Динаміка основних виробничих засобів атзт «чшк»

Види основних виробничих засобів			На кінець 2009 року				На кінець 2010 року				На кінець 2011року				Зміна за 2 роки
		тис. грн		%		тис. грн.		%		тис. грн		%		тис. грн..		%
1.	Будівлі	23060		32,09		30363		32,2		32421		32,58		+3361		+0,49
2.	Споруди	10100		11,45		11031		11,7		11925		11,98		+1825		+0,53
3.	Передавальні пристрої	4700		5,19		4902		5,20		5073		5,09		+373		-0,1
4.	Машини і обладнання – всього	45300		50,00		46485		49,3		48531		48,75		+3231		-1,25
5.	Транспортні засоби	820		0,90		849		0,90		894		0,90		+74		-
6.	Інструмент, виробничий і господарський інвентар	610		0,7		660		0,7		696		0,7		+86		-
Усього основних виробничих засобів			90590		100		94290		100		99540		100		+8950		-

У структурі основних виробничих засобів у періоді, що аналізується суттєвих змін не відбулося.

Негативним явищем є зменшення на 1,25% питомої ваги машин та обладнання, тобто активної частини основних засобів.

Це може негативно впливати на рівень фондовіддачі.

Структура основних виробничих фондів у 2010році характеризується наступним чином:

• найбільша питома вага серед видів припадає на машини і обладнання - 48,75%;

• будівлі складають 32,58%;

• споруди - 1,98%;

• передавальні пристрої - 5,09%;

• транспортні засоби - 0,9%;

• інструменти та інвентар - 0,7%.

Порівняно з 2010роком зміни в структурі основних виробничих фондів відбулися слідуючі:

- будівлі - зросли на 0,49%;

- споруди - зросли на 0,53%;

- машини, обладнання - зменшилися на 1,25% (негативне явище);

- передавальні пристрої - зменшення на 0,1%;

- транспортні засоби, інструменти, інвентар - без суттєвих змін.

Порівняно з 2011 роком у 2010 році по підприємству відбувся приріст будівель, споруд відповідно на 0,38% та 0,28, передавальні пристрої - зменшення на 0,11%.

Активна частина основних засобів - машини і обладнання - зменшилась на 0,55%, що є негативним явищем.

Таблиця 2.12

Для основних виробничих засобів АТЗТ «ЧШК»

представниками 2-ої групи є такі об’єкти:

Інв. номер	Найменування об’єкта	Дата введення в експлуатацію	Балансова вартість, грн.
100077	Причеп	1985/08	1021,92
66294	Ксерокс	1994/09	1406,00
61231	Комп’ютер	1990/01	1752,60
Представники 2-ї групи невиробничих основних засобів
101382	Посудомийна машина	1993/06	2554,87
74082	Диван-ліжко	1997/08	1312,05
67758	Холодильник	1996/01	1384,00
61897	Обчислювальна машинка	1990/10	135,13

- група 3 - будь-які інші основні засоби, не включені до груп 1 і 2, що представлені у табл. 2.12.

Таблиця 2.13

Для основних виробничих фондів представниками 3-ї групи є наступні об’єкти:

Інв. номер	Найменування об’єкта		Дата введення в експлуатацію		Балансова вартість, грн.
50666	Прядильна установка		1982/05		4587,22
50805	Ємкості для фарбування		1982/12		1431,81
51048	Сушильна установка		1985/09		3381,93
51007	Електродвигун для сушки		1983/12		1062,57
Представники 3-ї групи невиробничих основних засобів
300826	Щити	1983/06		141,62
300831	Блок	1983/10		181,71
300243	Насос	1988/01		1794,10
75274	Електродвигун	1998/12		2966,98
304705	Телевізор	1993/02		1148,39

Розрахунок амортизації різних груп активів у податковому обліку 3,4груп. Таблиця 2.14

Рік використання лізингового активу	Група 1		Група 2
	Річна сума аморти зації (норма амортизації)	Балансова вартість на кінець Року(Ба*2%)	Річна сума амортизації (норма амортизації)	Балансова вартість на кінець року
	8%=2% х 4		40% = 10% х 4
1		546662,23		48531
2	1093,24	545568,0	4853,1	43677,9
3	10911,38	534656,62	4367,8	39310,1
4	10693,13	523963,49	3537,9	35379,1
5	10479,27	513484,22	3184,1	31841,2
6	10269,68	503214,54	2865,7	28657,1
7	10064,30	493150,24	2579,1	25791,4
8	9863,0	33287,24	3221,2	23212,3
9	665,74	32621,5	2089,1	20891,1
10	652,43	31969,07	1880,2	18802

Розрахунок амортизації різних груп активів у податковому обліку.

