Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Gotovaya_ekonom.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
121 Кб
Скачать
☆

63. Ціна землі

Розглядаючи ціну землі, слід розрізняти ціну землі як продукту праці і як продукту природи. Ціна землі як продукту праці включає витрати на обробіток ґрунту та його покращання, тобто набуває нової якості, виступаючи вже, з одного боку, як продукт праці землероба, а з іншого — як результат функціонування таких факторів виробництва, як капітал та підприємницькі здібності. Ціна ж землі як продукту природи — поняття ірраціональне, оскільки, як зазначалося, земля не є продуктом людської праці. Водночас вона може використовуватись як засіб виробництва та предмет праці і приносити її власникові дохід у вигляді ренти. Економічними формами землі-капіталу виступає форма позичкового процента, а землі-матерії — земельна рента. Теоретично ціна землі включає грошовий еквівалент витрат власника на її покращання і величину ренти. Фактично ціна землі коливатиметься залежно від вартості заходів щодо її поліпшення, маси ренти, норми позичкового процента, співвідношення попиту і пропонування, очікуваної політики з регулювання аграрного сектору економіки тощо. Ціна землі — це одержана від продажу сума грошей, яка, будучи покладена в банк, приносила б власнику земельної ділянки у вигляді процента дохід не менший, ніж отримувана з цієї землі рента. Отже, ціна землі — це капіталізована земельна рента. Вона прямо пропорційна розміру ренти й обернено пропорційна нормі банківського процента.

64. Відмінність між категоріями землевласник і землекористувач

Власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності (пп. 14.1.34 ПК). Власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися належною йому земельною ділянкою. Землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73 ПК). Право користування землею - це право володіння та користування земельною ділянкою. Воно включає право постійного користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без установлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники, а земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів - відповідні сільські, селищні та міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Таким чином, відмінність землекористувача від власника земельної ділянки полягає в тому, що землекористувач не має права розпоряджатися земельною ділянкою. Отже, власники земельних ділянок та землекористувачі, яким земельні ділянки надані в постійне користування, є платниками земельного податку, а орендарі земельних ділянок державної та комунальної власності є платниками орендної плати за такі земельні ділянки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]