1.2.Порядок виконання та захисту курсової роботи

Кожен студент за власноруч написаною заявою отримує індивідуальне завдання відповідно переліку тем, затверджених кафедрами комп’ютерних наук та програмної інженерії. Зразок заяви наведено у Додатку А, орієнтований перелік тем – у Додатку Е.

При виконанні роботи допускається використання матеріалів, що були зібрані під час науково-дослідної діяльності студента, аналізу літератури, ознайомлення з прототипами програм.

Методична та наукова допомога надається студентам їх науковим керівником. Керівником призначається викладач кафедри, котрий веде даний курс, або його асистент.

Додатково до варіанта завдання керівник окреслює коло питань, які потребують вирішення, та перелік рекомендованої літератури. Форма завдання та приклад її заповнення показані у Додатку В. Завдання має бути затвердженим не пізніше початку третього тижня семестру.

Виконання курсової роботи повинно відповідати графіку виконання роботи, що додається до завдання. Типовий графік наведено у Додатку Г.

В період виконання роботи студент повинен періодично (стосовно із розкладом занять) звітувати керівникові про результати виконаної роботи і отримувати консультації.

Захист курсової роботи проводиться за календарним графіком, за тиждень до початку залікової сесії. На захисті студент повинен зробити коротку доповідь (5 хвилин) перед комісією та відповісти на запитання за темою роботи.

До складу комісії входять науковий керівник та один або більше викладачів кафедри. Студент допускається до захисту при виконанні таких умов:

• Налагоджену програму продемонстровано науковому керівникові і виконано її тестування на ряді контрольних прикладів;

• Написано пояснювальну записку до курсової роботи, яка повністю оформлена і підписана науковим керівником.

По результатам роботи і її захисту комісія виставляє оцінку.

2.Оформлення курсової роботи

Оформлення курсової роботи виконується відповідно Державному стандарту України

на програмну документацію [1].

2.1.Склад курсової роботи

Курсова робота складається з таких частин:

• титульна сторінка (див. Додаток Б);

• завдання на виконання роботи (див. Додаток В);

• графік виконання роботи (див. Додаток Г);

Текст роботи (див. Додаток Д):

• зміст роботи;

• аналіз предметній галузі задачі;

• постановку задачі;

• структури даних та діаграми класів для розв'язання задачі;

• схеми взаємодії об’єктів та алгоритми виконання їх методів;

• опис розробленої програми;

• контрольний приклад (опис, результати його виконання у вигляді роздруківки);

• висновки;

• список літератури;

• додатки:

1. роздруківка тексту програми з детальними коментарями;

2. комплект тестів, на яких було перевірено функціонування програми;

3. інструкція по використанню програми.

Загальний обсяг пояснювальної записки складає приблизно 15 – 20 сторінок тексту. Сторінки з додатками не входять у ці 15-20 сторінок тексту пояснювальної записки.

Розділ “Аналіз предметній галузі задачі” містить аналітичний огляд літературних джерел та прототипів щодо розкриття теми курсової роботи (3-5 стор.). Він повинен характеризувати ступінь знайомства студента із задачею, її математичним змістом та різними методами її розв’язання та існуючими програмними системами, в яких вирішуються аналогічні задачі. Літературними джерелами можуть бути підручники, монографії, статті, електронні джерела (Інтернет, телеконференції тощо). Посилання на літературні джерела є обов’язковими.

На основі попереднього розділу студент повинен формалізувати “Постановку задачі” та надати обґрунтований вибір варіанту її рішення (якщо такі існують), відзначити особливості та переваги обраного варіанту рішення. Постановка задачі виконується згідно п. 3.2.3. стандарту РД 50-34_698-90 [2]. В ньому вказано:

„В разделе "Постановка задачи" указывают основные пути и направления решения задачи, требования и ограничения на решение, критерии оценки результатов.”

Розділ “Структури даних та діаграми класів для розв'язання задачі” повинен містити діаграму класів, котрі необхідні для розв’язання задачі. Вибір структур даних повинен бути обґрунтованим, а при можливості використання різних варіантів треба пояснити свій вибір. Діаграми виконуються відповідно рекомендаціям, приведеним в [3].

У розділі “Схеми взаємодії об’єктів та алгоритми виконання їх методів” подається діаграма взаємодії об’єктів в цілому та блок-схеми алгоритмів їх окремих методів. Виконується обґрунтування обраних алгоритмів з відповідними посиланнями на літературні джерела. При описі алгоритмів використовуються поняття та абстракції, розглянуті у попередніх розділах.

Схеми виконуються відповідно рекомендаціям, приведеним в [3].

В “Описі розробленої програми” повинна бути описана реалізація розроблених класів, з аргументацією обраних програмних рішень. Окремо подається і коментується програмний код, введений до автоматично створених класів та методів (в першу чергу - змінні та функції, додані до коду головної форми). Сама програма повинна бути добре прокоментована. Обов’язково описується процес налагодження програми (які вікна були використані, методика трасування тощо). Наводиться статистика використаного на програмування часу.

Опис контрольного прикладу містить вихідні дані та їх аналіз; дані, одержані в результаті роботи програми, результати роботи програми у вигляді роздруківок вмісту екрану, вікон тощо. Якщо при налагодженні програми було сформовано серію тестових прикладів, то їх доцільно розмістити у окремому додатку до курсової роботи.

Висновки підсумовують основні результати, досягнуті автором при виконанні курсової роботи: теоретичні результати, оригінальні структури даних та алгоритми, відомості про створену програму тощо.

Наведення матеріалу у роботі повинно підпорядковуватись логіці конструювання програм та алгоритмів. Кожен наступний крок має логічно і обґрунтовано випливати з попереднього.

Опис програми виконується відповідно ЕСПД ГОСТ 19_402-78 „Описание программы” [4].