- •1. Роль і значення зовнішньоекономічної діяльності
- •2. Мотиви та ризики участі підприємств
- •Передумови включення підприємств у зед:
- •3. Мета, задачі та принципи зовнішньоекономічної діяльності підприємств
- •4. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •Міжнародні орендні операції
- •5. Торгівля матеріальними товарами
- •6. Торгівля ліцензіями
- •7. Торгівля послугами
- •8 Міжнародна виробнича і науково-технічна кооперація
- •9. Міжнародна інвестиційна діяльність
- •Інтелектуальні
- •10. Міжнародні орендні операції
- •Види оренди
- •Хайринг -
- •Лізинг -
- •Транспортні засоби наземного (автомобільного, залізничного, трубопровідного), водного та повітряного транспорту;
- •Товари споживчого призначення (автомобілі, телевізори, холодильники тощо).
- •11. Посередницькі операції у зовнішній торгівлі
- •12. Міжнародні зустрічні операції
- •13. Міжнародні біржі, торги, аукціони
- •14. Міжнародно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Система міжнародно-правового регулювання міжнародного бізнесу
- •15. Державне регулювання зед:
- •15.1. Цілі та принципи державного регулювання зед
- •15.2. Інститути державного регулювання зед
- •15. 3. Інструменти державного регулювання зед
- •16. Методи державного регулювання зед
- •Методи державного регулювання зед
- •17. Неурядове регулювання зед
- •Торгово-промислові палати відіграють важливу роль у регулюванні зед і виконують такі функції:
- •18. Організаційна структура і функції
- •19. Планування зовнішньоекономічної діяльності
- •6.1. Зміст|вміст,утримання| і алгоритм планування
- •6.4. Вибір стратегії
- •Скорочення – відсікання зайвого
- •Переорієнтація
- •20. Маркетинг у|в,біля| зовнішньоекономічній діяльності
- •7.1. Об'єкти маркетингових досліджень
- •21. Основні методи дослідження зовнішніх ринків
- •22. Забезпечення конкурентоспроможності товарів на зовнішніх ринках
- •23. Моніторинг фірмової структури ринку (галузі) і вибір зовнішньоторговельних партнерів
- •24. Зміст та структура контрактів
- •29. Фінансові платежі у зовнішньоекономічній діяльності
- •9.1. Види платежу
- •30. Форми міжнародних розрахунків
- •Банківський переказ – наказ покупця банку перерахувати певну суму на рахунок|лічбу| продавця
- •Здійснити платіж вказаної суми
- •Фінансові ризики, засоби їх запобігання та страхування
- •32. Форвардні, ф'ючерсні й опціонні валютні операції|угоди|
11. Посередницькі операції у зовнішній торгівлі
Посередницькі операції у зовнішній торгівлі - це операції з купівлі-продажу товарів і послуг, що здійснюються за дорученням виробників і споживачів товарів незалежним від них торговим посередником на основі договору, що укладається між ними.
Посередники — юридичні та фізичні особи, що сприяють обігу товарів і послуг на внутрішніх і зовнішніх ринках. Вони сприяють здійсненню угод купівлі-продажу, підряду, орендних операцій, забезпеченню виробничої і збутової кооперації, наданню різного роду послуг.
Незважаючи на те, що посередникам слід виплачувати досить високу винагороду, їхнє залучення дає виробникам, продавцям і покупцям товарів і послуг значні переваги, тому що посередники:
• можуть швидше знайти продавця (покупця), забезпечуючи тим самим прискорення обігу виробничого і торгового капіталу;
• можуть завчасно інформувати виробників продукції про перспективний напрямок розвитку виробництва, тому що самі безупинно ведуть маркетинговий моніторинг ринку;
• часто вкладають у сферу обігу власний капітал, заощаджуючи тим самим виробничий капітал виготовлювача;
• приймають на себе ризики і фінансові гарантії, підвищуючи надійність товарного обміну;
• сприяють в організації транспортування вантажів, їх митного оформлення і страхування;
• підвищують конкурентоспроможність товарів, скорочуючи терміни постачань, здійснюючи передпродажну доробку товарів та їхнє технічне обслуговування в гарантійний і післягарантійний період;
• здійснюють ефективну рекламу товарів з урахуванням національних та інших особливостей ринку;
• здатні за рахунок значних обсягів товарообігу знизити витрати обігу на одиницю продукції.
