- •Будова і санітарно-технічне обладнання хімічних лабораторій
- •Загальні правила безпечної організації роботи в хімлабораторіях
- •Безпека зберігання хімічних речовин
- •Безпека роботи з їдкими, вогневибухонебезпечними і сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Тема 2 Аварії на хімічних підприємствах
- •Хімічно небезпечні об'єкти (хоо)
- •Причинами аварій на виробництві, що використовує хімічні речовини, найчастіше буває:
- •Головні завдання хімічної розвідки:
- •Класифікація хімічно небезпечних об’єктів за ступенем небезпеки.
- •Тема 3. Шкідливі речовини та заходи щодо нормалізації повітря робочої зони
- •Нормування шкідливих речовин
- •Заходи, що забезпечують нормалізацію стану повітряного середовища.
- •Засоби індивідуального захисту органів дихання.
- •Призначення та класифікація систем вентиляції
- •Природна вентиляція
- •Штучна вентиляція
- •Місцева вентиляція
- •Загальнообмінна вентиляція
- •Переваги і недоліки природної і штучної вентиляції
- •Основні вимоги до систем вентиляції
- •Тема 4. Основні причини, що породжують небезпеку виробничого обладнання і технологічних процесів та загальні вимоги безпеки
- •Основні причини виробничого травматизму
- •Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні.
- •Безпека виробничого обладнання
- •Безпека виробничих процесів
- •Тема 5. Електробезпека
- •Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •Види електричних травм
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом слід віднести наступні фактори.
- •Причини електротравм
- •Класифікація приміщень за ступенем небезпеки враження електричним струмом.
- •Система технічних засобів і заходів
- •Система електрозахисних засобів
- •30.Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •31. Захист від статичної електрики
- •32. Кваліфікаційні групи з електробезпеки
- •Тема 6. Пожежна безпека
- •33.Основні причини пожеж
- •34.Первинні та вторинні фактори пожеж
- •35. Сутність та види горіння
- •- Детонаційне – це горіння, яке поширюється із надзвуковою швидкістю, що сягає кількох тисяч метрів за секунду.
- •36. Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •39. Система протипожежного та противибухового захисту
- •40.Евакуація. План евакуації
- •Тема 7. Атестація робочих місць за умовами праці
- •41. Мета і завдання атестації
- •42. Склад і повноваження атестаційної комісії
- •43. Організації роботи щодо атестації робочих місць за умовами праці
- •44. Вивчення факторів виробничого середовища
- •45. Гігієнічна оцінка умов праці
- •46. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •47.Висновки за результатами атестації робочих місць
- •Тема 8. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •48. Охорона праці жінок
- •49. Охорона праці неповнолітніх
- •50. Охорона праці інвалідів
Загальні правила безпечної організації роботи в хімлабораторіях
Усі роботи, зв'язані з виділенням шкідливих газів і пари, проводять у витяжних шафах при діючій вентиляції.
Кожен співпрацівник лабораторії повинен знати, які речовини, матеріали, обладнання знаходяться в можливій зоні джерела загоряння і які засоби пожежогасіння можна використовувати. Після закінчення робочої зміни працівник лабораторії повинен перевірити і привести до порядку робоче місце, прилади і апарати, а останній, що виходить із лабораторії, повинен перевірити, чи закриті крани газових пальників, чи вимкнуті усі електронагрівальні прилади; закрити загальні газові і водяні крани; вимкнути вентиляцію, закрити всі кватирки і вікна; перевірити, чи немає тліючих предметів і чи не залишилося не прибраного промащеного ганчір'я; вимкнути освітлення, групові автомати на електрощиті; віддати ключі від лабораторії вахтовому.
Усі реактиви в лабораторії необхідно зберігати в тарі з надписом, що вказує її вміст, концентрацію. Забороняється зберігання реактивів без найменування (етикеток).
Необхідно забезпечення вільних проходів в приміщеннях і коридорах і доступу до засобів пожежогасіння. Недопустимо прибирати пролиті випадково вогненебезпечні рідини при запалених пальниках і увімкнених електронагрівальних приладах; зберігати і споживати харчі і молоко.
При роботі у вечірній і нічний час, а також при виконанні особливо небезпечних робіт у лабораторії повинні знаходитися не менше двох людей, один із них старший.
При виконанні робіт підвищеної небезпеки (наприклад, використання або одержання вибухових чи отруйних речовин) усі операції повинні вестися з чистими реактивами.
