- •Конспект лекцій
- •I. Будівельні металеві конструкції у промисловому, гідротехнічному, цивільному і громадському будівництві
- •1.1. Металеві будівельні конструкції та їх використання в інженерних спорудах
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4. Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.7. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.8. Сортамент сталі
- •2.8.1. Листова сталь
- •2.8.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку металевих конструкцій
- •3.1. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.2. Навантаження на мк
- •3.2.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.2.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3. Нормативні та розрахункові опори сталі
- •3.4. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально-розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально-стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи металу
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. Основні поняття про балки та балкові конструкції
- •5.1. Загальна характеристика балок
- •2) Багатопролітні розрізні; 3) багатопролітні нерозрізні; 4) шарнірно-консольні
- •5.2. Типи балок
- •5.3. Компоновка балкових кліток
- •1) Спрощений тип.
- •2) Нормальний тип.
- •3) Ускладнений тип .
- •1) Поверхове сполучення.
- •2) Сполучення в одному рівні.
- •3) Знижене сполучення.
- •VI. Основні поняття про центрально стиснуті колони
- •6.1. Призначення та класифікація колон
- •6.2. Визначення розрахункової схеми колони
- •6.3. Суцільні центрально стиснуті колони
- •6.4. Наскрізні центрально стиснуті колони
- •VII. Ферми
- •7.1. Системи ферм та область їх використання
- •7.2. Кроквяні ферми
- •7.3. Класифікація ферм за контуром поясів
- •1. Полігональні ферми.
- •2. Трикутні ферми.
- •3. Трапецеподібні ферми.
- •4. Ферми з паралельними поясами.
- •5. Односхилі та арочні ферми.
- •7.4. Класифікація ферм за схемою решітки
- •7.5. Типи перерізів стержнів ферм
- •Рекомендована література до вивчення дисципліни
5.3. Компоновка балкових кліток
Балкова клітка – це система балок одного або декількох напрямків. Вона використовується при проектуванні покриттів та перекриттів будівель, робочих площадок під технологічне устаткування, пролітних конструкцій мостів та інших об’єктів. На балкову клітку вкладають несучий настил – стальний (листи), залізобетонний (плити) або дерев’яний (щити).
Схему балкової клітки вибирають залежно від значення і схеми розміщення навантажень, а також від типу настилу. При цьому виходять з умови мінімальної вартості конструкцій і мінімальної будівельної висоти перекриття або покриття, оскільки зайва будівельна висота тягне за собою збільшення загальної висоти будівлі і зростання витрат на стіни і опалення.
За схемою компоновки в плані розрізняють три типи балкових кліток:
1) Спрощений тип.
Балки, на які опирається несучий настил, називаються балками настилу.
Використовуються балки одного напрямку, які розміщуються паралельно меншій стороні перекриття. Відстань між балками “а” називається кроком балок. Площа перекриття, з якої навантаження передається на одну балку, називається вантажною площею балки. Вона рівна: a l. Оскільки робочий настил має, як правило, невелику несучу здатність (оскільки його проектують достатньо тонким), то балки настилу розміщуються досить часто. При стальному настилі крок а = 0,6…1,6 м, при залізобетонному – а = 2…3,5 м.
Балки настилу проектують з прокатних двотаврів. Шлях передачі навантаження: з настилу на БН і далі на опори;
2) Нормальний тип.
Використовуються балки двох напрямків: головні балки і балки настилу.
Балки, які перекривають основний проліт (більшу відстань між колонами), називають головними балками. На них опираються балки настилу, призначені для зменшення прольоту несучого настилу. Використовується при більших прольотах, коли використання спрощеної балкової клітки не раціонально.
Головні балки проектуються зі складених двотаврів.
Шлях передачі навантаження тут довший: з настилу на балки настилу, далі на головні балки і потім на колони чи інші опори;
3) Ускладнений тип .
Відрізняється тим, що додатково вводяться другорядні балки (ДБ), які розміщуються між балками настилу і головними балками.
Другорядні балки виконують прокатними.
Навантаження передається найбільш складно: з настилу на балки настилу, далі на другорядні балки, на головні балки і на колони.
Крок другорядних балок а1= 2…5 м і приймається кратним прольоту головних балок. Відповідно крок балок настилу повинен бути кратним прольоту другорядних балок.
При призначенні цих відстаней потрібно намагатися отримати мінімальну кількість другорядних балок і балок настилу, причому прокатних, а це досягається за умови повного використання несучої здатності настилу і балок.
Балки настилу в нормальній та ускладненій клітках можуть проектуватися нерозрізними. В деяких випадках балки обох напрямків проектують нерозрізними. Балкові клітки з нерозрізними балками обох напрямків називають системою перехресних балок.
За схемою компоновки балкової клітки по вертикалі розрізняють три типи сполучення балок між собою:
