7. Соціальне значення мови. Функції мови.

Мова кожного народу – це його історична пам'ять, втілена у слові. Тисячолітня духовна культура життя народу своєрідно і неповторно позначаються на мові, у його усній і письмовій формах, в пам'ятках різних жанрів. І, отже, культура мови, культура слова постає як нерозривний зв'язок багатьох і багатьох поколінь.

Рідна мова – душа нації, першорядна і найочевидніша її ознака. Через мову виявляються такі найважливіші особливості і риси, як національна психологія, характер народу, склад його мислення, самобутня неповторність художньої творчості, моральний стан і духовність.

Мову можна визначити, як систему комунікації, здійснювану з допомогою звуків і символів, значення яких умовні, але мають певну структуру.

Функції мови:

1. Комунікативна функція

Комунікативна функція мови полягає в тому, що вона — найважливіший засіб спілкування людей і забезпечення інформаційних процесів у сучасному суспільстві

2. Ідентифікаційна функція

Ми, сучасні українці, відчуваємо свою спільність і з пращурами, і з нащадками, і з тими, хто перебуває поряд, і з тими, хто в інших краях. Кожна людина має своєрідний індивідуальний мовний «портрет», мовний «паспорт», у якому відображено всі її національно-естетичні, соціальні, культурні, духовні, вікові та інші параметри.

3. Експресивна функція

Експресивна функція мови полягає в тому, що вона є універсальним засобом вираження внутрішнього світу людини.

4. Гносеологічна функція

Гносеологічна функція мови виражається в тому, що вона є своєрідним засобом пізнання навколишнього світу. На відміну від інших істот людина користується не лише індивідуальним досвідом і знаннями, а й усім набутком своїх попередників і сучасників, тобто суспільним досвідом. Але за умови досконалого знання мови, й далеко не однієї.

5. Мислетворча функція

Мислетворча функція реалізується в тому, що, формуючи думку, людина мислить мовними нормами. Мислення може бути конкретним (образно-чуттєве) й абстрактним (понятійним). Понятійне мислення — це оперування поняттями, позначеними певними словами, що без цих слів перестали б існувати.

6. Естетична функція

Естетична функція мови полягає в тому, що вона — першоджерело культури, знаряддя і водночас матеріал створення культурних цінностей Існування мови у фольклорі, красному письменстві, театрі, пісні тощо дає безперечні підстави стверджувати, що вона є становим хребтом культури. Ось чому виховання відчуття краси мови — основа естетичного виховання.

7. Культурологічна функція

Культурологічна функція мови відіграє важливу роль у житті будь-якої нації. Культура кожного народу відображена та зафіксована найперше в його мові. Для глибшого пізнання нації необхідне знання її мови, яка виконує функції своєрідного каналу зв'язку культур між народами. Репрезентуючи свою мову, ми репрезентуємо і власну культуру, її традиції та здобутки, збагачуючи світову культуру.

8. Номінативна функція

Усе пізнане людиною одержує від неї свою назву і тільки так існує у свідомості. Цей процес називається лінгвілізацією — «омовленням» світу. Мовні одиниці, передусім слова, служать назвами предметів, процесів, якостей, понять ознак тощо.

8. Теорії походження мови.

1. Релігійні теорії.(Мова була створена Богом, Богами або божественними мудрецями).

2. Античні теорії:

• Тесей (Демокріт, Арістотель) імена походять від встановлення назв за угодою, домовлен. між людьми.

• Фюсей (Гераклід Ефеський) імена дані від природи, оскільки перші звуки відображ. речі, яким відповідають імена. Імена – це тіні або віддзеркалення речей.

• Стоїцизм (Хрісіпп) імена виникли від природи (але не від народження). Одні з перших слів були звуконаслідуван., а інші звучали так, як вони впливають на відчуття.

3. Теорії нового часу:

   • Звуконаслідувальна (Лейбніц) мова виникла з наслідув. звуків природи.

   • Вигукова (фр. письмен. Шарль де Бросс) емоційні вигуки від родості, страху, болю привели до створення мови.

   • Біологічна (нім. лінгвіст Серпень Шлейхер) мова – це прир. організм, який виникає мимовільно, має певний термін життя і вмирає як організм.

   • Суспільного договору (Т.Гоббс англ.. філософ) люди домовилися про позначення предметів словами.

   • Жестова (нім. Вільгельм Вундт) мова утворюється довільно і несвідомо, але спочатку у людини переважали фіз. дії (пантоміма).

4. Трудові теорії:

• Колективістська поч. ХІХ ст. (нім. вчений Людвіг Нуаре) мова з’явилась в ході колективн. роботи із ритмічних трудових вигуків.

• Гіпотеза Енгельса праця створила людину, а одночасно з цим виникла і мова.

• Гіпотеза спонтанного стрибка (нім. Вільгельм Гумбальдт) мова виникла стрибком зразу ж з багатим словником і мовною системою.