- •1. Предмет курсу «Історія України», його завдання, періодизація, джерела вивчення.
- •2. Походження топоніму «Україна». Започаткування національної символіки.
- •3. Початок формування людської цивілізації на території України.
- •4. Стародавне населення України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •5. Ентогенез слов’ян. Східні слов’яни в 4-9ст.
- •6. Формування ранньофеодальної держави Київська Русь.
- •7. Прийняття християнства в київській державі та його історичне значення.
- •8. Період зміцнення Київської Русі. Реформаційна політика Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •10. Суспільно-політичний та соціально-економічний устрій Київської Русі.
- •9. Причини політичної роздрібленості Київської Русі (кінець 9 середина 13 ст)
- •11. Монгольська навала 13ст та її наслідки для Київської Русі.
- •12. Литовська експансія в українські землі, її характер та наслідки. (13-14ст)
- •13. Галицько-волинське князівство та його значення в історії української державності.
- •14. Експансія Польщі в Україну в 14-16ст. Кревська та Люблінська унії.
- •15. Релігійно-національний та культурний рух в Україні в 15-16ст.Берестейська унія, православні братства.
- •16. Формування українського козацтва. Запорозька Січ, її організаційний устрій.
- •17. Козацько-селянські повстання кінця 16-17ст, причини поразок та значення.
- •18. Причини, характер української національної революції середини 17ст, рушійні сили та основні етапи.
- •19.Формування української державності в ході національної революції середини 17ст. Соціальна структура та політично-адміністративний устрій козацько-гетьманської держави.
- •20. Українсько-московські відносини на першому етапі національної революції (1648-1657рр). Переясловсько-московський договір «Березневі статті» Богдана Хмельницького, їх сучасна оцінка.
- •21. « Доба Руїни» в України, причини руйнування козацько-гетьманської держави.
- •22. Правобережжя під владою Польщі (кінець 17-18ст). Гайдомацький рух опришки.
- •23.Українські землі в складі Російської імперії. Обмеження та ліквідація української автономії в 18ст.
- •24. Політика Російської держави відносно Запорозької Січі. Її остаточне зруйнування та подальша доля козацтва.
- •25. Реформи 60-70рр 19ст в Російській Імперії та їх наслідки для України.
- •26.Суспільно-політичні рухи в Україні в 19ст. Національне відродження українського народу.
- •27. Кирило-Мифодіївське товариство, його місце і роль в історії національного руху в Україні.
- •28.Західно-українські землі в складі Австрійської імперії на прикинці 18-першій половина 19ст.
- •29. Соціально-економічний розвиток України в 2 пол.19ст на поч. 20ст. Особливості розвитку капіталізму в Україні.
- •30. Утвердження тоталітаризму в 1930-х роках в срср. Масові репресії в Україні.
3. Початок формування людської цивілізації на території України.
Приблизно мільйон років тому пралюди (архантропи) заселяли теплі райони Євразії і, можливо, тоді з'явились на території України. Пізніше на зміну пітекантропу і неандертальцю, які жили в ранньому палеоліті, приходить кроманьйонський тип людини (близько 40—35 тис. років тому), яку ми вже називаємо «гомо сапієнс» (людина розумна).
Розквіт родоплемінного ладу відбувався в добу неоліту, яка почалася в Україні приблизно 7 тис. років тому, оскільки сприятливий клімат і родючі землі створювали ідеальні умови для розвитку господарства. В період неоліту порівняно високий рівень виготовлення знарядь праці і накопичений досвід дали змогу людині перейти від присвоєння дарів природи до продуктивного господарства — землеробства і скотарства.
У період неоліту був досягнутий помітний прогрес в обробці каменю. Різання, шліфування і свердління дали змогу виготовляти досконалі кам'яні сокири, насаджені на рукоять, що перетворило їх на основне знаряддя праці.
У цей період спостерігається розвиток духовного світу людини, мистецтва. Полювання втрачає основне значення, тому, мабуть, зникають реалістичні зображення звірів.
У VI тис. до н.е. стає помітною певна балто-білорусько-українська єдність на тлі етнічної карти Європи того часу. Вона виявилася в культурі ямково-гребінчастої кераміки (назва від характерного орнаменту), поселення якої на Чернігівщині, Харківщині, Волині зустрічаються досить часто. Ця єдність виявилася нетривкою і швидко розпалася. Але в Україні від неї започаткувалася трипільська культура — найцікавіша в нашій історії.
4. Стародавне населення України: кіммерійці, скіфи, сармати.
Кіммерійці – найдавніший народ української історії, який був південним сусідом праслов'ян у X-VII ст. до н. е. Кіммерійці жили в південноукраїнських степах від Дону до Дунаю. Їх остаточне походження не з'ясоване. Кіммерійський народ складався з племен, об'єднаних у союзи на чолі з царями-вождями. Військо кіммерійців формувалось з загонів вершників, які були добре озброєними. Ці племена займалися скотарством, в якому провідне місце посідало конярство. Широкого розвитку у кіммерійців набуло мистецтво, яке носило прикладний характер. На кам'яних виробах висікались зображення різноманітної військової амуніції. За мовою кіммерійці, вірогідно, були іранцями. Розвиток їхнього суспільства був зупинений навалою скіфів.
Скіфи – один з найдавніших народів Стародавнього світу. Вони з'явились на території України в першій половині VII ст. до н. е., прийшовши зі Сходу, із степів між Каспієм, Уралом і Кавказом. Наприкінці VII ст. до н. е. скіфи остаточно підкорили місцеві племена, завершивши політичне формування Скіфії.
Сармати – сформувались у заволзьких степах на рубежі ІІІ-ІІ ст. до н. е., хвилями просувались на захід в пошуках нових територій, нових пасовищ. Античні автори в своїх творах підкреслювали агресивність і войовничість сарматів. Під кінець ІІ ст. до н. е. починається масове переселення сарматських племен на територію Північного Причорномор‘я, а вже на рубежі нашої ери вони освоюють степи між Доном і Дніпром, проникаючи аж до Південного Бугу і Дунаю. Постійні сарматські набіги і вимоги сплачувати данину зумовили переселення ранньослов’янського населення Середнього Подніпров’я на нові території.