5.Принципи та закони діалектики

Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сущого, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах. Принцип всезагального зв’язку - закономірна форма поєднання всіх одиничних речей, явиш, процесів в єдине ціле. Із виявлення стійких, необхідних звязків, внутрішніх і зовнішніх, необхідних і випадкових, суттєвих і несуттєвих починається людське пізнання. Принцип єдності історичного і логічного є методологічною основою осягнення сутності та закономірностей складних об’єктів, що розвиваються. Принцип розвитку через суперечність демонструє, що процес роздвоєння єдиного на протилежності є сутністю розвитку. Будь-який розвиток є виникнення суперечностей, їх вирішення і в той же час виникнення нових суперечностей. Закон - це суттєве відношення, звязок між суперечностями, які характеризуються обєктивністю, необхідністю, всезагальністю, внутрішньою суттєвіспо, неповторюваністю. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, конкретизуючись через ряд категорій розкриває внутрішній механізм переходу до нової якості у будь-якій сфері об’єктивної дійсності, відповідаючи на запитання як, яким чином відбувається розвиток і рух всього сущого. Закон єдності та боротьби протилежностей відображає фундаментальну особливість об’єктивної дійсності, котра полягає в тому, що всі предмети, явища, процеси мають суперечливі моменти, тенденції, сторони,що борються і взаємодіють між собою. Закон заперечення. В усьому існуючому відбувається боротьба взаємовиключних сторін і тенденцій, Врешті-решт вона призводить до заперечення старого і виникнення нового.Те нове, що зявляється також містить власні суперечності, їх боротьба завязуеться на новій основі і веде до необхідності нового заперечення, тобто заперечення заперечення, І так до нескінченності.

1.Поняття світогляду, його структура і основні риси

У найзагальнішому розумінні світогляд-це усвідомлення людиною навколишнього світу, свого місця в ньому, свого ставлення і відношення до цього світу й до себе, своїх претензій і намірів щодо світу і шляхів реалізації життєвих програм, отже - світогляд - це певного роду знання про світ, людину і одночасно оцінка людиною світу і самої себе.

Світогляд є системою принципів, знань, ідеалів, переконань, цілісних орієнтирів, надій та вірувань. Котрі визначають діяльність індивіда або соціального суб’єкта. Філософія є найвищим рівнем і видом світогляду, його теоретичним оформленням. Стосовно ступеня історичного розвитку виділяють античний, ренесансний і т.д. світогляд, а щодо ступеня теоретичної "зрілості" - стихійно-повсякденний, "житейський" і теоретичний, філософський світогляд.

58.Ф.Енгельс „ л.Феєрбях й конец классической философии”

Фридрих (1820-95), мыслитель и общественный деятель, один из основоположников марксизма. Родился в г.Бармен (ныне Вупперталь, Германия) в семье фабриканта. В 1841-42, отбывая воинскую повинность в Берлине, посещал университет.

„Л.Фейербах...” налисан по просьбе одного издательства, Главная цель: изложение взглядов марксизма, а особенно таких категорий, как теории диалектического й историческогр материализма В начале работи характеризуется конец немецкой классической философии, в которой последними бьли Гегель й Фейербах, й появление "новой философии" -материалистической, диалектической философии Маркса. В зтой работе Енгельс дал определение основного вопроса философии. Вопрос об отношенни мисли к материи, сознания к бьтию, природе. Дает обоснование материализму (диалектическому й историческому). Диалектический материализм - зто учение о том. что в основе мира - материя, законах движения и изменения. Исторический материализм - зто общие закони разделения человеческого обшества.