5. Особливості наукового світогляду.

Запитання.

1. Що таке наука? 2. Укажіть особливості релігійного світогляду. 3. Чим науковий світогляд відрізняється від релігійного? 4. Яку класифікацію наук ви знаєте? 5. Якими є характерні риси сучасної науки? 6. Якими є сильні й слабкі сторони наукового світогляду?

Історія свідчить, що окремі елементи наукових знань з’явилися вже у стародавніх цивілізаціях Сходу (Шумер, Єгипет, Китай, Індія). Тоді відбувався активний процес накопичення різних знань у сферах бутівництва, іригації, регулювання циклу сільськогосподарських робіт, що стало базою для розвитку астрономії, механіки тощо. Майже всі природничі науки пройшли міфологічну стадію. Зокрема, перш ніж з’явилася астрономія, існувала астрологія, обєктом дослідження якої було розташування зірок та їх вплив на людину. Стародавні астрологи обожнювали планеті і небесні тіла.

Проте власна наука як спеціалізована діяльність і форма теоретичної уяви була започаткована у Стародавній Греції. Її виникнення припадає на період до Vi ст. До н.е. Першою наукою, що розвивалася у формі теоритичного знання, стала математика. Вона веде початок від піфагорейської школи (релігійно-філософського вчення VI-IV ст. До н.е. заснованого Піфагором), яка створила філософію числа.

Наука як цілісне явище, що є системою знання, своєрідним духовним феноменом і соціальним інститутом, сформувалася в XVII-XVIII ст., коли в Європі виникли перші наукові товариства, академії, наукові журнали. У ХХ ст. Наука перетворилася на особливий тип виробництва наукових знань, який включає різноманітні типи об’єднань учених, цілеспрямоване фінансування, соціальну підтримку і спеціальну промислово – технічну базу, що обслуговує науковий пошук, складний розподіл праці й цілеспрямовану підготовку наукових кадрів.

Науковий світогляд – історичний тип світогляду, який грунтується на істинних (експериментальних і теоритичних) знаннях про світ у цілому як єдність природної та історичної дійсності

Сутність наукового світогляду в достовірному узагальненні фактів, умінні визначати на підставі окремих рис загальні закономірності й передбачати різноманітні явища й події Наукове передбачення дозволяє свідомо формувати майбутнє Має системний характер або впорядкованість на засадах певних теоретичних принципів Ставлення до віри (на відміну від релігійного світогляду) як до впевненості, що спирається на знання, має певну системно-теоритичну організацію і підтверджується практикою

Класифікація наук – систематичний розподіл науки на численні галузі знання залежно від того, який аспект дійсності, форма руху матерії досліджується

За предметом і методом пізнання: Природознавчі науки (предметну галузь цих наук становить природа) – фізика, астрономія, хімія, біологія, геологія, географія, тощо; Технічні науки (предметна галузь – техніка, як особлива реальність, що займає місце між людиною і природою) – гідротехніка , теплотехніка, електротехніка, хімічна технологія тощо; Математичні науки (предметна галузь – абстрактні розумові утворення , тобто логічні відношення числа, алгебраічної структури, геометричні форми тощо) математічна логіка, прикладна математика, алгебра геометрія тощо. Суспільні науки (предметна галузь – людське суспільство) – гуманітарні й соціально-політичні науки Філософські науки (предметна галузь – людина і світ) – онтологія , соціальна філософія, філософія історії, логіка , гносеологія , етка, естетика тощо. За віддаленістю від практики: Фундаментальні науки ( не мають прямої орієнтаціїї на практику); прикладні науки (передбачають безпосереднє застосування результатів наукового пізнання для розвязання практичних завдань)

Функції науки в соціальному житті змінювалися упродовж її історичного розвитку. В епоху становлення природознавства, коли у боротьбі з релігією наука відстоювала своє право формувати світогляд сформувалася її світоглядна функція. У ХІХ ст.. в період розгортання промислової революції сформувалася функція науки як продуктивної сили суспільства.

У сучасних умовах глобалізації світу відбувається переосмислення функцій науки. У зв’язку з посиленням проблем, що виникли між суспільством і природою серед соціальних функцій науки, особливого значення набуває прогностична функція як розробка перспектив економічного, соціального, екологічного та інших аспектів майбутнього розвитку суспільства. Важливого значення набуває гуманізація науки як її орієнтація на цілісний і всебічний розвиток людини.

Додаткова інформація

Усім відомо, що наука складається за багатьох наук. У сучасних умовах існує декілька тисяч різних наук, кожна з яких має свій особливий предмет і зміст. Процес виникнення нових наукових галузей і напрямів продовжується. Саме тому класифікувати сучасні науки дуже важко. В історії науки було чимало різних підходів до її систематизації. Зокрема, засновник соціології Огюст Конт запропонував класифікацію науки за ступенем складності її об’єкта:

1. Математика – має справу не з реальними об’єктами, які сьогодні нам непідвладні і чий рух є незмінним.

2. Астрономія – займається числами й об’єктами які сьогодні нам непідвладні і чий рух є незмінним;

3. Фізика – має справу з числами, об’єктами нескінченно різноманітними і мисливими, ми маємо можливість впливати на них і використовувати у своїх експериментах;

4. Хімія – до складності хімії додає феномен життя;

5. Біологія – до складності хімії додає феномен життя;

6. Соціологія, нарешті, доповнює все це запровадженням людського елемента.

Ця класифікація, на думку О. Канта за зростаючою складністю відповідає також хронологічному порядку розвитку наук: математика вважається найдавнішою наукою, а соціологія або наука що вивчає людські відносини в соціальних групах – найновішою.