Табл..2.15

Рік використання лізингового активу	Група 3		Група 4
	Річна сума аморти зації (норма амортизації)	Балансова вартість на кінець року	Річна сума амортизації (норма амортизації)	Балансова вартість на кінець року
	6%		15%
1		4587,22		1752,60
2	275,23	4312,0	262,9	1489,7
3	258,7	4053,3	223,5	1266,2
4	243,2	3810,1	189,9	1076,3
5	214,0	3566,9	161,4	914,9
6	201,2	3352,9	137,2	777,7
7	189,1	3151,7	116,7	661
8	177,8	2962,6	99,2	561,8
9	167,1	2784,8	12,6	84,3
10	157,1	2617,7	10,8	71,7

Для нарахування амортизації на підприємстві використовують декілька методів, деякі з яких відносяться до прискорених методів:

q лінійний метод;

q спосіб зменшуваного залишку з коефіцієнтом прискорення;

q спосіб списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання.

У табл. представлена ​​характеристика і обгрунтування застосованих в АТЗТ ЧШК методів нарахування амортизаційних відрахувань.

Таблиця 2.16

Метод	Характеристика	Об'єкти основних засобів	Обгрунтування вибору
Лінійний	Традиційний	Нерухоме майно	Це пасивна частина основних фондів. Їх використання не пов'язане з дією яких-небудь факторів змінного характеру. Тому використовується метод рівномірного списання вартості нерухомості
Зменшуваного залишку з коефіцієнтом прискорення	Прискорений	Машини, обладнання, транспортні засоби	Це активна частина основних фондів. Прискорений метод дозволяє проводити прискорену реновацію даних об'єктів відповідно до вимог науково-технічного прогресу
За сумою чисел років терміну корисного використання	Прискорений	Електронно-обчислювальна техніка, оргтехніка	Ця активна частина основних фондів має найбільш значні темпи морального зносу. Застосування цього методу дозволяє замінювати дану техніку відповідно до темпів розвитку електронної промисловості

Метод зменшення залишкової вартості. За цим методом річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня, ступінь якого дорівнює кількості років корисного використання об’єкта, а підкореневе число дорівнює дробу від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Згідно вимог ПБО №7 сума річної амортизації розраховується як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Залишковою вартістю об’єкта є їхня первісна (переоцінена) вартість за мінусом нарахованої амортизації.

Метод зменшення залишкової вартості.

N=100/Т

Первісна вартість – 5948тис.грн.

Строк використання – 10 років.

Ліквідна вартість – 3,07

(5948-3,07):(5948*10)*100%=9,9%

Таблиця 2.17

Рік використання об’єкта основних засобів	Вартість активу на початок року (тис. грн.	Річна сума аморти заційних відрахувань (тис. грн.) Нззв = 9,9	Залишкова вартість активу (тис. грн.)
1	2	3	4
1	5948	9,9	588,85
2	5359,15	9,9	530,55
3	4828,6	9,9	478,03
4	4350,57	9,9	430,71
5	3919,86	9,9	388,07
6	3531,79	9,9	349,65
7	3182,14	9,9	315,03
8	2867,11	9,9	283,84
9	2583,27	9,9	255,74
10	2327,53	9,9	230,43

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Таблиця 2.18

Рік використання об’єкта основних засобів	Вартість активу на початок року (тис. грн.	Річна сума аморти заційних відрахувань (тис. грн.) Нззв = 0,47287	Залишкова вартість активу (тис. грн.)	Накопичена амортизація на кінець звітного року (тис. грн.).
1	2	3	4	5
1	5948	2379,2	2379,2	2379,2
2	2379,2	1189,2	1189,2	3568,4
3	1189,2	594,6	594,6	1783,8
4	297,3	148,65	148,65	445,95
5	148,65	297,3	297,3	445,95

Розрахуємо річну суму амортизації кумулятивним методом.