До недоліків посередницької діяльності можна віднести:
• розрив зворотного зв'язку між виробником і споживачем;
• залежність іміджу продавця на ринку збуту від поведінки посередника тощо.
Посередників у зовнішній торгівлі можна класифікувати в залежності від обсягу наданих їм повноважень та їхнього місця на ринку на чотири основні групи (рис. 3.2):
Представники тільки представляють інтереси принципала (довірителя) на певному ринку по погодженій номенклатурі товарів і не мають права підписувати які-небудь контракти ні від свого імені, ні від імені принципала.
На роль представників залучають, як правило, солідні фірми або фізичних осіб, які займають досить високе положення в ділових колах. Якщо за допомогою представника вдається укласти контракт, то йому виплачується винагорода в розмірі 2-5%.
Види посередників |
Повноваження на підписання та виконання контрактів |
1. Представники, брокери, маклери |
Не мають |
2. Агенти – повірені, торгові агенти |
Від імені довірителя, за рахунок довірителя |
3. Комісіонери, консигнатори |
Від імені свого, за рахунок довірителя |
4. Дистриб`ютори, дилери, купці |
Від імені свого, за рахунок свій |
Рис. 3.2. Види посередників та їхні повноваження на підписання і виконання контрактів
Брокери, маклери — це особи, які займаються збутом і придбанням товарів, але самі не є стороною договору, тобто не виступають ні як продавець, ні як покупець. Їхнє завдання - знайти покупця для продавця й продавця для покупця та сприяти підписанню контракту між ними. За своє посередництво брокер одержує невелику винагороду, як правило, від тієї сторони, що до нього звернеться перша.
Агенти-повірені й торгові агенти мають право укладати угоди від імені й за рахунок довірителя. Відносини між принципалом й агентом регулюються агентською угодою, що по своїй суті є договором доручення.
Винагорода агента фіксується в агентській угоді у вигляді відсотка від вартості проданих за укладеною їм угодою товарів.
Комісіонери й консигнатори здійснюють угоди від свого імені, але за рахунок довірителя.
Контрагентами в комісійних операціях є комітент і комісіонер. Суть їхньої діяльності полягає в тому, що комітент доручає комісіонерові від імені комісіонера, але за рахунок комітента зробити операцію купівлі-продажу із третім контрагентом. Посередником комісіонер є тільки для комітента. Для третього контрагента комісіонер буде стороною контракту купівлі-продажу: продавцем або покупцем. Відносини між комітентом і комісіонером регулюються договором комісії, що звичайно носить разовий характер. Розмір комісійної винагороди звичайно становить 1,5-3,5% від суми угоди.
За договором консигнації, що являє собою різновид договору комісії, принципал (консигнант) поставляє товари на склад консигнатора для їхньої наступної реалізації на ринку консигнатора. Консигнант є власником товару до моменту його реалізації. На умовах консигнації реалізуються товари масового попиту. Консигнатор здійснює платежі консигнанту в міру реалізації товару.
Існує три способи консигнації:
• безповоротна консигнація означає, що якщо якась частина товарів не буде реалізована консигнатором, то останній зобов'язується купити їх у консигнанта за раніше зафіксованою ціною;
• частково поворотна консигнація означає, що консигнатор зобов'язується реалізувати товари на певну частину суми договору, а товари на суму, що залишилася, якщо їх не вдасться реалізувати, повернути консигнанту;
• поворотна консигнація означає, що всі нереалізовані товари підлягають поверненню консигнанту.
Винагороду консигнанта звичайно становить різниця між цінами, названими консигнантом, і цінами реалізації споживачеві.
Дистриб'ютори, дилери, купці.
Із цими посередниками звичайно підписується договір на тривалий строк (2-5 років) з наступним продовженням за згодою сторін.
Уклавши агентську угоду, в якій визначаються загальні основи взаємин сторін, дистриб'ютор (дилер, купець) укладає договір купівлі-продажу на поставку товарів, за яким він повинен придбати товар принципала, а потім реалізовувати його кінцевому споживачеві. В обов'язки дистриб'ютора входить також організація реклами й системи збуту, складування, передпродажний сервіс і технічне обслуговування в гарантійний період.
Винагороду дистриб'ютора становить різниця між ціною покупки товару у принципала й ціною його перепродажу.
