів (підрозділів) походять від сутності сформульованих завдань курсової роботи.

Як правило, завдання формулюються з використанням дієслів імперативного характеру (“визначити”, “провести”, “дослідити”, “виявити”, “розробити”, “охарактеризувати”, “висвітлити”, “вивчити”, “з’ясувати”, “встановити”, “проаналізувати” та ін.)

Так, для досягнення мети курсової роботи (додаток В) необхідно вирішити наступні завдання:

• визначити сутність та структуру оборотних активів підприємства;

• провести критичний аналіз існуючої системи управління оборотним капіталом;

• дослідити стан поточних активів суб’єктів господарювання України в регіональному та галузевому аспектах, а також на прикладі конкретного підприємства (ТОВ “Фінанси”);

• виявити основні проблеми фінансової діяльності вітчизняних підприємств та зазначити напрямки покращення стану їхнього оборотного капіталу;

• розробити шляхи вдосконалення системи управління оборотними активами підприємства.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. За обраною темою (додаток В), об’єктом є – фінансова діяльність підприємства.

Предмет дослідження – міститься в межах об’єкта, тому предметом курсової (додаток В) є – система управління оборотними активами підприємства.

Метод – від грецького - methodos – шлях, спосіб, прийом теоретичного дослідження або практичного здійснення чогось. До методу також належить сукупність прийомів чи опе­рацій практичного або теоретичного засвоєння дійсності. При дослідженні теорії та практики фінансової діяльності підприємств та інших суб’єктів економіки застосовуються як теоретичні методи, так і методи емпіричних досліджень, до яких належать ви­користання статистики, аналіз документів, анкетних опитувань, лабораторні експерименти, спостереження тощо.

Метод дослідження – це інструмент для вирішення головного завдання науки – відкриття об'єктивних законів дійсності. Метод визначає необхідність і місце застосування індукції і дедукції, аналізу та синтезу, абстракції, формалізації, моделювання, порівняння теоретичних та експериментальних досліджень. Методи досліджень поділяються на загальні і спеціальні. Загальні методи дослідження в багатьох галузях науки і техніки на усіх етапах дослідження і ґрунтуються на принципах теорії пізнання. Спеціальні методи дослідження засновані на загальних методах і їх застосовують для вирішення специфічних завдань у кожній галузі науки і техніки. У авторефераті та вступі до роботи подають перелік використаних методів дослід­ження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Індукція – від латинського - inductio – наведення – метод мислення, при якому з часткових суджень виводять загальне судження, протилежне дедукції.

Дедукція – від латинського - deductio – виведення – метод мислення, при якому нове положення виводиться чисто логічним шляхом з попередніх положень на підставі знань про ціле, протилежне індукції.

Прогноз – від грецького - prognosis – пророкування про розвиток чи наслідок явища або процесу на підставі певних даних.

Метод екстраполяції – будується на збереженні тенденції розвитку явища у майбутньому. Досвід підказує, що кращі результати дає поєднання методу екстраполяції з методом корекції, якій враховує зміну явища у майбутньому.

Метод експертної оцінки – полягає в кількісній або ранговій оцінці процесів і явищ, що не піддаються безпосередньому вимірюванні. Суть методу у осередненні думок провідних фахівців про розміри і зміну явища або процесу.

Метод подібності – ґрунтується на припущенні про подібність наслідків при подібності порівнюваних причин.

Абстрагування - від латинського - abstractio – відділення у думках деяких властивостей і ознак речей та явищ від самих речей та явищ. Абстрагування дає змогу переходити від конкретних питань до загальних понять і законів розвитку, протилежність конкретизації.

Конкретизація – від латинського - concretus – густий – метод дослідження явищ у їх різнобічності з ретельним вивченням усіх, у тому числі і нетипових, рис та параметрів, протилежність абстрагуванню.

Аналіз – від грецького - analysis – метод дослідження, якій полягає у тому, що об’єкт або соціально-економічне явище поділяють на складові частини для судження про об’єкт або соціально-економічне явище в цілому, протилежність синтезу.

Системний аналіз – вивчення об’єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему, яка взаємодіє з навколишнім середовищем. При системному аналізі розрізняють внутрішню задачу – вивчення взаємодії елементів системи між собою та зовнішню задачу – вивчення взаємодії системи з навколишнім середовищем.

Синтез – від грецького - synthesis – з'єднання – метод дослідження – встановлення зв'язків та зведення у єдине ціле складових частин об’єкту або соціально-економічного явища. які отримані внаслідок аналізу, протилежність аналізу.

Моделювання – від італійського - modellare – виготовляти, утворювати, обробляти фактуру, образ, подобу. Моделювання ґрунтується на заміні явища на модель, яка містить головні, визначальні риси явища.

Необхідним атрибутом виконання курсової роботи є наведення переліку використаних методів дослід­ження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

В рамках обраної теми (додаток В) можуть використовуватися наступні методи.

Методи систематизації, синтезу надають змогу виявити еволюцію наукових підходів щодо визначення сутності, класифікації тощо предмету дослідження курсової роботи.

Застосування методу аналогії та протиставлення допомагає визначити переваги та недоліки, наприклад існуючих методів управління оборотними активами підприємства.

Методи порівняльного аналізу, динамічних рядів, економіко-математичного моделювання дозволяють об’єднати різноманітну статистичну інформацію щодо стану предмету дослідження курсової роботи за структурою, часом, галузями, регіонами та порівняти їх із показниками окремо взятого підприємства.

Презентація результатів проведеного в курсовій дослідження виконана завдяки табличному та графічному методам, а їх інтерпретація – завдяки методу аналізу.

Огляд та критичний аналіз використаних джерел.

У вступі курсової роботи необхідно також подати короткий огляд, критичний аналіз та мету використання літературних джерел.

Так, наукова та навчально-методична література з фінансово-економічної тематики курсової: «Фінанси», «Фінанси підприємств», «Фінансова діяльність», «Фінансовий менеджмент», «Фінансовий аналіз», тощо, - необхідна для визначення теоретичної сутності об’єкту та предмету дослідження курсової, для виявлення та критичного аналізу існуючих підходів до вирішення досліджуваної проблеми.

Нормативно-законодавча база: Закони України, Укази Президента України, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку України, тощо – використовується для чіткого визначення основних термінів курсової роботи згідно чинного законодавства України (приклад наведений у додатку Д).

Періодичні видання: журнал „Фінанси України”, „Економіка України”, „Бізнес”, тощо, - надають інформацію про різні точки зору відомих вітчизняних та іноземних науковців, що також займаються проблематикою, аналогічною зазначеній у курсовій роботі, її теоретичним дослідженням, вдосконаленням та практичним впровадженням на прикладах конкретних підприємств.

Для досягнення мети та виконання поставлених завдань в курсовій роботі необхідно здійснити аналіз стану досліджуваної проблеми за допомогою графіків, діаграм, таблиць, тощо на онові зібраних статистичних даних діяльності підприємств народного господарства України, джерелом яких може стати: фінансова звітність підприємства, дані сайту Міністерства статистики, Статистичні щорічники України, Миколаївської області за останні роки.