- •1. Склад, об'єм і оформлення розрахунково - графічної роботи
- •2. Практична робота № 1. Розрахунок пальового фундаменту з пірамідальних паль. Метод дбн в.2.1-10-2009 Зміна №1
- •3. Практична робота № 2. Розрахунок пальового фундаменту з пірамідальних паль. Метод Одеського інженерно-будівельного інституту
- •4. Практична робота № 3. Проектування фундаментів на піщаній подушці
- •5. Практична робота № 4. Проектування фундаменту у витрамбованому котловані
- •Додаток 1 Показники фізико-механічних властивостей грунтів будівельної ділянки та геологічний розріз
- •Додаток 2 Розрахункова схема споруди та навантаження на фундаменти
- •Додаток 3 Бібліографія
3. Практична робота № 2. Розрахунок пальового фундаменту з пірамідальних паль. Метод Одеського інженерно-будівельного інституту
Пірамідальні палі рекомендується застосовувати в піщаних грунтах незалежно від їх крупності, що залягають вище або нижче за рівень грунтових вод; у пилуватих пісках; у шаруватих відкладеннях грунтів, що складаються з комплексу піщаних, супіщаних, суглинистих і глинистих шарів різного генезису; у шарах насипних грунтів з ρd = 1,5 г/см3; у просадочних лесовидних супісках і суглинках (ssl < 5 см) ρd ≥ 1,36 г/см3; у глинах, суглинках, супісках будь-якого генезису.
Пірамідальні палі можуть бути різного виду і мати різні геометричні розміри залежно від конструктивної схеми будівлі, грунтових умов і навантаження, що діє. Номенклатура пірамідальних паль ущільнення приведена в таблиці 3.1. Розрахункова схема для визначення несучої здатності пірамідальної палі – рис. 3.1.
Несуча здатність фундаменту з пірамідальних паль складається із суми опору грунту по бічній поверхні палі та по підошві ростверку і визначається за формулою:
=Rгр,у.·
Vа,п / s + Rгр·Vр
s,
(3.1)
де: s – для палі і ростверку приймається рівним 0,5 su, але не більше 0,08 м;
Rгр,у – внутрішній реактивний опір ущільненого грунту по бічній поверхні палі, кПа. Визначається за графіком рис. 3.2,б в залежності від середньої щільності скелету грунту d,у в межах зони ущільнення Vу;
d,у – визначається за графіком 3.2,а в залежності від обєму палі та середньозваженого значення природної щільності скелету грунту d,ср.
Якщо паля перетинає два шари, то d,ср = (d,2· h2+ d,3·h3) / h2+h3 (див. рис. 3.1,а);
Vа,п – обєм зони деформації навколо бічних граней палі, м³, визначається за графіком рис. 3.3,а, в залежності від обємного осідання палі: Vs,п=Ап · s =
D² ·s;
Rгр – внутрішній реактивний опір природного грунту по підошві ростверку, кПа, визначається за графіком рис. 3.3,б, в залежності від щільності скелету природного грунту d,ср;
Va,р – обєм зони деформації в основі ростверку, м³, визначається за графіком рис. 3.3,б, в залежності від обємного осідання ростверку Vs,р = Ар·s = 3D² ·s.
Рис. 3.1. Розрахункова схема для визначення несучої здатності пірамідальної палі.
а) без ростверка; б) з ростверком.
Ескіз палі |
Конструкції палі |
Марка палі |
Клас бетону |
Повздовжна арматура |
Кут коніч- ності
α |
Витрати на палю |
Довідко-ва маса палі,
т |
Відстань до петлі |
Площа бічної поверхні палі
|
|||||
Бетону,
м³ |
арма- тури, кг |
мм |
мм |
|||||||||||
|
|
СП 2-70 |
В 15 |
4ø10А-I |
8°32’ |
0.380 |
14.0 |
0.95 |
350 |
800 |
3.23 |
|||
СП 2,5-70 |
В 15 |
- |
6°51’ |
0.475 |
16.2 |
1.20 |
350 |
900 |
4.04 |
|||||
СП 3-70 |
В 15 |
- |
5°43’ |
0.570 |
18.0 |
1.43 |
350 |
1000 |
4.83 |
|||||
СП 3,5-70 |
В 15 |
- |
4°55’ |
0.665 |
19.6 |
1.66 |
350 |
1000 |
5.63 |
|||||
СП 2,5-80 |
В 15 |
- |
7°59’ |
0.608 |
19.3 |
1.52 |
350 |
900 |
4.55 |
|||||
СП 3-80 |
В 15 |
- |
6°39’ |
0.730 |
20.7 |
1.825 |
400 |
1200 |
5.43 |
|||||
СП 3,5-80 |
В 15 |
- |
5°43’ |
0.851 |
22.8 |
2.13 |
400 |
1200 |
6.34 |
|||||
СП 4-80 |
В 15 |
- |
5°00’ |
0.972 |
24.7 |
2.43 |
400 |
1400 |
7.23 |
|||||
СП 5-80 |
В 20 |
4ø10А-I |
4°00’ |
1.220 |
26.4 |
3.05 |
400 |
1600 |
9.02 |
|||||
СП4-40-20 |
В 15 |
4ø10А-I |
1°90’ |
0,5 |
18.0 |
1,6 |
400 |
1400 |
6,23 |
|||||
Примітки: Марка паль розшифровується таким чином: СП-паля пірамідальна. Перша цифра означає довжину пірамідальної палі L, м; друга – розмір поперечного перетину палі у голові D, см. Розмір сторони поперечного перерізу всіх паль в підошві – 100 мм, крім палі СП 4-40-20, розмір сторони поперечного перерізу якої в підошві – 200 мм. |
||||||||||||||
Таблиця 3.1.