(5-0):5(3,07+1):2=5/10,18

(5-1):5(3,07+1):2=4/10,18

(5-2):5(3,07+1):2=3/10,18

(5-3):5(3,07+1):2=2/10,18

(5-4):5(3,07+1):2=1/10,18

Кумулятивний коефіцієнт дорівнює:

у перший рік експлуатації - 5/10,18;

у другий рік експлуатації - 4/10,18;

у третій рік експлуатації - 3/10,18;

у четвертий рік експлуатації - 2/10,18;

у п'ятий рік експлуатації - 1/10,18;

таблиця 2.19

Рік використання об’єк та основних засобів	Вартість активу, на яку нараховується амортизація	Річнасума аморти заційних відрахувань (тис. грн.)	Річна сума аморти заційних відрахувань (тис. грн.)	Накопичена амортизація на кінець звітного року (тис. грн.)
	(5948тис. грн. – 3,07тис. грн. = 5944,93тис. грн.)	Нззв = 0,5
1	5944,93	5944,93*5/10,18= 267,65	5948-267,65= 5680,35	267,65
2	5944,93	5944,93*4/10,18= 2335,93	5680,35-2335,93=5344,42	2603,58
3	5944,93	5944,93*3/10,18= 1751,94	5344,42-1751,94= 3592,48	851,64
4	5944,93	5944,93*2/10,18= 1167,96	3592,48-1167,96=2424,44	316,32
5	5944,93	5944,93*1/10,18= 583,98	2424,44-583,98= 1840,46	267,61

Така система класифікації проводиться з метою нарахування амортизації по основним засобам відповідно до податкового обліку. В зв’язку з введенням в дію національних стандартів на підприємстві була проведена робота по перегрупуванню основних засобів на 9 груп.

У товаристві постійно відбуваються процеси вибуття основних засобів, що за своєю природою сприяє оновленню основних засобів.

Сьогодні на практиці часто трапляються випадки, коли об’єкт основних засобів через свій технічний стан уже не використовується підприємством і не може бути реалізований на сторону, але ще має залишкову вартість і відповідно до існуючої методології показується у балансі як актив, перекручуючи показники фінансової звітності.

Перехід на облік відповідно до Національних положень сприяв необхідності виключенню зі статей балансу основні засоби, які не відповідають визначенню активу, списанню їх вартості або на збитки минулих років (що є у балансі на початок звітного періоду).

У той же час основні засоби, які вже не мають балансової вартості, але від використання яких підприємство очікує отримати економічну вигоду, підлягають переоцінці до їх справедливої вартості і відновленню в активах балансу.

Згідно з п. 33 П(С)БО 7 об’єкт основних засобів виключається з активів (списується з балансу) у випадку його вибуття у результаті продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом [1].

Фінансовий результат при вибутті основних засобів визначається як різниця між доходами від вибуття (за мінусом непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям) і їх залишковою вартістю. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими були оформлені факти вибуття основних засобів.

У випадку часткової ліквідації об’єкту основних засобів його первинна (переоцінена) вартість і знос зменшуються відповідно на суму первинної (переоціненої вартості та зносу ліквідаційної частини об’єкту.

Відображення у податковому обліку операції з продажу основних фондів регулюється ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.04 року №334 /97-ВР в редакції Закону України від 22.05.2007 року №283 і залежить від того, до якої групи основних фондів для цілей податкового обліку віднесений даний об’єкт.

Наприклад, причіп відноситься до 2 групи основних фондів, тому у відповідності з пп. 8.3.5. п. 8.3. ст.8 облік балансової вартості основних фондів, що підпадають під визначення 2 групи, ведеться за сукупною балансовою вартістю групи незалежно від часу введення їх в експлуатацію.

Тому в податковому обліку порядок зменшення балансової вартості 2 групи основних фондів у зв’язку з продажем регулюється пп. 8.4.4. п. 8.4. ст.8 Закону про прибуток, яким передбачено, що у випадку виводу із експлуатації основних фондів 2 групи в зв’язку з продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів, а у випадку бартерних (товарообмінних) операцій - вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку.

