31. Жанри усних виступів

Ділова доповідь - виклад інформації і ляхів розв`язання різних окремих практичних питань життя і діяльності певного колективу, організації. Різновиди ділової доповіді: звітна доповідь - доповідь, в якій робиться повідомлення не про одну чи декілька ділянок роботи, а про всю діяльність; наукова доповідь – узагальнює наукову інформацію, досягнення, відкриття чи результати наукових досліджень. Наукова доповідь зроблена на основі критичного огляду і вивчення низки публікацій інших дослідників, називається рефератом.

Промова – усний виступ для висвітлювання певної інформації та впливу на розум, почуття й волю слухачів. Вона відзначається логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та вольовими імпульсами мовця. Із промовою виступають на мітингах, масових зібраннях на честь певної події.

Виступ – це участь в обговоренні якоїсь проблеми. До виступу важко підготуватися заздалегідь, бо все залежить від ситуації, яка пов’язана з розвитком дискусії. Як правило, промовець робить його коротким, фрагментарним, де торкається кількох проблем, висвітлених у доповіді, і оформлює свій виступ не як єдине ціле, а як набір реплік. Полемічність, критичне спрямування, лаконізм – характерні риси виступу. Він не має самостійного значення, ось чому зрозуміти його можна тільки у зв’язку з проблемою, що обговорюється.

Повідомлення – невелика доповідь на якусь тему. Якщо тема широка, пишуть доповідь, вузька – повідомлення.

Лекція, як і доповідь, є однією з найскладніших та найпоширеніших форм публічних виступів. Найважливішою її ознакою є науково-теоретична база. У лекції говориться про більш загальні та вже розв’язані проблеми.

32. Комунікативна професіограма фахівця

Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик. Вона містить три основні компоненти: робота з документами, вміння вести міжособистісний і соціальний діалог, виступати публічно.

З огляду на це можна виокремити низку характеристик, які репрезентуватимуть професійний портрет фахівця:

• уміння формувати мету і завдання професійного спілкування;

• аналізувати предмет спілкування, організовувати обговорення;

• керувати спілкуванням, регламентуючи його;

• послуговуватися етикетними засобами для досягнення комунікативної мети;

• уміти проводити бесіду, співбесіду, дискусію, діалог, дебати,

• перемовини тощо;

• уміти користуватися різними тактиками для реалізації вибраної

• стратегії;

• уміти аналізувати конфлікти, кризові ситуації і вирішувати їх;

• уміти доводити, обґрунтовувати, вмотивовувати, аргументувати, спростовувати, заперечувати, відхиляти, оцінювати;

• уміти перефразовувати, тезово висловлюватися, володіти навичками вербалізації;

• уміти трансформувати усну інформацію в письмову і навпаки;

• володіти основними жанрами ділового спілкування (службові листи, факсові повідомлення, контракт, телефонна розмова, ділова бесіда, перемови, нарада тощо);

• бути бездоганно грамотним, реалізуючи як письмову, так і усну форми української літературної мови;

• володіти технікою спілкування;

• уміти адекватно послуговуватися тропами та риторичними фігурами

• уміти використовувати "слово" для коректування поведінки співбесідника.

Це лише частина професійних навичок, без яких не може бути справжнього фахівця. Мати здібності розмовляти так, щоб тебе розуміли правильно інші, слухати і розуміти інших, уміти впливати на рішення співбесідника, ненав'язливо переконувати, створювати атмосферу довіри та взаєморозуміння - вельми важливі атрибути комунікативної професіограми.