- •Державне право.
- •Конституційне право
- •Конституційне (державне) право
- •Підходи до розуміння колізій в конституційному праві
- •Приклади колізій у конституційному праві.
- •2. До виборчого бюлетеня для повторного голосування включаються два кандидати на пост Президента України, які у підсумку голосування у день виборів одержали найбільшу кількість голосів.
- •Причини колізій у конституційному праві
- •Закріпленні в Законах України
- •Закріпленні в підзаконних актах України
- •Конституційно-правова основа (правове закріплення) громадянського суспільства
- •Закріплення в Конституції
- •Провідні інститути громад суспільства та проблеми їх розвитку
- •Частина перша статті 65 Конституції України «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України»
- •Стаття 66 Конституції України «Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки»
- •Підстави ініціювання процедури (який стан здоров’я виключає можливість Президента України виконувати свої повноваження)
- •Яка саме медична установа(комісія) має надати медичний висновок, форма медичного висновку та порядок його оголошення.
- •Питання юридичної оцінки медичного висновку судовим органом
- •Проблеми усунення Президента України з поста в порядку імпічменту
- •Відсутність закону про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії(тск)
- •Порядок визначення кандидатів на посаду спеціального прокурора і спеціальногослідчого
- •Запровадження додаткових і зміна існуючих підстав усунення Президента України в порядку імпічменту
- •Фактична неможливість усунення президента в порядку імпічменту
Підходи до розуміння колізій в конституційному праві
Серед всіх існуючих підходів розуміння колізій в конституційному праві можна виділити позиції двох шкіл, а саме аналітичної та синтетичної.
А) Основною рисою аналітичної школи є те, що вона розглядає колізію як автономне явище (одиничне, за термінологією Конта), таке, що є незалежним від жодних зовнішніх чинників (як об'єктивних, так і суб'єктивних, зокрема, свідомості суб'єкта правозастосування), тяжіє до застосування методів формальної логіки та до системного аналізу явища колізії ,примату частини над цілим, насамперед, шляхом виділення конкретних елементів колідуючих норм та їх зіставлення. Так, застосовуючи аналітичний підхід, «юрист не розглядає кожен окремий юридичний казус як одне ціле. Він, навпаки, завжди розкладає практичне проблемне питання на складові елементи, встановлює спочатку розпізнавання, діагноз кожного окремого елемента, і потім вже дає вирішення питання так, як воно ставиться практикою, засновуючи це рішення на сукупності діагнозів, що складають цей випадок елементів». Основоположною теорією права для такої інколи виступає юридичний позитивізм. Якщо можна було б графічно зобразити колізію в очах «аналітиків від права», ми б побачили її як накладання гіпотез правових норм (тобто кола суспільних відносин, які мають бути врегульовані нормою) та розбіжністю диспозицій або санкцій.
Найбільшого поширення аналітичний підхід отримав у країнах англо-саксонської системи права. [4]
Б) На думку представників синтетичної школи, колізія не може розглядатися лише як логічне протиріччя диспозицій або санкцій правових норм, адже у чистому вигляді такого протирічя не існує. Воно проявляється як у синтезі із мисленєвою діяльністю суб'єкта правозастосування (суб'єктивний аспект), так і у невід'ємній єдності з іншими правовими явищами (об'єктивний аспект). Як пише M. М. Коркунов, «не можна юридичні норми розглядати цілком відокремлено. Діючи сумісно у відповідному суспільстві, вони за необхідності утворюють собою одне зв'язане ціле».
Д. В. Агашев, зокрема, висловлює незгоду з позицією представників аналітичного напряму щодо того, що «колідуючі правові норми спочатку знаходяться в безпосереднім взаємодії, об'єктивному співвідношенні один з одним. Правові норми і право в цілому є не матеріальними, а ідеальними об'єктами, і, отже, не можуть відображати в собі інші об'єкти і взагалі самостійно та безпосередньо взаємодіяти з ними. Взаємодію об'єктів правової колізії не можна уявити у відриві від мисленнєво-аналітичної, пізнавальної діяльності суб'єктів права, в рамках якої процеси впливу об'єктів один на одного, їх взаємна обумовленість знаходять своє реальне вираження. Не з'ясувавши смисл норми, не можна її застосовувати. [4]
З цієї логіки ,можна вважати, що синтетичного підходу дотримується Конституційний Суд України при вирішенні колізій між Основним Законом та законодавчими актами, адже орган конституційної юрисдикції завжди тлумачить положення Конституції та законодавства у їх системному зв'язку, і ніколи - відірвано чи «автономно». Про це свідчать тексти актів Суду, в яких він вдається до такої термінології як «системний зв'язок приписів», «системний аналіз норм Конституції та законів України», «системне тлумачення» тощо. Окрім того, Конституційний Суд при вирішенні колізій не обмежується застосуванням класичних колізійних приписів, а звертає увагу на адресата норм, принцип верховенства права, принцип неможливості звуження існуючих прав і свобод та інші конституційні принципи. [4].