Якщо сума вартості продажу основних фондів дорівнює чи перевищує балансову вартість 2 групи, то сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду, а балансова вартість групи прирівнюється до нуля.

Якщо на початок звітного кварталу 2 група основних фондів не має матеріальних цінностей, то у відповідності до пп. 8.4.7 п.8.4. ст.8 Закону України «Про прибуток підприємств» балансова вартість такої групи відноситься до валових витрат платника податку даного звітного періоду.

Для більш повного аналізу майна АТЗТ «ЧШК» необхідно дослідити особливості обліку інших необоротних активів по підприємству.

Розглянемо ситуацію з малоцінними та швидкозношуваними предметами (МШП).

Як показує практика, одним з найбільш складних процесів при переході від старої системи обліку до нової є перекласифікація предметів, які раніше відносилися до МШП. Частина з них зберегла свій статус, інші відповідно до нових правил «перетворились» у основні засоби. Виходячи з цього, задача бухгалтерії зводиться до того, щоб із загальної кількості МШП, що облічуються на балансі підприємства виділити ті, що тепер МШП не являються і визначити статус і місце таких об’єктів у новому бухгалтерському обліку.

Виконання цієї роботи вимагає значної підготовки, участь у якій повинні приймати не тільки працівники бухгалтерії, але й інші спеціалісти підприємства, оскільки саме на підготовчому етапі необхідно визначити термін корисного використання кожного предмета чи групи предметів.

Основним критерієм у визначенні приналежності матеріального активу до основних засобів є часовий показник - термін експлуатації більше одного року. Вартісний критерій визначення приналежності того чи іншого матеріального активу до необоротних активів відсутній.

Єдиним випадком застосування вартісного критерію є право підприємства самостійно визначити склад малоцінних предметів, що входять до складу необоротних активів. Підприємствам дана свобода у визначенні приналежності матеріальних цінностей до розряду необоротних активів (субрахунок 112) або до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів (рахунок 22). Це регламентує пункт 5.2.7 П(С)БО 7

По АТЗТ «ЧШК» усі предмети, які облічувались на рахунку 12 «МШП» розподілили на малоцінні необоротні матеріальні активи (нині облічуються на субрахунку 112) - термін використання яких більше 1 року; та на малоцінні та швидкозношувані предмети - оборотні активи (рахунок 22 «Запаси») - термін використання яких до 1 року.

Що стосується амортизації. МШП, які включаються до складу оборотних засобів, то згідно з п.27 П(С)БО 7 амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується по АТЗТ «ЧШК» у першому місяці використання об’єкта - 100% його вартості.

Суму нарахованої амортизації підприємство відображає збільшенням суми витрат підприємства зносу необоротних активів. Аналізуючи систему групування МШП на необоротні активи та оборотні слід зазначити, що підприємство провело аналіз всіх МШП і розподілило малоцінні і швидкозношувані предмети по невиробничій сфері їх в групи.

За своїм характером малоцінні необоротні матеріальні активи аналогічні основним засобам, а малоцінні та швидкозношувані предмети - аналогічні матеріалом.

Малоцінні і швидкозношувані предмети можуть знаходитися на складах підприємства і в експлуатації (в цехах, в бухгалтерії підприємства) на матеріальній відповідальності окремих працівників.

аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів повинен будуватися: по-перше, за вказаними субрахунками, по друге, за місцем знаходження і матеріально-відповідальними особами, по-третє, за окремими предметами, що належать до складу кожної групи малоцінних і швидкозношуваних предметів (за номенклатурними номерами).

При списанні необхідно звертати увагу на термін корисної експлуатації МШП: меблів, постільної білизни, спецодягу, посуду, господарчого інвентарю, електроприладів та ін.

Залишок МШП на АТЗТ «ЧШК» на кінець місяця по відділу бухгалтер СКВ звіряє з оборотною відомістю, отриманою з центральної бухгалтерії підприємства.

Таким чином, уся інформація по обліку на АТЗТ «ЧШК» накопичується в оборотних відомостях синтетичного обліку, потім групується в групувальних відомостях, переноситься в кінці місяця в головну книгу і в Баланс.