- •7. Класифікація методів педагогічної психології.
- •8. Застосування організаційних методів у психолого-педагогічному дослідженні.
- •9. Експеримент в педагогічній психології. Види та вимоги до організації.
- •15. Теорії співвід. Навч. Та розвитку. За яких обставин навч. Виступає умовою розв-ку?
- •16. Основні ліній психічного розвитку людини в умовах шкільного навчання.
- •17. Психологічні моделі основних типів навчання, діючих у сучасній освіті.
- •20. Класифікація теорій сучасного навчання.
- •21. Принципи організації сугестопедичного навчання.
- •22. Перспективи застос. Знаково-контекстного навч. В умовах вищих навч. Закладів.
- •23. Потенціал кредитно-модульної організації навчання в сучасній освіті.
- •24. Поняття, механізми та закони научіння. Научіння та учіння.
- •29. У чому необхідність здійснення рівневого аналізу навчальної діяльності? Відтворіть склад
- •30. Розвиток мотивів учіння в ході шкільного навчання.
- •38. Основні психолого-педагогічні ознаки знання. Розкрийте психолого-педагогічні умови ефективного засвоєння знань.
- •46. Методологічні та методичні принципи сучасного виховання.
- •52. Формування самостійності дитини. Методика чотирьох зон.
- •56. Основні психологічні фактори сімейного виховання.
- •57. Основні напрямки психологічного аналізу сім'ї.Психологічні фактори сімейного виховання дитини.
- •58. Зв'язок акцентуацій характеру, важковиховуваності та порушень сімейноговиховання.
- •59. Причини та симптоматика шкільної психологічної дезадаптації.
- •62. Функції, компоненти та рівні педагогічного спілкування.
- •66. Завдання та основні напрями діяльності практичного психолога освіти.
- •67 Види робіт практичного психолога освіти
- •69. Психологічний зміст актуального напрямку діяльності практичного психолога освіти. Психолого-діагностичний інструментарій готовності дитини до шкільного навчання.
- •Питання
69. Психологічний зміст актуального напрямку діяльності практичного психолога освіти. Психолого-діагностичний інструментарій готовності дитини до шкільного навчання.
Два напрямки діяльності псих. . служби в системі освіти:Актуальний і перспективний. Актуальний повяз.. з злободенних питань, що виник –ть у про- сі навч.. і вихов- ння учнів, і проблем повяз – х із порушеннями в їхній поведінці, спілкуванні, інтелектуальному і особ- му розвитку. Перспективний напр.-к спрямований на розвиток індивідуальності кожного суб’єкта освітнього процесу і на формування псих-ї готовності дит- и до продуктивного навч., самових., самореаліз.. у соціумі. Психологічна готовність до навчання є для психолога є базовою ха-кою при побудові прогнозу успішності її навчання і психічн.. роз- кув умовах ЗОШ. ( Це комплекс психічних якостей необхідних дитині для успішного початку навчання у школі. Готовність передбачає позитивне ставлення до школи й мотиваційну, розумову готовність, готовн. .до входження в учнівську групу, виконання суспільної ді –ті. Особистісна готовність ( мотиваційну, внутрішньо позиційну)передбач. . наявність у дитини внутрішньої позиції учня як психічного утворення, що складається під впливом серйозного ставлення дорослих і інш..Л. до навчання як виду суспільної ді-сті порівняно з грою. Про ос –ну готовність зазвичай роблять висновок через спостереження її поведінки під час бесіди з психологом чи аналізуючи поведінку потенційного школяра на групових заняттях у дитсадку чи в підготовчих групах. Методичні засоби:орієнтовні плани бесід з дитиною, експериментальна методика діагностики переважання в дитини пізнавальної або ігрової моти –ції. Серед най пошир. Засобів психологічної діаг – ки є мет –ки «Графічний диктант»(діти створ- ть на аркуші в клітинку візерунок керуючись інструкцією дорослого щодо напрямів руху оловця) «Зразок-правило»(за зразком намалювати подібну фігуру, дотрим –сь встановл.. правил)Ельконіна й Венгера. Мет-ка «Копіювання безглуздих складів(діаг-є уміння діяти за зразком + надає інфо.. про розвиненість дрібних рухів руки)Таку ж ф- цію виконує і м-ка «Будиночок» Інтелектуальна го-сть(пізнавальна)- рівень розумової активності учня.Це виявл.. в прагненні розумових навантажень через постановку запитань , потребу знайомства з новими предметами і явищами, запамят –ння і переказ оповідань, доведення роботи до кінця. Ме-ка Гудінаф «Намалюй людину» передбач..оцінку дитячого малюнка на повний зріст.30 і більше балів – майбутня успішність і готов-сть до навч. 15- недост.. р-нь гот-сті.Тест Векслера, Дубровіної- Гуткіної.В Україні використ.. «методика псих-го обс-ння та дифер-ції перш-ків»Сюди вход.. 4 субтести:-словника, -фонематичного слуху;-копіювання безглуздих складів; - короткочасної памяті та умовиводів.