Палі пірамідальні квадратного перетину з поперечним армуванням
Приклад 3.1. Визначити несучу здатність пірамідальної палі з низьким ростверком під колону одноповерхової промислової будівлі. Інженерно - геологічні умови будівельного майданчика характеризуються даними, приведеними в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2.
Показники фізико-механічних властивостей грунтів.
№ п/п |
Опис інженерно-геологічних злементів |
Ідекс геолог. віку. |
s, г/см3 |
, г/см3 |
w |
wL |
wp |
Е, МПа |
, град |
с, кПа |
1 |
Насипний шар (давність від-сипання 20 років) |
Q1y |
2,64 |
1,8 |
0,20 |
0,28 |
0,19 |
2,9 |
16 |
14 |
2 |
Лес |
Qеоl |
2,65 |
1,84 |
0,30 |
0,25 |
0,19 |
2,65 |
18 |
16 |
3 |
Глина |
Qео |
2,74 |
2,08 |
0,23 |
- |
- |
24,5 |
15 |
72 |
Рис.3.2. Графіки залежності: а)
середньої щільності скелету грунту в
межах зони ущільнення від щільності
природного грунту і об`єму палі;
б) залежність внутрішного реактивного опору ущільненого грунту від щільності скелету грунту в зоні ущільнення.
Рис. 3.3. Графіки залежності об`ємів зони деформації в основі палі (а) і ростверку (б) від об`ємного осідання.
Навантаження на фундамент: N = 640 кН; F = 1,2·640 = 768 кН
Розрахункова схема наведена на рисунку 3.4. Приймаємо палю довжиною
3 м з розмірами зверху 0,7 х 0,7 м і знизу 0,1 х 0,1 м. Паля заглиблена в один шар, 0,1 м залишається для з`єднання з ростверком.
Рис. 3.4. Розрахункова схема до визначення величини опору пірамідальної палі з низьким ростверком.
Несуча здатність визначається за формулою 3.1 де: для палі Rгр,у = f(d,у), а d,у = f(Vп; d,ср); Vп = 0,57м³; d = 1,5 г/см³.
Тоді за графіком рис. 3.2,а d,у = 1,69 г/см³, за графіком рис. 3.2,б R гр,у = 20,5кПа; V а,п = f(Vs,п); V s,п = D²·s = 0,7² · 0,06 =0,029 м³, за графіком рис. 3.3,а Vа,п =1,31 м³. Для ростверку Rгр = f(d); d = 1,5 г/см³; тоді за графіком рис. 3.2,б Rгр = 8,7 кПа; Vа,р = f(Vs,p); Vs,p = 3D²· s = 3 · 0,7² · 0,06 = 0,09 м³; за графіком рис. 3.3,б Vа,р = 1,6 м3.
Підставивши в формулу 3.1 визначені параметри, одержимо несучу здатність пірамідальної палі з фрагментом низького ростверку:
= (20,5·1,31 + 8,7·1,6)/0,06 = 680 кН.
Розрахункове навантаження, що допускається на палю:
Р=
Кількість паль у фундаменті:
n = (768+768·0,1) / 485,7 = 1,74; приймаєм дві пірамідальні палі.
Розміщуємо палі в плані, виходячи з мінімальної відстані між ними, яка дорівнює 2D (D-розмір пірамідальної палі в голові), і призначаємо конструкцію і площу ростверка Ар (рис.3.5). Схеми розміщення паль в плані в стовпчатих пальових фундаментах див. рис. 3.6.
Рис. 3.5. Розміщення паль в пальовому фундаменті.
Рис. 3.6. Схеми розміщення паль в плані в стовпчатих пальових фундаментах.
Вага ростверку: =31.7 кН
Фактичне навантаження на палю складає:
Умова розрахунку пальового фундаменту за несучою здатністю грунту основи виконана.
Контрольні питання до роботи №2.
1. Написати формулу для визначення несучої здатності пірамідальної палі (Fd) методом Одеського інженерно-будівельного інституту.
2. Розрахункова схема для визначення несучої здатності пірамідальної палі.
3. Як визначається кількості паль у кущі?

,
м²
,
,