- •Зародження і розвиток економ.Теорії: основні школи і течії.
- •2. Предмет економічної теорії та його тлумачення різними економічними школами
- •3. Економ.Теорія. Позитивна і нормативна економ. Теорія.
- •4. Методологія економ. Дослідження
- •5. Економічні відносини, як суспільна форма функціонування продуктивних сил.
- •6. Сутність і структура економ. Відносин
- •7. Закони і категорії політ. Економії.
- •8. Функції економічної теорії
- •11. Економ. Інтереси. Єдність і суперечності в системі інтересів.
- •10. Класифікація економ. Потреб.
- •13. Суспільний поділ праці і його роль у розвитку продуктивних сил.
- •14. Відтворення. Фази відтворення.
- •15. Типи відтворення.
- •16. Економічне зростання: сутність і причини.
- •9. Економічні потреби. Економічне благо.
- •17. Фактори виробництва.
- •18. Праця як основний вартісностворюючий фактор виробництва
- •19. Інформація, як додатковий фактор виробництва.
- •20. Науково-технічний прогрес як фактор виробництва.
- •22. Підприємницькі здібності. Винагороди підприємця.
- •23. Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.
- •24. Власність як економічна категорія.
- •25. Сруктура власності: типи, види, форми.
- •26 . Підприємство як економічне явище.
- •27. Натуральне господарство як форма організації виробництва.
- •28. Товарне виробництво і його роль у розвитку суспільного виробництва.
- •30. Товар та його властивості.
- •31. Вартість (цінність): альтернативні теорії.
- •32. Закон вартості
- •34. Сутність грошей
- •29. Проста і розвинута форми товарного виробництва
- •33.Виникнення та еволюція грошових відносин.
- •36. Функції грошей
- •35. Еволюція грошей
- •37. Грошовий обіг і його закони.
- •38. Інфляція. Причина та наслідки.
- •39. Капітал як економічна категорія товарного виробництва
- •40. Формула кругообігу капіталу.
- •41. Капітал і праця. Робоча сила як специфічний фактор виробництва
- •42.Винагорода робочої сили. Реальна і номінальна заробітна плата.
- •43. Структура капіталу
- •44. Кругообіг капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •45. Амортизація. Фізичний і моральний знос капіталу.
- •46. Норма прибутку. Рентабельність.
- •47. Витрати виробництва
- •48. Бухгалтерські витрати
- •49. Зовнішні та внутрішні витрати виробництва
- •50. Загальні, середні та граничні витрати.
- •51. Доходи виробництва
- •52. Реалізаційні та не реалізаційні доходи
- •53. Загальні, середні, граничні доходи
- •54. Прибуток як економічна категорія
- •56. Земля як особливий фактор виробництва
- •55. Умова максимізації прибутку
- •57. Аграрне виробництво
- •61. Абсолютна земельна рента
- •58. Специфіка аграрного виробництва
- •59. Земельна рента
- •60. Диференційна земельна рента. Сутність і причини виникнення.
- •62. Монопольна земельна рента
- •63. Ціна землі
- •64. Відмінність між категоріями землевласник і землекористувач
- •65. Ринок: сутність, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •73. Змішані ринки. Монополістичний ринок.
- •64. Відмінність між категоріями землевласник і землекористувач
- •65. Ринок: сутність, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •67. Попит і пропонування. Ринкова рівновага.
- •66. Інфраструктура ринку
- •68. Економічна конкуренція: сутність, функції та форми.
- •69. Конкуренція і монополія. Антимонопольне законодавство і практика.
- •70. Ринки досконалої конкуренції.
- •71. Ринок чистої монополії
- •72. Ринок олігополії
- •74. Змішані ринки. Олігополістичний ринок.
- •75. Ринкова економіка.
- •12. Виробничі можливості суспільства і потреби.
63. Ціна землі
Розглядаючи ціну землі, слід розрізняти ціну землі як продукту праці і як продукту природи. Ціна землі як продукту праці включає витрати на обробіток ґрунту та його покращання, тобто набуває нової якості, виступаючи вже, з одного боку, як продукт праці землероба, а з іншого — як результат функціонування таких факторів виробництва, як капітал та підприємницькі здібності. Ціна ж землі як продукту природи — поняття ірраціональне, оскільки, як зазначалося, земля не є продуктом людської праці. Водночас вона може використовуватись як засіб виробництва та предмет праці і приносити її власникові дохід у вигляді ренти. Економічними формами землі-капіталу виступає форма позичкового процента, а землі-матерії — земельна рента. Теоретично ціна землі включає грошовий еквівалент витрат власника на її покращання і величину ренти. Фактично ціна землі коливатиметься залежно від вартості заходів щодо її поліпшення, маси ренти, норми позичкового процента, співвідношення попиту і пропонування, очікуваної політики з регулювання аграрного сектору економіки тощо. Ціна землі — це одержана від продажу сума грошей, яка, будучи покладена в банк, приносила б власнику земельної ділянки у вигляді процента дохід не менший, ніж отримувана з цієї землі рента. Отже, ціна землі — це капіталізована земельна рента. Вона прямо пропорційна розміру ренти й обернено пропорційна нормі банківського процента.
64. Відмінність між категоріями землевласник і землекористувач
Власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності (пп. 14.1.34 ПК). Власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися належною йому земельною ділянкою. Землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73 ПК). Право користування землею - це право володіння та користування земельною ділянкою. Воно включає право постійного користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без установлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники, а земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів - відповідні сільські, селищні та міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Таким чином, відмінність землекористувача від власника земельної ділянки полягає в тому, що землекористувач не має права розпоряджатися земельною ділянкою. Отже, власники земельних ділянок та землекористувачі, яким земельні ділянки надані в постійне користування, є платниками земельного податку, а орендарі земельних ділянок державної та комунальної власності є платниками орендної плати за такі земельні ділянки.
