Методи та прийоми формування культурно-гігієнічних навичок.

Методика виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку

Виховання культурно-гігієнічних навичок починається дуже рано. Підготовкою до формування навичок, самостійних рухів з самообслуговування є створення в дитини позитивного ставлення до одягання, умивання, прийому їжі. Важливою умовою для формування гігієнічних навичок є систематичність необхідних операцій. Так, дитина звикає, що перед їжею йому обов'язково миють руки, надягають нагруднічек і т.д. Вихователь надає дитині самостійність там, де він щось може зробити сам. Поряд з цим кожна дитина постійно потребує показі, заохочення, допомоги, тому основою методики в дитячому закладі є робота з невеликими групами дітей (3-4 дитини). На початку другого року життя дитина повинна вміти їсти самостійно, користуючись ложкою, їсти хліб з першою стравою, витирати рот.

У 1,5-2 роки дитина майже все може зняти з себе, скласти і велику частину одягу одягнути. Значною мірою діти самі вмиваються, витираються.

На другому році життя дитини необхідно систематично прищеплювати йому навички культури поведінки: спокійно сидіти за столом, тихо розмовляти при укладанні спати, дякувати за надану допомогу.

На третьому році життя малюк не тільки більш самостійно може одягатися, роздягатися і т. д., а й знає певний порядок дій, що входять в кожен процес, прийоми їх виконання.

Для початкових дій дитини істотне значення має запам'ятовування місця для окремих речей, свого місця за столом і т. п. Особливо це важливо, коли дитина приходить в дитячий сад з дому. У таких випадках вихователь разом з малюком вибирає мітку, розглядає її, пропонує запам'ятати поруч сидить товариша.

При активному формуванні навичок самообслуговування важливо в першу чергу відпрацювати ті з них, які пов'язані з організацією всього колективу.

Діти відрізняються тим, що люблять копіювати дорослих, тому дорослому потрібно неодноразово показувати, як виконувати нову дію, супроводжуючи показ поясненнями, щоб виділити найбільш суттєві моменти даної дії, послідовність окремих операцій.

Починаючи з другого року життя з цією метою з дітьми проводяться спеціальні дидактичні ігри, використовуються ігрові прийоми.

Діти третього року життя всі дії виконують швидше. У цей період потрібно частіше привчати дітей до взаємодопомоги, доручати їм нескладні завдання, які готують їх до чергувань. Допомога вихователя виражається менше в діях, більше в постійному контролі, словесних вказівках, заохочення.

До четвертого року життя діти повинні вміти правильно мити руки (намилити кисть круговим рухом, змити мило і витерти кожен палець), чистити зуби (спочатку просто вологою щіткою, а з 4 років порошком або спеціально призначеною для дітей пастою), полоскати рот після обіду, користуватися носовою хусткою, дотримуватися правил культурної поведінки за столом (користуватися ложкою, виделкою, не проливати їжу на стіл). Діти привчаються дбайливо поводитися з іграшками, підтримувати і чистоту і порядок.

Для прищеплення культурно-гігієнічних навичок у всіх вікових групах застосовуються показ, приклад, пояснення, пояснення, заохочення, бесіди, вправи в діях. Широко використовуються, особливо в молодшому віці, ігрові прийоми: дидактичні ігри, забавки, вірші. Зміст культурно-гігієнічних навичок освоюється дітьми перш за все у самостійній діяльності, у процесі навчання, у дидактичних іграх та ігрових ситуаціях.

У вихованні культурно-гігієнічних навичок, так само як у будь-якому іншому вигляді педагогічної діяльності, важлива єдність вимог працівників дитячого закладу та батьків. Тому, потрібно виробити загальні критерії в оцінці окремих дій, встановити загальний порядок виконання цих дій, чітко визначити місця розташування речей, іграшок, порядок їх збирання та зберігання.

Культурно-гігієнічні навички потребують постійного закріплення. Зміна системи виховної роботи, відсутність уваги до формування і використання навичок може призвести до їх швидкої втрати.