- •1. Сутність і значення фінансового ринку
- •3. Структура фінансового ринку. Класифікація фінансових ринків.
- •Фінансові активи. Визначення, види і властивості фінансових активів.
- •5. Акції. Визначення і види акцій, їх особливості, права утримувачів.
- •Облігації. Визначення і види облігацій.
- •Векселі та приватизаційні папери на фінансовому ринку.
- •8. Випуск та обіг депозитарних розписок.
- •9.Емісія цінних паперів.
- •Андеррайтинг. Функції андеррайтерів.
- •10. Ринок фінансового посередництва. Функції фінансових посередників.
- •Особливості випуску і обігу цінних паперів в Україні.
- •Класифікація цінних паперів.
- •14. Біржові операції з цінними паперами.
- •Лізингові послуги.
- •Факторингові послуги.
- •Брокерська діяльність на фінансовому ринку.
- •Дилерська діяльність на фінансовому ринку.
- •Банківська система.
- •Діяльність спеціалізованих та універсальних банків
- •Основні функції та операції комерційного банку.
- •Ф’ючерсні угоди.
- •Визначення і види форвардних угод.
- •25. Сутність і види свопів.
- •Визначення і види опціонів.
- •26. Процентний та валютний своп.
- •27. Діяльність інвестиційних компаній на фінансовому ринку.
- •29. Вітчизняні інститути спільного інвестування.
- •28. Діяльність інвестиційних фондів на фінансовому ринку.
- •30. Страхові компанії. Діяльність страхових компаній на фінансовому ринку.
- •31. Пенсійні фонди. Діяльність Пенсійних фондів на фінансовому ринку.
- •32. Діяльність кредитних спілок та довірчих товариств на фінансовому ринку.
- •33. Суб’єкти, інструменти та функції грошового ринку.
- •34. Безстрокові, термінові та ощадні вклади.
- •35. Суб’єкти та інструменти ринку капіталу. Роль ринку позичкового капіталу в процесі трансформації накопичень в інвестиційні ресурси.
- •36. Державний кредит, його форми та види.
- •37. Банківське кредитування. Види кредитів та принципи банківського кредитування.
- •38. Кредити під заставу та гарантію.
- •39. Позики фізичним особам, види та форми.
- •40. Комерційний кредит.
- •41. Кредитний ризик. Управління кредитним ризиком у банках.
- •42. Суб’єкти, інструменти та функції валютного ринку.
- •43. Види операцій з валютою.
- •44. Міжнародні розрахунки.
- •45. Інкасо. Види інкасо.
- •46. Акредитивна форма розрахунків.
- •47. Суб’єкти, інструменти та функції фондового ринку.
- •48. Історія розвитку фондового ринку.
- •49. Фондові ринки та фондові біржі світу.
- •50. Фондові індекси.
- •51. Ф’ючерс. Визначення, види ф’ючерсних угод
- •52. Валютні опціони.
- •53. Основні елементи державного регулювання фінансового ринку. 54. Органи державного регулювання фінансового ринку в Україні.
- •55. Порядок переміщення валюти через митний кордон України.
- •56. Правила переказу іноземної валюти за межі України.
- •57. Порядок використання готівкової валюти на території України.
- •58. Форвардні угоди з купівлі – продажу валюти.
- •59. Саморегульовані організації фінансових посередників.
- •60. Поняття і основні види ризиків, оцінювання ризиків.
- •61. Механізм оцінювання фінансових активів.
- •62. Оцінювання дохідності операцій з фінансовими активами..
- •63. Основи функціонування валютного ринку в Україні.
- •64. Визначення і суть строкових угод.
- •65. Державні цінні папери: види, цілі випуску, способи виплати доходів.
- •66. Муніципальні цінні папери: види, загальна характеристика.
31. Пенсійні фонди. Діяльність Пенсійних фондів на фінансовому ринку.
Недержавний пенсійний фонд – це фінансова установа нового типу, яка працює виключно для пенсійного забезпечення громадян. Діяльність НПФ базується на принципах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень. Фонд залучає пенсійні внески вкладників, інвестує кошти з метою їх захисту від інфляції та примноження, а пізніше здійснює пенсійні виплати учасникам за рахунок накопичених пенсійних активів.
До складу активів недержавного пенсійного фонду входять:
активи в грошових коштах;
активи в цінних паперах;
інші активи згідно із законодавством.
Активи НПФ формуються за рахунок пенсійних внесків та прибутку (збитку) від інвестування пенсійних внесків.
32. Діяльність кредитних спілок та довірчих товариств на фінансовому ринку.
Кредитні спілки – це громадські організації, створені на добровільних засадах з метою фінансового та соціального захисту їх членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування. Вони видають позики під мінімальні відсотки і не мають на меті одержання прибутку, а фінансову діяльність проводять так, щоб залучені кошти не зменшувались і забезпечували покриття витрат на утримання самої спілки. Кредитні спілки мають свої переваги: здатність отримати кредит вже через 2–3 години (у комерційному банку лише через 10 днів), невеликі членські внески. На відміну від банків кредитні спілки обмежують свою діяльність замкнутим колом осіб. Клієнтами спілки можуть стати тільки її пайовики. Відносини між спілкою і пайовиками виникають на основі членства і не є клієнтськими відносинами. Членами кредитних спілок можуть бути тільки фізичні особи. Крім того, необхідно, щоб усі вони були членами якогось одного співтовариства, досить добре знали і мали довіру один до одного. Остання обставина відіграє вирішальну роль у відносинах взаємної допомоги, оскільки вони передбачають взаємну відповідальність. Довірчі товариства (трастові компанії – від англ. trust – довіряти) – товариства, що здійснюють управління майном, грошима або цінними паперами чи правами за дорученням власника. Функціонування довірчого товариства передбачає досить складну сукупність відносин, що формуються між головними діючими особами, які укладають трастову угоду. У сучасних умовах довірчі товариства за загальним функціональним призначенням націлені на ефективне використання майна, його фінансових форм, зменшення ризиків підприємницької діяльності та вдосконалення інвестиційного процесу.
33. Суб’єкти, інструменти та функції грошового ринку.
Грошовий ринок - частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб. У грошовому ринку нема визначеної локалізації, його учасниками (суб’єктами) виступають: банки держава, спеціальні фінансово-кредитні інститути та інші посередницькі організації, котрі продають і купують, як правило, короткострокові боргові зобов'язання. Інструментами ринку грошей є: скарбницькі та комерційні векселі, облігації, бони, депозитні сертифікати, банківські акцепти тощо. Поряд з традиційними учасниками, на ринку грошей функціонують посередницькі організації. Це: позабіржові маклери, котрі обмежуються тим, що зводять кредиторів і позичальників, і живуть за комісійні, які їм виплачують позичальники; дилерські контори, облікові доми, які мають статус банків і здійснюють грошові операції, позичаючи в одних учасників ринку, щоб дати в борг іншим, й отримують прибуток на різниці процентних ставок. В Україні нині створюється мережа регіональних дилерських центрів для здійснення операцій з державними цінними паперами, кредитними ресурсами як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Появились нові учасники ринку — фінансові та страхові компанії, пенсійні фонди. Нині вони випускають короткострокові зобов'язання і продають кредиторам або самі виступають у ролі кредитора. Головною функцією грошового ринку є балансування попиту та пропозиції грошей і формування ринкового рівня процента як ціни грошей. У зв'язку з цим особливого значення набуває пізнання механізмів формування попиту та пропозиції грошей.
