2.Перелік робіт підвищеної небезпеки

Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для виконання яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань працівників з питань охорони праці, складений відповідно до Закону України “Про охорону праці”, має чинність на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою:

• Зварювальні, газополум'яні, наплавні, напилювальні і паяльні роботи.

• Роботи в охоронних зонах ліній електропередачі

• Роботи в діючих електроустановках.

• Роботи в зонах дії струму високої частоти, іонізуючого випромінювання

• Роботи на повітряних лініях зв'язку

• Роботи з небезпечними речовинами та інертними газами.

• Виконання газонебезпечних робіт і робіт у вибухопожежонебезпечних зонах.

• Ліквідація відкритих газових та нафтових фонтанів.

• Видобування та переробка нафти, газу і конденсату.

• Ліквідація нафто-, газо-, водопроявлень в процесі буріння свердловин.

• Виробництво скла та скловиробів.

• Виготовлення та застосування скловати, шлаковати, азбесту.

• Гасіння вапна.

• Експлуатація піскоструминних апаратів.

• Підземні та відкриті гірничі роботи.

• Підземна геологорозвідка.

• Сейсморозвідка.

• Геолого-маркшейдерські роботи.

• Аварійно-рятувальні роботи, а також практичні навчання та тренування.

• Ремонт рухомого складу, колії, тунельних споруд, сигналізації та зв'язку на метрополітені.

• Експлуатація і ремонт водозбірних споруд.

• Штучне заморожування грунтів і водозниження.

• Забивання паль.

• Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах

• Продавлювання тонельних конструкцій під будинками, спорудами, магістралями

• Водолазні роботи.

• Обслуговування барокамер.

• Роботи верхолазні, скелелазні та на висоті.

• Будівництво, зведення, монтаж та демонтаж будинків, споруд.

• Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів.

• Обслуговування механічних та автоматичних ліній.

• Механічна обробка деревини і металів.

• Розвантаження, складання і зберігання сипких матеріалів (насипом і в тарі).

• Робота з хижими звірами.

• Робота циркових артистів, каскадерів кіностудій.

• Лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу.

• Спорудження та обслуговування крижаних і поромних переправ, доріг, бродів.

• Гідрометричні, гідрологічні і гідрохімічні роботи

• Роботи із застосуванням піротехнічних виробів та інструментів.

3. Атестація робочих місць

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки,передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Атестація робочих місць передбачає:

-установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

-санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

-комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

-установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

-обгрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;

-визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;

-складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;

-аналіз реалізації технічних і організаційних заходів,спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обгрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків N 1 і 2виробництв, робіт,професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків N1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.

4.Зони небезпеки та їх огородження Небезпечна зона — це простір, у якому можлива дія на працюючих небезпечного і (або) шкідливого виробничого фактора.    Для того, щоб запобігти появі людини в небезпечній зоні, а також локалізувати цю зону і зменшити її розміри до можливого мінімуму, використовують різні  засоби захисту.  За характером застосування засоби захисту поділяються на колективні і індивідуальні.  Засоби захисту можуть бути об'єктивні (огороджуючі, блокування, запобіжні пристрої та клапани, ізоляція, герметизація, заземлення тощо) і суб'єктивні (запобіжні знаки і надписи, сигнальні пристрої, контрольні вимірювальні прилади, умовне забарвлення об'єктів.  Огороджуючі засоби захисту перешкоджають проникненню в небезпечну зону або розповсюдженню небезпечних та шкідливих факторів. Огороджуючи пристрої застосовують для ізоляції людини, її частин тіла, одягу від механізмів, що рухаються, обертаються, від небезпечних струмоведучих частин обладнання, яке знаходиться під напругою, а також високих температур, шкідливих. Огороджуючи пристрої поділяються на стаціонарні, відкидні чи розсувні, знімні та переносні (тимчасові). Стаціонарні огородження ізолюють небезпечні зони, механізми різних машин і окремі ділянки робочих місць. Відкидні чи розсувні огородження (кожухи, футляри, кришки, дверцята тощо) використовуються для укриття робочих органів, систем приводу та інших механізмів. Знімні огородження використовують для укриття приводних, передавальних механізмів, які не потребують наладки, чистки та огляду. Переносні (тимчасові) огородження використовують при ремонтах та налагодженні для захисту людини від випадкових доторкань до механізмів, що обертаються, до струмоведучих частин тощо. Блокувальні пристрої виключають можливість проникнення людини в небезпечну зону або усувають небезпечний фактор при перебуванні людини в небезпечній зоні. За принципом дії блокувальні пристрої поділяють на механічні, фотоелементні, електричні, радіаційні, пневматичні, гідравлічні, комбіновані. Механічне блокування використовується у вигляді різних важелів, стропів, заскочок в механізмах, дверцятах огороджень.Електричне блокування. Блокувальні контакти, що зблоковані з дверцятами, кришками, спрацьовують при відкриванні дверцят, відкриванні кришок і вимикають коло живлення котушки магнітного пускача. Радіочастотні електричні блокувальні пристрої : при наближенні людини до небезпечної зони вимикають установку.Фотоелементне блокування застосовується у пресовому обладнані і не дозволяє вмикати прес при находженні руки працюючого в небезпечній зоні. В схемах з радіаційним блокуванням на руці працюючого за допомогою браслету закріплюють радіоактивне джерело, що вмонтоване в спеціальний екран.  Радіаційне блокування встановлюється на пресах, гільйотинних ножицях.