- •14. Томас Гоббс про походження і завдання державної влади.
- •13. Ранньобуржуазна політико-правова ідеологія г.Гроція і б.Спінози.
- •12. Політичні ідеї утопічного соціалізму (т.Мор, т.Кампанелла).
- •16. Ідея суспільного договору та народного суверенітету Жан-Жака Руссо.
- •20. Марксизм як суспільно-політичне вчення про класову боротьбу.
- •21. Теорії еліт г.Моска і в.Паретто.
- •Теория элит Моски
- •Концепции Парето и Михельса
- •1 Поняття «конфлікт» у соціологічній теорії
- •22. Політологічні аспекти теорії конфліктів (р.Дарендорф, л.Козер).
- •2 Конфліктний функціоналізм Льюїса Козера
- •2 Конфліктологія Ральфа Дарендорфа
- •23. М.Вебер про типи і механізми влади в суспільстві.
- •24. Анархізм як філософська і соціально-політична течія.
- •25. Лібералізм: історичні витоки, сутність і характерні риси його політики. Неолібералізм та його роль у сучасному суспільстві.
- •26. Консерватизм як впливова ідейно-політична течія. Неоконсерватизм та його місце у сучасному політичному житті.
- •27. Соціал-демократія як ідейно-політична течія і соціально-політичний рух.
- •28. Націоналізм, шовінізм, фашизм і екстремізм як реакційні ідейно-політичні течії. Тероризм - крайня форма політики екстремізму.
- •30. Сучасна зарубіжна політична наука: основні напрямки дослідження.
30. Сучасна зарубіжна політична наука: основні напрямки дослідження.
У країнах Заходу політологія відіграє значну роль і як теоретична дисципліна, і як інструмент практичного впливу на різні соціальні процеси. Однак, незважаючи на високий ступінь розвитку політичної науки в таких країнах, як США, Франція, Великої Британія, ФРН та інші, спостерігаються суттєві відмінності у підходах до розгляду практично всього спектра політологічних проблем — і на рівні національних шкіл, і на рівні університетів чи дослідницьких центрів у межах самих цих шкіл. Це досить легко пояснити, якщо згадати, що розвиток вищеназваних країн відбувався нерівномірно, процес становлення демократичних інститутів у кожній з них мав свою специфіку. Так, історію Франції останніх двох століть небезпідставно вважають каталогом політичних режимів. А от політичний устрій США та Великої Британії за цей період істотних змін не зазнав. Слід мати на увазі й нерівномірність розвитку економічної сфери західних держав. Економічні кризи кінця 20-х — початку 30-х років, втрати внаслідок двох світових воєн, різкий економічний злет Німеччини та Японії — все це також зумовило якісні відмінності в рівнях розвитку національних політологічних шкіл, пріоритетність тих чи інших об´єктів дослідження.
