1.Сутність і форми міжнародної міграції робочої сили.

Міжнародна міграція робочої сили становить собою переселення працездатного населення з одних країн в інші строком більш ніж на один рік, викликане причинами економічного та іншого характеру.

Причини, які породжують міграцію робочої сили:

1. загальні : інтернаціоналізація господарського життя; нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих країн; структурні зрушення в економіці, ; економічна політика ТНК; політична й економічна нестабільність в окремих країнах.

2. специфічні :відмінності між країнами в рівні заробітної плати і соціального забезпечення; нестача робочої сили певних спеціальностей і кваліфікацій; відносний надлишок робочої сили в багатьох країнах, що розвиваються; відмінності між країнами в можливостях і умовах професійного зростання.

Міжнародна міграція робочої сили класифікується за наступними ознаками:

1. За напрямами руху:(еміграція – виїзд робочої сили за межі країни, імміграція – в'їздробочої сили в країну, рееміграція – повернення емігрантів на батьківщину на постійне проживання.)

2. За часом:( остаточна – виїзд населення в іншу країну на постійне місце проживання, тимчасова – виїзд в іншу країну на певний період часу, сезонна – виїзд населення в іншу країну в певну пору року і на певний термін; маятникова – характерна для прикордонних районів країн і проявляється в тому, що працівники живуть в одній країні, а працюють постійно чи тимчасово в іншій.)

3. За організацією:( добровільна – непримусове переміщення населення, примусова – виселення громадян із своєї країни на підставі рішення судових органів, організована – здійснюють спеціальні інститути згідно з національним законодавством, самодіяльна – нелегальне переміщення населення за межі своєї країни.)

4. За якісним складом( міграція робочої сили низької кваліфікації, міграція робочої сили високої кваліфікації, міграція вчених (“відпив інтелекту”)). 

5. За професійним складом ( міграція робітників, міграція спеціалістів, міграція представників гуманітарних професій)

2.Параметри відкритої економіки.

Відкритою економікою можна називати національний господарський комплекс, який бере участь у системі міжнародного поділу праці та опосередковує в ході міжнародної кооперації вагому частину сукупного продукту. Внутрішньою властивістю відкритої економіки є цілісність національної економіки, її функціонування як єдиного економічного комплексу, інтегрованого завдяки наявності зовнішнього сектора у світовий ринок і світове господарство. Найважливішими умовами відкритості економіки є:

1. сприятливий інвестиційний клімат, який заохочує іноземних інвесторів до роботи на внутрішньому ринку країни;

2. сприятливе тарифне і нетарифне державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності;

3. доступність внутрішнього ринку для іноземної робочої сили, систем технологій, інформації та управлінського досвіду.

Кожна з названих умов дає характеристику рамкових умов функціонування провідних ринків країни- ринків капіталу, товарів та послуг, ринків праці, технологій та інформації. У своїй сукупності вони визначають кількісно-якісні параметри економіки відкритого типу

До якісних параметрів належать:

• відсутність державної монополії зовнішньої торгівлі при збереженні інструментів державного регулювання

• активна участь у міжнародному поділі праці на основі принципів порівняльних переваг

• використання форм підприємництва із залученням іноземного капіталу;

• організація зон вільного підприємництва.

Якісні характеристики відкритої економіки вказують на форми і методи переплетіння національних економік в єдиному відтворювальному інтернаціональному процесі. Про масштаби та рівень економічного взаємозв’язку свідчать кількісні характеристики.

Основними кількісними параметрами відкритої економіки є питома вага експорту та імпорту у ВВП країни, що визначаються як зовнішньоторгівельні квоти країни. До них належать:

• експортна квота- відношення обсягу експорту за певний час до обсягу ВВП того ж періоду;

• імпортна квота- відношення обсягу імпорту за певний час до обсягу ВВП того ж періоду.

Завдання 3-6 в сукупності оцінюються за 30-тибальною шкалою з врахуванням кількості вірних відповідей.

3.Формулювання „міжнародна торгівля” та „зовнішня торгівля” є

2.різними

4. В чому полягала мета зовнішньоторговельної політики з точки зору меркантилістів:

3. отриманні позитивного сальдо торговельного балансу

5. Якщо концепція "порівняльних переваг" Д.Рікардо поширюється більш ніж на дві країни та два товари, то від чого буде залежати спеціалізація кожної країни?

2.від рівня існуючої в кожній країні заробітної плати;

6. Хто є автором класичних теорій міжнародної торгівлі?

1.Сміт та Рікардо;

Завдання 8 оцінюється за 5-тибальною шкалою.

Дати визначення адвалерному миту.

Адвалорне мито – різновид митного збору на певні товари, який стягується у процентному відношенні до суми митної вартості привезених через кордон товарів

Білет № 3.

Завдання 1,2 передбачають розгорнуту повну відповідь.