- •Глава 1
- •Конкурентоспроможність
- •Стратегія вибору в області виробництва
- •Основні принципи стратегії організації виробництва в сучасних умовах
- •Зовнішнє середовище підприємства
- •1.2. Менеджмент операційної системи (методологічні основи) Поняття менеджменту
- •Менеджмент з позицій системного підходу
- •Функції операційного менеджменту
- •Методи і принципи операційного менеджменту
- •Глава 2 Управління матеріальними ресурсами та виробничими запасами
- •2.1. Принципи формування та функціонування системи управління матеріальними ресурсами
- •2.2 Управління процесом матеріалоспоживання
- •2.3 Місце та види виробничих запасів у системі підприємства Запаси в системі підприємства
- •Види виробничих запасів
- •2.4 Управління виробничими запасами Економічна сутність запасів
- •Основні системи управління запасами
- •Глава 3 управління операційною інфраструктурою підприємства
- •3.1. Склад, вимоги та завдання операційної інфраструктури
- •3.2 Ремонтне господарство Цілі і завдання
- •Система управління
- •Система планово-попереджувальних ремонтів
- •3.3 Інструментальне господарство Структура та основні завдання
- •База інструментального господарства
- •Використання інструменту
- •3.4 Енергетичне господарство Склад і основні завдання
- •Нормативи енерговикористання
- •Енергетичні баланси
- •Показники енергогосподарства
- •3.5 Транспортне господарство Мета і завдання
- •Сутність організації міжцехових перевезень
- •3.6 Складське господарство Функції та складські операції
- •Класифікація та оснащення матеріальних складів
- •Глава 4 управління якістю продукції, послуг
- •4.1 Основні поняття і показники якості
- •4.2 Стратегічний менеджмент якості (основні положення) Еволюція розвитку вимог до забезпечення якості
- •Технічне забезпечення якості
- •Організаційні резерви якості
- •Переорієнтація менеджменту на якість
- •4.3 Система управління якістю на підприємстві
- •4.4 Система якості за українськими і міжнародним стандартам
- •Глава 5 управління матеріально- технічним постачанням і збутом на підприємстві
- •5.1. Роль і значення служби постачання
- •5.2. Склад служби забезпечення підприємства. Вітчизняна практика
- •Практика підприємств в країнах Західної Європи
- •5.3. Планування матеріально-технічного постачання (основні положення)
- •5.4. Система постачання виробництва Способи постачання
- •Різновиди лімітних документів
- •Планування постачання цехів
- •5.5. Основні шляхи економії матеріалів
- •5.6. Управління збутом
- •Організаційна структура відділу збуту
- •Оперативна діяльність по збуту продукції
- •Глава 6 Оперативний менеджмент операційної системи
- •6.1. Призначення і склад елементів системи оперативного менеджменту
- •6.2. Оперативно-виробниче планування
- •6.3 Диспетчеризація та оперативне розпорядництво
- •6.4 Функціонування диспетчерської служби
- •6.5 Система оперативного управління виробництвом "точно в термін"
- •Глава 7
- •Інформація в реальному часі і контроль
- •Випереджаючий контроль
- •7.2 Адекватність контролю
- •Адекватність системи контролю планам і службовим постам
- •Адекватність системи контролю особистості менеджера
- •Контроль за відхиленнями у критичних точках
- •7.3 Критичні точки контролю
- •7.4. Традиційні засоби контролю
- •Статистичні дані
- •Спеціальні звіти та аналізи
- •1.1. Операційна система………………………………………………………2
Менеджмент з позицій системного підходу
Підприємство як відкрита система в умовах ринкових відносин широко взаємодіє з зовнішнім середовищем. Ринок передбачає [5]:
• вільний вибір господарюючим суб'єктом напряму діяльності відповідно до компетенції та місця у системі суспільного поділу праці і відтворення;
• вільний доступ до будь-яких видів ресурсів, обмежений лише власними і позиковими коштами;
• економічну відповідальність господарюючого суб'єкта за використання ресурсів, необхідність розраховуватися за всіма зобов'язаннями за можливі втрати і неефективні рішення засобами господарюючого суб'єкта;
• виробництво продукції на невідомий ринок, тобто відносну невизначеність місцезнаходження споживача.
