37.Корисність економічного блага. Загальна та гранична корисність.

Благо — будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка задовольняє людську потребу. Розрізняють такі блага: — неуречевлені (сонячне світло, здоров'я, спілкування, знання) й уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг,житлотощо);— неекономічні (дарові, необмежені, надані природою без зусиль людини; їхні обсяги перевищують наявні людські потреби) та економічні (обмежені; такі, що є результатом чи об'єктом економічної діяльності; їхні обсяги обмежені порівняно з існуючими потребами).Носіями економічних благ є найрізноманітніші товари та послуги.В їх сукупності розрізняють: — споживчі блага (товари та послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб) і виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва споживчих благ); — матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріального виробництва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва); — теперішні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічними суб'єктами) і майбутні блага (товари та послуги, якими економічні суб'єкти зможуть скористатися в майбутньому) тощо. Кожна людина намагається задовольнити в першу чергу ті потреби, які мають для неї найбільшу корисність. Корисність блага — це здатність економічного блага задовольняти одну або декілька людських потреб. Корисність — поняття індивідуальне. Корисність являється ціллю споживання Те, що корисне для однієї людини, може бути зайвим для іншої. Розрізняють загальну та граничну корисність. Корисність збільшується, якщо збільшується кількість товару, що споживається. У цьому випадку зростає загальна корисність. Але зростання загальної корисності уповільнюється із збільшенням споживання. Це є наслідком того, що зменшується додаткова, або гранична, корисність. Гранична корисність – це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.

38. Корисність економічного блага. Правило максимізації корисності споживача.

Корисність- це ступінь задоволення,яке отримує людина від споживання певного блага або сукупності благ. Правило максимальної корисності благ для споживання при обмеженому доході логічно витікає з другого закону Госсена, який можна б було сформулювати наступним чином, щоб отримати максимум корисності від споживання заданого набору благ за обмежений період часу, потрібно кожне з них спожити в таких кількостях, при яких гранична корисність усіх споживаних благ дорівнює одній, і тій же величині. Правило максимізації корисності споживача, відповідно з яким можна максимізувати задоволення потреб, заключається в такому розподілі грошового доходу, споживача, при якому остання грошова одиниця, витрачена на придбання кожного виду продукції, приносила б однакову граничну корисність.

39.    Криві байдужості, їх властивості. Бюджетне обмеження. Рівновага споживача та її умови.  

Крива байдужості - це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності. Кожна крива відображає окремий рівень корисності. Властивості: 1) Криві байдужості не можуть перетинатися, оскільки кожна крива відповідає конкретному рівню корисності. 2) Криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності, оскільки вища крива дозволяє споживачу одержувати біль-шу кількість обох благ порівняно з нижчою. 3) Криві байдужості мають від'ємний нахил, є спадними для абсолютної більшості благ. Від'ємний нахил кривої байдужості означає, що споживач повинен відмовитись від деякої кількості одного блага, щоб мати можливість одержати додаткові одиниці іншого блага і залишитись на тому ж рівні корисності. Позитивний нахил кривої є неможливим, оскільки кошики будуть містити більшу або меншу кількість обох товарів й не належатимуть до одного набору байдужості. 4) В міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється. Гранична норма заміни товару є спадною, оскільки готовність споживача до заміни товару Y товаром X зменшується з наро-щуванням споживання X. Бюджетне обмеження формують його дохід і ціни товарів і послуг. Мікроекономічна модель бюджетного обмеження визначає множину виборів товарів,допустимих споживачу,тобто враховує його фінансові можливості,і має азву ,,модель можливого». Рівновагу споживача описує другий закон госсена: полягає у зменшенні граничної корисності кожної додаткової одиниці блага. Загальне правило оптимізації вибору споживача: споживач буде розподіляти видатки таким чином, щоб співвідношення граничної корисності було пропорційн цін на товар.