70.Функції профорієнтаційної діяльності, особливості діагностичних і профконсультативних заходів психолога освіти.Профорієнтація- система заходів, що спрям.. на виявл..особистісних своєрідностей, інтересів і здібностей Л. з метою надання їй допомоги в виборі професії яка б найбільше відповідала її індивід..можливостям. Функції:соціальну- спрям.. на передання учневі системи знань, норм і цінностей , що дають йому змогу в майбутньому здій- ти соц..- професійну д-сть як повноправному членові сусп-ва.економічну – пов’язану з необ- стю покращення якісного складу працівників,підвищ-нні їх проф…активності, кваліфікації, і продуктивності праці.психолого-педагогічну- спрям.. на виявл.., формув.,врахування індивід..особливостей медико-фізіологічну- врахування вимого до здоровяй окремих фізіологічних якостей необхідних для вкон..проф..д-сті. Професійна просвіта передбачає по пуля-цію серед дітей і учнівської молоді знань про псих-чні, медико-психологічні і ін…аспекти існуючих професій. Успіх залежить від пед…здіб-й і рівнем проінформованості психолога. Осн..завдання для пси-га тут виступають:1) необх..сформувати в учнів, які обирають професію, здатність здобувати й оперувати інфо..про професію.2)усвідомлювати ситуації вибору, врах-ти умови правильного вибору.Псих..діаг-ка покликана вивчати індивідуально-психологічні особливості як учнів шкіл, так і тих хто навч-ся в сер..спец-х і вищих закладах . з метою визначення їх профпридатності. Інтересів, здібностей.Найінформативнішими психодіагнос.. меодиками є:м-ка вивч.схильності учнів-ДДО(диференціально-діагностичний опитувальник) «Карта інтересів», м-ка КОЗ(комунікативні й організаторські здібності),опиту-к ГоландаВін баз-ся на теорії.відповідно до якої проф…вибір зумовлено тим який тип ос-ті в неї сформувався.6 особистісних типів: реалістичний, дослідницький, артистичний, соціальний, підприємницький і конвенційний.Осн.. формою індив-ної проф.-ної роботи в закладах освіти є консультування. Воно ставить такі цілі:-довідково-інформаційну; - діагностичну; - формуючу(передбачає корекцію вибору професії, з метою макс..наблизити інтереси й здібності до вимог проф…сер-ща).
Є. Гінзберг виділяє три стадії в процесі професійного самовизначення :
1. Стадія фантазії (до 11 років). У її межах дитина уявляє себе в певній професії безвідносно до реальних можливостей власного життя: здібностей, можливостей одержати кваліфіковану підготовку, роботу за спеціальністю тощо.
2. Гіпотетична стадія — (11-17 років) вміщає 4 періоди: інтересу (11 — 12 років) основою вибору майбутньої професії стають інтереси й схильності підлітка; здібностей (13—14 років) підлітки починають замислюватися над вимогами, які та чи інша професія пред'являє до здібностей людини, й порівнювати ці вимоги з власним потенціалом обдарованості; оцінки (15—16 років) характерне намагання співвіднести особливості професії з власними ціннісними орієнтаціями й реальними можливостями; перехідний період (біля 17 років), який збігається з закінченням загальноосвітнього навчального закладу, відбувається перехід від гіпотетичного до реалістичного підходу у виборі професії.
3. Реалістична стадія — (17 р і старші). У межах цієї стадії молоді люди здійснюють остаточний вибір професії. Тут виділяють період дослідження (17—18 років), спрямований на загальну орієнтацію й здобуття глибоких фундаментальних знань з обраної спеціальності, період кристалізації (19—21 рік), що характеризується звуженням діапазону вибору й визначенням основного напряму майбутньої професії, та період спеціалізації (від 21 року), в межах якого обраний фах уточнюється вибором конкретної, вужчої спеціалізації.
