67.Поняття центральних місць в.Кристаллера

Відповідно до даної теорії, існує оптимальна каркасно-мережева структура населених пунктів, яка забезпечує доступ до об'єктів сфери послуг, максимально швидке переміщення між містами та ефективне управління територією. Система населених пунктів маєпевну ієрархією, число рівнів якої прямо пропорційне соціально-економічному розвитку території. Із зростанням рівня ієрархії населений пункт надає все більший набір послуг все більшому числу нижчестоячих поселень.

Система центральнихмісць (так звана "решітка Кристаллера") має форму бджолиних сот (суміжних шестикутних осередків). Центри деяких осередків є вузлами шестикутної решітки більшвисокого порядку, центри її осередків – вузлами решітки ще більшвисокого порядку і т. д. аж до найвищо горівня з єдиним центром.Дана модель критикується за нереальність з кількох причин. По-перше, таке геометрично правильне розташування зустрічається досить рідко, оскільки безліч історичних, політичних і географічних чинників порушують симетрію і сувору ієрархію розподілу, по-друге, математичне дослідження еволюційної моделі, заснованої на ідеях Кристаллера, показало, що симетричний розподіл нестійкий – достатньо досить малих флуктуацій, щобз 'явилися зони з високою концентрацією активності і викликали відтік населення і зменшення активності в інших зонах.

Ідеї Кристаллера справили величезний вплив на розвиток економічної географії у Великобританії та США, зокрема на роботи Уолтера Айзарда та інших представників школи просторового аналізу. У Швеції у відповідності з теорією центральних місць була проведена реформа адміністративно-територіального поділу.

68.Соціальні функції території

Це її участь у розв'язанні проблем забезпечення населення культурно-освітніми, духовно-релігійними, оздоровчими, побутовими, комунікаційними та ін. послугами .Отже, суди належать такі функції : освітні, культурні, оздоровчі, рекреаційні, сакральні , транспортні, та ін. Працюють на забезпечення соціальних потреб споживача. Сервісні послуги– виконуються у вигляді консультацій, налагодження техніки,тощо. Освітня функція- виникли спеціалізовані центри , регіони і країни, в яких здійснюється підготовка кадрів висококваліфікованих фахівців. Відомі науково-освітні центри Гарварду( Бостон, США), Кембріджу (ВБ), Сорбонни ( Париж, Франція), Києво-Могилянська Академія , унів.Франка.Сакральна функція- властива для деяких територій, на яких історично зосередилися релігійні центри і місця паломництва (Києво_Печерська Лавра ,Ченстохова(Польща), Люрд(Франція), Ватикан (Рим), Афон( Греція).

69. Спеціальні методи дослідження сг

Спеціальними називаються ті методи, які обґрунтовуються певною наукою, і безпосередньо застосовуються в ній. У СГ це такі методи : Галузевий,Міжгалузевий,Енерговиробничих циклів,ТВК,Економічного чи соціально-економічного районування.

Галузевий метод- це засіб вивчення компонентної структури ТВК регіону чи національного комплексу.Дає змогу досліджувати склад ТВК і міжгалузеві комплекси за великими галузями, секторами, і сегментами . Міжгалузевий метод-від галузевого відрізняється тим, що окрема галузь тут трактується не як окремий компонент аналізу, а як елемент складнішого утворення- міжгалузевого комплексу.Міжгалузевий комплекс (МК)-кілька галузей пов'язані функціями, використанням ресурсів, розв'язанням певної територіальної проблеми.

Метод енерговиробничих циклів – сукупність виробничих процесів, що послідовно розгортаються у великому економічному районі на основі поєднання певного виду сировини і енергії, починаючи від виготовлення і закінчуючи виробництвом продукції, придатної для кінцевого споживання. ЕВЦ: лісоенерговиробничий, агроіндустріальний, електропромисловий, нафто енергохімічний.

Метод територіально-виробничих комплексів (ТВК) – застосовується для визначення функціональної структури економічних районів.Тут використовується положення території функціонально – компонентної структури ТВК.

Метод економічного чи соціально-економічного районування – застосування відповідних теорій для вивчення територіальної структури національного комплексу. (місто – мільйонер вплив якого поширюється на сусідні області)

70.Оцінка природних ресурсів

Оцінка ПР передбачає:

1)оцінку місцезнаходження ПР, близькість/віддаленість до районів споживання;

2)оцінка освоєнності території знаходження ПР( інфраструктура, транспортні шляхи, енергомережі)

3)визначення знаходження певного ПР у територіальному поєднанні природних ресурсів( напр. Підкарпаття, де поряд із нафтогазовими є запаси кухонних і калійних солей, озокериту, природної сірки, мінеральних вод.)

4)кількісну і якісну оцінку ПР.Кількісна- визначення її обсягів, динаміки.

Усі запаси, залежно від ступеня їх розвіданості, поділяються на категорії А,В,С1,С2.

(А-найбільш досліджувані ,В-не визначене до кінця розташування ,С1-відомі умови залягання, форма

С2- попередньо оцінені запаси к/к) Якісна - вивчення видового складу, властивостей, які здатні задовольнити суспільні і ін. людські потреби.(напр. вміст гумусу у грунтах є дуже важливою якісною характеристикою)

Кадастрова оцінка –повна кількісна та якісна оцінка природних ресурсів.(земельних, водних,лісових,грунтових, мінеральних) Рентна оцінка-різниця між вартістю використання певного виду природного ресурсу, у порівнянні із цим ресурсом найгіршої якості. ( напр. земля біля Львова дорожча ніж за 70км від міста)