Співробітники, приступаючи до нових видів вогненебезпечної або вибухонебезпечної роботи, зобов'язані попередньо одержати вказівки з безпеки її ведення від свого керівника. Всі роботи у хімічній лабораторії повинні виконуватися при справних електрообладнанні, апаратурі, електропроводці і заземленні (зануленні). До самостійної роботи в хімічних лабораторіях допускаються особи віком від 18 років, що пройшли медогляд, ввідний та первинний інструктаж на робочому місці з охорони праці, професійно підготовлені.
Безпека зберігання хімічних речовин
Безпека зберігання хімічних речовин обумовлюється їх фізико-хімічними властивостями. Жовтий фосфор можна зберігати тільки під шаром води, оскільки на повітрі він запалюється; металічні натрій та калій займаються і вибухають при контакті з водою чи навіть з вологою повітря, тому їх зберігають під шаром зневодненого керосину; органічні перекиси і гідро перекиси зберігають у посудинах зі скла або поліетилену, оскільки важкі метали (навіть їх сліди) є активними каталізаторами їх розкладу, що супроводжується вибухом; деякі речовини чутливі до світла, удару, поштовхів, струсу.
Вибухонебезпечні речовини можуть створюватися при довготривалому зберіганні розчинів деяких комплексних солей (аміачно-срібні) і при зберіганні ефірів, ацетатів та ін. при доступі повітря. Тому ці речовини не дозволяється зберігати тривалий час.
Поруч з аміаком забороняється зберігати галоїди, оскільки при їх взаємодії створюються вибухонебезпечні речовини. Хлористі, бромисті, йодисті солі небезпечно зберігати поруч з легкоокислюючими речовинами (спиртом та ін.), взаємодіючи з якими, вони створюють вибухонебезпечні суміші.
Велику небезпеку представляє зберігання горючих речовин з окисниками (хлоратами, нітратами, азотною кислотою, бромом, перманганатами, перекисом водню та ін.) або біля нагрівальних приладів.
Легкозаймисті і горючі рідини (за виключенням речовин з низькою температурою кипіння) повинні зберігатися у лабораторному приміщенні у товстостінних банках (склянках) з притертими пробками. Банки ставлять у спеціальний ящик зі щільно закритою кришкою, стіни і дно якого викладені азбестом. Ящик ставлять на підлозі на відстані від нагрівальних приладів і проходів. На внутрішньому боці кришки роблять чіткий напис із переліком назв і загальної допустимої норми зберігання горючих і легкозаймистих рідин для даного приміщення.
Загальний запас вогненебезпечних рідин, що одночасно зберігаються у кожному приміщенні, не повинен перевищувати одноденну потребу. Основний запас цих рідин зберігають на спец складах.
Недопустимо зберігати горючі рідини у поліетиленовому, а також у тонкостінному скляному посуді ємністю більше 200 мл.
Низько киплячі речовини: бутадієн, ізопрен, діетиловий ефір, ацетон та ін. зберігати у лабораторіях забороняється; після роботи їх потрібно виносити у спеціальні сховища.
Вибухонебезпечні речовини зберігають в окремих приміщеннях, забезпечуючи при цьому усі заходи перестороги, передбачені спецінструкціями. Ці речовини поміщають у товстостінні скляні банки, які закривають корковими або гумовими пробками. Банки зі скляними пробками для цього непридатні, оскільки при закриванні та відкриванні банки у результаті тертя можливий вибух.
Сильнодіючі отруйні речовини - СДОР (миш'як, синильна кислота, сулема, фосфорорганічні речовини та ін.), які використовують у лабораторії, зберігають у спеціально відведеному місці у шафі або стальному ящику під замком і пломбою.
Посуд з отруйними речовинами повинен мати чіткі і яскраві етикетки з надписом „Отрута” і назвою речовини. Відповідальність за зберігання, облік і витрати СДОР накладається на особу, призначену наказом по підприємству.
Концентровані азотну, сірчану, соляну кислоти зберігають у приміщенні лабораторії у товстостінному скляному посуді ємністю не більше 2 л, у витяжній шафі, на скляних або фарфорових піддонах. Склянки з димлячою азотною кислотою зберігають у ящиках з нержавіючої сталі.
Зберігання вогне- і вибухонебезпечних СДОР і радіоактивних речовин в робочих столах не допускається; не допускається також зберігання в лабораторії верхнього одягу і побутового посуду, продуктів харчування.
