2)Згідно іншого підходу виділяють:

• Стратегія вузької концентрації: один товар в одному сегменті.

• Стратегія широкої концентрації по товару: один товар в кількох сегментах.

• Стратегія широкої концентрації по сегментах ринку: кілька товарів в одному сегменті.

• Стратегія вибіркової концентрації: кілька товарів в кількох сегментах.

• Стратегія спеціалізації по товару: один товар у всіх сегментах.

• Стратегія спеціалізації по сегментах ринку: кілька товарів в одному напрямку сегментів.

СТРАТЕГІЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ.

Головний талант керівника – зібрати потрібні ресурси в потрібному місці в потрібний час.

Бачити не складно, складно – передбачати.

Б. Франклін

1. Конкурентний аналіз.

2. Конкурентні стратегії.

3. Принципи конкурентної боротьби.

4. Поле битви.

5. Форми конкурентної боротьби.

КОНКУРЕНТНИЙ АНАЛІЗ

Першим необхідним кроком у формуванні конкурентної стратегії підприємства є конкурентний аналіз.

Конкурентний аналіз – це процес, що дає можливість виявити й оцінити основних конкурентів компанії.

Спрощені форми конкурентного аналізу:

1. SWOT

2. Графічний за критичними факторами успіху.

Конкурентний аналіз містить у собі наступні дії:

1. визначення області конкуренції і рівнів, на яких конкурує продукція компанії, виявлення кола її основних конкурентів;

2. оцінку загальної конкурентної ситуації в галузі і змін у структурі конкурентних сил;

3. аналіз конкурентних взаємин на ринку, класифікацію конкурентів по стратегічних групах;

4. оцінку сильних і слабких сторін діяльності компанії стосовно конкурентів і виявлення факторів, що визначають успіх у конкурентній боротьбі на ринку;

5. визначення профілю кожного з основних конкурентів;

6. визначення джерел конкурентної інформації і розробку механізмів функціонування інформаційної системи підтримки рішень в області конкуренції.

1. Сама область конкуренції - поняття багатомірне і містить у собі:

• галузевий напрямок - перелік сфер господарської діяльності, у яких збирається працювати фірма;

• споживчий чи ринковий напрямок - коло клієнтів, яких буде обслуговувати фірма;

• вертикальний напрямок - ступінь відповідальності фірми за виробництво вихідних матеріалів і комплектуючих, а також за розподіл кінцевої продукції;

• географічний напрямок - країни і регіони, у яких могла б працювати фірма.

Очевидно, що конкурентну погрозу для компанії складають не тільки підприємства, що працюють в одній з ним галузі. Найчастіше, куди більш небезпечні компанії, що належать до інших галузей, але обслуговують ту ж групу споживачів, чи товари, що пропонують, задовольняючи ту ж потребу, що і продукти фірми.

2. Аналіз конкуренції в галузі.

Є найбільш критичним, тому що охоплює компанії, що представляють найбільшу загрозу для діяльності підприємства. При цьому більшість компаній схильні перебільшувати небезпеку, що виходить від великих виробників і недооцінювати дрібні і ті, що з'явилися компанії.

У зв'язку з цим перед компанією стають три основні задачі:

• визначити границі галузі;

• визначити коло компаній, що можуть туди ввійти (потенційних конкурентів);

• визначити коло поточних конкурентів, що представляють найбільшу загрозу для компанії.

Для вирішення першої задачі необхідно визначитися з рівнями конкуренції, що виділяють у залежності від ступеня взаємозамінності товарів:

1. Конкуренція на рівні торгових марок. Саме її звичайно називають прямою конкуренцією. Має місце у випадку, коли компанія розглядає як своїх конкурентів фірми, що пропонують подібний продукт і послуги тим же цільовим покупцям.

2.Конкуренція товарно-видова чи галузева. Конкурентами вважаються компанії, що виробляють товари в рамках одою товарної групи.

3.Конкуренція товарно-родова чи формальна (іноді її називають міжгалузевою). Конкурентами вважаються компанії, що виробляють товари, які задовольняють ту ж потребу покупців і являються близькими замінниками.

4.Загальна чи неявна. Конкурентом вважається будь-який виробник, що бере участь у боротьбі за гроші споживача.

При цьому кожна галузь характеризується своєю інтенсивністю конкурентної боротьби. Інтенсивність конкуренції виявляється в тому, наскільки енергійно фірми використовують засоби конкурентної боротьби: зниження ціни, поліпшення характеристик товару, підвищення рівня обслуговування споживачів.

3. Після аналізу конкуренції в галузі, що визначає середній рівень прибутковості компанії, що працює в ній, необхідно досліджувати конкуренцію на базовому ринку, що характеризує взаємини між компаніями, які задовольняють схожі потреби.

Такий аналіз повинний базуватися на детальному вивченні кожного з конкурентів з метою одержання відповідей на наступні питання:

• проти кого ми конкуруємо;

• які їхні цілі;

• які стратегії вони реалізують і наскільки успішно;

• які їх сильні і слабкі сторони;

• яка типова практика їхнього поводження, і, зокрема, як вони звичайно реагують на наступальні дії.