24. Районування розселення за а.І.Доценком

Доценко виділяє 4 зони розселення в Україні:

• Поліська

• Карпатсько-Подільська

• Донецько-Придніпровська

• Приморська - кожна з зон ділиться на райони.

Поліська зона: Пн (Київська,Жит,Черніг)-середній рівень урбанізації, вища середньої щільність,малі за розміром, Пн-Сх (Сум,Хар,Полт)- сер.рівень урбаніз,вища середньої щільність, великі за розміром міста та села, Волинський (Рівн,Вол обл.) – найбільше смт, малих сіл,низька щільність і урбанізація.

Карпатсько-Поідльська:Карпатський (Льв,І-Ф,Чернівецька,Закарп) висока щільність, малі і середні смт, Подільський (Терн,Хмельн,Вінн)-низька урб,сер за розміром,густа щільність.

Донецько-Придніпровська: Центральний (Дніпр,Черкас,Кіровог) найвища щільність,вищий середнього рівень урб (за рах Дніпропетровської обл.),середні і великі міста. Східний(Донецька,Луг) найвища урб,найвища щільність,великі міста і малі села.

Приморська: Пд (Од,Мик,Херс,Запорізька) вище середнього урбанізація,зріджена мережа сільських поселень, Кримський поділяється на гірськоримський і північно кримський – низька щільність поселень, сер рівень урбанізації, середні поселення за розміром.

Лише Примосрька та Карпатсько-Подільска зони мають окрім районів ще підрайони

25. Територіальна структура розселення.

Структура розселення населення, що значною мірою формується під впливом виробництва, чинить значний вплив на розміщення виробництва, його територіальну організацію і, зрештою, на територіальну структуру. Створення нових високотехнологічних інноваційних виробництв під впливом науково – технічного прогресу, глобалізації тяжіє не тільки до великих міст з розвиненою інфраструктурою, а й до систем поселень, розміщених у зоні їх впливу. Взаємозв’язок територіальної структури господарства і систем розселення зумовлений особливою роллю міст у соціально – економічному розвитку країни. Місто – це водночас зосередження населення з обслуговуючою його соціальною сферою та концентрація промислової діяльності. Великі, розвинені у господарському відношенні міста стають осередками промислово – територіальних систем, водночас – центрами системи розселення.

Як зазначають деякі дослідники, розселення населення слід розглядати як інтегральну частину територіальної структури господарства. Система розселення – частина великої регульованої системи виробництва і розселення. Виділити розселення в «чистому вигляді» зі складових частин територіальної структури господарської діяльності неможливо через взаємопроникнення розселення і територіальної організації виробництва.

В основі формування елементів територіальної структури господарської діяльності й розселення населення лежать форми зосередження виробництва. Виділяють 4 типи елементів територіальної структури (М.М.Паламарчук): точкові,вузлові,ареальні,регіональні. Точкові та вузлові елементи формуються здебільшого у промисловості на основі одного населеного пункту( село,селище, мале місто). Це промислові пункти,промислові центри, промислові вузли. Виділяють також промислові агломерації, що виникають на базі великого міста або кількох міст. Вони характеризуються великим ступенем територіальної концентрації різних видів господарської діяльності, розвиненими інфраструктурою та соціальною сферою. Ареальні та районні зосередження виробництва пов’язані із зональністю природних умов, заляганням родовищ корисних копалин. Сформовані на їх основі елементи територіальної структури характерні для сільського та лісового господарства. Важливими елементами територіальної структури є євро регіони. В основі їх формування лежить міждержавне транскордонне співробітництво для вирішення гуманітарних, економічних та екологічних проблем. Створені у свій час євро регіони «Буг», «Верхній Прут», «Карпатський» є результатом посилення міжрегіональної інтеграції,залучення України до європейських інтеграційних процесів.