1.3 Сутність менеджменту зед
На думку ряду спеціалістів, поняття «зовнішньоекономічна діяльність» (ЗЕД) з'явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р.[3] Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на рівні господарських суб'єктів.
В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері сформувалось два поняття: «зовнішньоекономічні зв'язки» і «зовнішньоекономічна діяльність» (ЗЕД).
На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм, організацій, підприємств, об'єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і оперативно-комерційних функцій підприємства, пов'язаних з його виходом на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях. ЗЕД розглядають як один із аспектів ЗЕЗ. Разом з тим, це самостійна діяльність підприємства, яка являється, з одного боку, складовою частиною господарської діяльності підприємства, а з іншого - такою частиною його діяльності, котра здійснюється на іншому, міжнародному рівні, у взаємозв'язку з господарськими суб'єктами інших країн.
Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути:
Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою максималізації прибутку.
Закупівля необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і обладнання.
Залучення інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва, з урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в порівнянні з внутрішнім ринком.
Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва, зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових товарних ринках.
Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.
Слід підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на соціально-економічний розвиток не тільки країни, але й кожного господарського суб'єкта.
Процес входження України у систему світогосподарських зв’язків багато у чому залежить від якості прийняття управлінських рішень у сфері ЗЕД. Зовнішньоекономічні комерційні операції (ЗЕО), як і внутрішні, є результатом визначених управлінських дій: прогнозування і планування, організації, мотивації, керівництва, контролю тощо.
Звичайно, усі зазначені функції менеджменту у ЗЕД мають істотні особливості. Наприклад, у процесі планування варто враховувати міждержавні відносини, що впливають на вибір партнерів. Маркетинг ЗЕД базується на вивченні міжнародних ринків, особливостей запитів іноземних клієнтів, просування товарів та послуг на закордонні ринки здійснюється з урахуванням місцевих традицій та численних обмежень. По-іншому виглядає і функція організації у ЗЕД. Наприклад, перед підприємством, що виходить на закордонні ринки, відразу ж виникає запитання: створювати за кордоном свої підрозділи чи шукати там посередників? Це специфіка організації ЗЕД, оскільки внутрішні ділові операції організовувати набагато простіше і менш ризиковано.
Схожі проблеми виникають і в інших аспектах управління ЗЕД. Це в результаті приводить до того, що із загальної системи управління рано чи пізно при збільшенні обсягу ЗЕО виділяється порівняно відособлена підсистема управління (менеджменту) ЗЕД.
Менеджмент ЗЕД пов’язаний із застосуванням загальних ідей і концепцій менеджменту у всіх видах ЗЕД.
Сутність менеджменту ЗЕД полягає у комплексному дослідженні та моделюванні міжнародного середовища у поєднанні з налагодженою взаємодією усіх підрозділів та посадових осіб організації/установи в інтересах продуктивного досягнення визначених зовнішньоекономічних стратегій.
Отже, звернемо увагу на три ключові моменти:
Менеджмент ЗЕД є визначеним процесом, що, насамперед, включає вивчення й проектування елементів міжнародного середовища: закордонних партнерів, рівня цін, митних правил, міжнародних норм та звичаїв тощо. У цій частині акцент робиться не тільки на аналіз та оцінку майбутніх ЗЕО, але й на проектування взаємовідносин з урахуванням визначених процедур. Цей елемент менеджменту становить майже половину чинників успіху у міжнародному бізнесі.
Необхідно домагатися ефективної взаємодії не тільки між працівниками міжнародних підрозділів, але й між усіма службами підприємства, що і визначає успіх на закордонних ринках (ЗР). Тому менеджмент ЗЕД, безумовно, включає і зусилля інших працівників у просуванні товарів фірми на ЗР. Наприклад, начальник відділу технічного контролю, організовуючи систему перевірки експортного товару на предмет відповідності умовам ЗТК, є важливою ланкою функції контролю у менеджменті ЗЕД. У випадку досягнення успіху на ЗР згаданий керівник служби контролю повинен отримати винагороду у такій само мірі, як і працівники ЗЕД.
Потрібно наголосити на продуктивному досягненні усією організацією обраних зовнішньоекономічних цілей. Це значить, що критерієм якості менеджменту ЗЕД є не тільки успіх сам по собі (досягнення цілей), але й ціна цього успіху (витрати ресурсів, продуктивність).
Менеджмент ЗЕД тісно пов’язаний з міжнародним менеджментом. Останній є не що інше, як управління ТНК. Оскільки ЗЕД включає взаємодію національних та ТН компаній, то вона передбачає взаємодію ЗЕ підрозділів із міжнародними відділеннями ТНК та БНК.
Менеджмент – різновид управління, об’єктами якого виступають організації та персонал. Індивідуальне підприємство – це організація з одної особи.
Рис. 1- Системний підхід до управління
Якщо керована система могла б організувати виробництво сама – не було б потреби в керуючій системі.
Конкретні функції менеджменту – це окремі види управлінської роботи. Об’єднувальна функція – керівництво – робота керівника.
Рис. 2 - Процесійний підхід до управління
Управління ЗЕД – напрям, який забезпечує успіх держави на міжнародних ринках. Для управління конкретною функцією (для нас – це саме ЗЕД) використовуємо загальні функції менеджменту. Загальні функції в межах конкретної функції перестають бути абстракцією (планування ЗЕД, організація ЗЕД тощо).
Регулювання – це зворотній зв’язок між керованою і керуючою підсистемами для усунення недоліків.
Методи менеджменту – це система важелів впливу на керовану систему, вони є центральною ланкою менеджменту.
Предмет курсу – організація ЗЕД, знайти способи заставити працювати керовану систему ефективно, коректно і якісно.
В курсі в основному будуть вивчатися питання пов’язані з побудовою зовнішньоекономічних підрозділів організацій та із забезпеченням організаційної взаємодії із здійсненням ЗЕД, а саме:
Теорія управління зовнішньоекономічною діяльністю;
Практика управління ЗЕД;
Проектування системи управління ЗЕД.