- •1.Розселення словян ну укр.Землях у найдавніші часи.
- •2.Особливості побуту та умови проживання словян у найдавніші часи.
- •3. Культово-звичаєва обрядовість словян
- •4. Міфологія і вірування як феномен слов’янської культури
- •5. Характерні особливості матеріальної та художньої культури трипільців
- •6. Скіфо-сарматська культура.
- •10. Основні пам’ятки писемності та літератури.
- •11.Охарактеризуйте музичну культуру.
- •15.Становлення та розвиток архітектури та скульптури XVI— перша половина XVII ст
- •14. Соціально політична та культурна ситуація на укр. Землях в 14 перш пол. 17 ст
- •16. Характерні ознаки в розвитку літератури живопису музики XVI— перша половина XVII ст
- •17. Початок і розвиток книгодрукування. Розвиток освіти на українських землях 14 — 17 століття
- •18. Братства та їх роль в розвитку української культури 16- початок 17 ст.
- •20. Розвиток укр. Освітніх традицій за часів гетьманнщинни.
- •21. Наукові знання і книгодрукування в період гетьманщинни.
- •23.Діяльність Сковороди
- •24. Культурно-просвітницька дія-ть п.Могили
- •25.Усна народна творчість.Історичні пісні,їх тематика та особливості
- •26.Козацтво як феномен укр.Кул.
- •27.Іван Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •28.Культуротворчі процеси на початку 19 ст.Процес формування національної свідомості.
- •30. Освіта та наука
10. Основні пам’ятки писемності та літератури.
До нашого часу від доби Київської Русі збереглося дуже мало книг.
Найдавнішими, з-поміж них, є Реймське Євангеліє, Остромирове Євангеліє, «Ізборник Святослава» 1073 р. та «Ізборник» 1076 р., Мстиславове Євангеліє.
Цей список очолює славнозвісне Реймське Євангеліє, яке привезла до Франції дочка Ярослава Мудрого Ганна.Найдавнішою датованою книжною пам’яткою Русі є Остромирове Євангеліє.Створили цю книгу в Києві в1056–1057 рр., про що свідчить спеціальний запис.Остромирове Євангеліє – пам’ятка виняткової мистецької вартості.
З-поміж найдавніших книг, що збереглися донині, є й такі, які призначалися для світського читання. Йдеться про «Ізборники» – збірки різних творів грецьких авторів богословського та повчального змісту, більша частина яких розтлумачує складні місця із Біблії, це, так би мовити, своєрідні енциклопедичні довідники.
Оригінальна, тобто власна, незапозичена літературна творчість наших предків за часів Київської Русі була започаткована літописами. Першим літописом, що дійшов до нас, є «Повість минулих літ».Його створено на початку 12 ст. При складаннi «Повісті минулих лiт» використано найдавніші літописи. До продовжень «Повiстi…» належить Київський лiтопис, який охопив час вiд 1111 р. до 1200 р.?
Чудовим зразком урочистої проповiдi є «Слово про закон i благодать» митрополита Iларiона. У записах Лаврентiївського списку пiд 1096 р. вмiщено пам’ятку, вiдому пiд назвою «Повчання» Володимира Мономаха. Найвизначнішою пам’яткою руської літератури є «Слово о полку Iгоревiм».Тривалий час ця перлина давньоукраїнського письменства була невідомою: її випадково знайшли на початку 90-х рр. 18 ст. в одному з рукописів 16 ст.
11.Охарактеризуйте музичну культуру.
Усі найбільш важливі події життя Київської Русі тісно повязані з музикою. На Русі здавна існували професіональні виконавці. Серед них особливе місце посідали співці билин та переказів— співали героїчно-епічні пісні. Серед професіональних музик і акторів важливе місце займали скоморохи-витівники. Мандруючи по містах та селах, вони виступали на святах і торгах. Скоморохи майстерно володіли різноманітними музично-виконавчими жанрами: були танцюристами, фокусниками, акторами, водили ведмедів, грали на гуслях, трубах, флейтах, гудках та бубнах. Деякі з них постійно жили при князівському дворі чи при дворах великих феодалів.
Відомою на Русі була й військова музика. Літописні джерела неодноразово згадують труби-зурни, або сурни, ударні інструменти: бубни-барабани, накри, аргани.
Про велику популярність музичного мистецтва на Русі свідчать музично-танцювальні сюжети у книжковій мініатюрі та творах прикладного мистецтва.
до давньоруського музичного інструментарію входили різноманітні інструменти: духові — зурни, свірелі сопелі, різні флейти, сопілки, орган; щипкові — гуслі, арфа, лютня, псалтир; смичкові — гудок, смик; ударні — бубни,накри,тарілки,аргани.
Важливе місце у розвитку давньоруської музичної культури посідав церковний спів — складова частина театралізованої церковної служби. Церковний хоровий спів, як і інші давньоруські музичні жанри, спирався на народну творчість. На її основі був створений оригінальний професійний стиль хорового співу, відомий під назвою «знаменного розпіву».