У таких умовах функціонування підприємств пов'язано як з розширенням їх прав і відповідальності, так і з необхідністю більш гнучкої адаптації до змін у навколишньому господарському середовищі. Виникають нові цілі і завдання, які вітчизняні підприємства самостійно не тільки не вирішували, але навіть і не ставили перед собою. В даний час у процесі приватизації та структурної перебудови економіки створюється багато нових підприємств, змінюються форми власності, налагоджуються нові господарські зв’язки, формуються ринкові механізми управління.
З урахуванням специфіки розглянутого питання уточнимо зв'язок і взаємодію підприємства як системи з зовнішнім середовищем.
Підприємство як система формує і проявляє свої властивості тільки в процесі взаємодії із зовнішнім середовищем. Система реагує на вплив зовнішнього середовища, розвивається під цим впливом, але при цьому зберігає якісну визначеність і властивості, що забезпечують відносну стійкість і адаптивність функціонування системи (спрощена їх взаємодія показано на рис. 5). Без взаємодії з зовнішнім середовищем підприємство як відкрита система не може функціонувати. (Із зовнішнього середовища воно отримує інформацію, ресурси, капітал і в нього ж передає свою продукцію або послуги.) Разом з тим чим менше обурень у зовнішньому середовищі, тим стійкіше буде функціонувати підприємство. Завдання менеджера полягає у прогнозуванні ситуацій і вжитті заходів з адаптації параметрів систем до факторів зовнішнього середовища.
Р
ис.
5.
Взаємодія
підприємства із зовнішнім середовищем
У випадку застосування системного підходу на основі маркетингових досліджень спочатку формуються параметри "виходу", тобто товару або послуг. Виникають питання: Що виробляти? З яким рівнем якості? З якими витратами? Для кого? В які терміни? Кому продавати і за якою ціною? На ці питання відповіді даються одночасно. "Вихід" повинен бути конкурентоспроможним за нормативами. Потім визначаються параметри "входу". Вирішуються питання: Які потрібні ресурси та інформація для процесу? Потреба в ресурсах та інформації прогнозується після вивчення організаційно-технічного рівня виробництва системи (рівня техніки, технології, організації виробництва, праці і управління) та параметрів зовнішнього середовища (економічного, технологічного, соціально-демографічного середовища країни та інфраструктури даного регіону).
Зворотній зв'язок є комунікаційним каналом від споживачів системи ("виходу") до виробника товару і постачальників системи ("входу"). При зміні вимог споживачів до товару, а також параметрів ринку, появі організаційно-технічних новинок "вхід" системи і сама система повинні відреагувати на ці зміни і внести відповідні зміни в параметри функціонування.
Таким чином, умови забезпечення конкурентоспроможності товару такі:
• результати маркетингових досліджень повинні гарантувати вищі світові досягнення до моменту поставки товару споживачу, тобто повинен бути забезпечений високоякісний прогноз параметрів "виходу" системи;
• "вхід" системи повинен бути відмінної якості;
• зовнішнє середовище повинно сприяти нормальному функціонуванню процесу в системі;
• організаційно-технічний рівень системи повинен дозволяти переробляти якісний "вхід" системи в якісний "вихід".
Таким чином, згідно розглянутої концепції підприємства з позиції системного підходу в цілях забезпечення високої якості "виходу" системи спочатку необхідно забезпечити високу якість "входу", а потім високу якість процесу і сприятливі умови зовнішнього середовища.
Наприклад, якщо якість "входу" машинобудівного підприємства задовільна, то якими б не були на підприємстві технологія, обладнання, кадри та інше, якість "виходу" також буде задовільною. Якщо якість "входу" відмінна, а якість процесу перетворення задовільна, то і якість "виходу" буде задовільною, тобто оцінка якості "виходу" дорівнює нижчій оцінці попередніх елементів. При цьому спочатку формулюються вимоги до "виходу" системи, потім до "входу " і зовнішнього середовища і тільки потім до процесу перетворення.
Таким чином, можна зробити загальний висновок: перш ніж пред'являти вимоги до колективу, необхідно вивчити його цілі, якість документів, що надходять, інформації, зовнішню по відношенню до колективу середовища, тобто відпрацювати "вхід" системи, відрегулювати (по можливості) відносини із зовнішнім середовищем і лише потім приступати до підвищення якості процесу, регулювання внутрішнього середовища і в цілому удосконалення операційного менеджменту.
