58. Основні організаційні та технічні протипожежні заходи. Пожежна сигналізація

До організаційних заходів належать:

- розробка правил, інструкцій, інструктажів з про­типожежної безпеки;

- організація інструктування і навчання працівників;

- здійснення контролю за дотриманням встанов­леного протипожежного режиму всіма праців­никами;

- організація добровільних пожежних дружин та пожежотехнічних комісій;

- щоденна перевірка протипожежного стану при­міщень після закінчення роботи;

- розробка і затвердження плану евакуації й поряд­ку оповіщення людей на випадок виникнення пожежі;

- дотримання належного протипожежного нагляду за об'єктами;

- організація перевірки належного стану пожежної техніки та інвентарю.

До технічних заходів належать:

- дотримання пожежних норм, вимог та правил при влаштуванні будівель, споруд, складів:

- підтримання у справному стані систем опалення, вентиляції, електрообладнання;

- улаштування автоматичної пожежної сигналіза­ції, систем автоматичного гасіння пожеж та по­жежного водопостачання;

- заборона використання обладнання, пристроїв, приміщень та інструментів, що не відповідають вимогам протипожежної безпеки;

- правильна організація праці на робочих місцях з використанням пожежонебезпечних інстру­ментів, приладів, технологічних установок.

Надійним і швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація автоматичної або ручної дії.

До основних елементів пожежної сигналізації належать:

- повідомлювачі (сигнал тривоги про пожежу), які встановлюються поза або всередині споруди;

- приймальні апарати або установки для приймання і фіксації сигналів від повідомлювачів;

- повітряні або кабельні лінії, які з’єднують повідомлювачів з пожежною службою (найчастіше це телефонний зв'язок з номером 101).

Пожежна сигналізація буває:

- променева, в якій кожен повідомлювач включений в окрему пару проводів;

- кільцева, де всі повідомлювачі включаються в один загальний провід (кільце).

На випадок пошкодження схема підключення має заземлення і знаходиться під контролем струму лінійної батареї. Заземлення дає змогу подати сигнал «Тривога» від повідомлювача. Повідомлювачі працюють від світла (полум’я, іскри), диму, тепла. Від світла повідомлювані спрацьовують під впливом ультрафіолетових променів. Вони є найбільш чутливими. Димові автоматичні повідомлювачі працюють на фотоелементах або іонізаційних камерах. Теплові повідомлювані спрацьовують при певному підвищенні навколишньої температури.

Повідомлювачі можуть бути також автоматичними. Автоматичний повідомлювач - це прилад сповіщення, який реагує на супутні пожежі фактори. Ручний пожежний повідомлювач - це пожежний повідомлювач зі зручним способом приведення в дію. У населених пунктах, на підприємствах, організаціях є телефонний зв'язок, який входить до системи пожежної сигналізації.

59. Основні вогнегасні речовини та пожежна техніка захисту

До вогнегасних належать речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для припинення горіння. Багато з них використовуються також для запобігання, обмеження поширення пожежі, захисту людей і матеріальних цінностей.

Припинення горіння досягається за допомогою вогнегасних засобів:

- води (у вигляді струменя або в розпиленому вигляді);

- інертних газів (вуглекислота та ін.)

- хімічних засобів (у вигляді піни або рідини);

- порошкоподібних сухих сумішей (суміші піску з флюсом);

- пожежних покривал з брезенту та азбесту.

Вибір вогнегасної речовини та способу її подачі визначається умовами виникнення й розвитку пожежі.

Апарати пожежогасіння поділяють на пересувні (пожежні автомобілі), стаціонарні установки, вогнегасники (ручні до 10 л та рухомі або стаціонарні, об'ємом понад 25 л) і пожежне обладнання (водопровід, шланги).

Автомобілі пожежні поділяють на автоцистерни, які доставляють на пожежу воду й розчин піноутворювача, та спеціальні - для інших вогнегасних засобів і для певних об'єктів (автомобіль порошкового гасіння АП-3; аеродромні - АА-40, АА-60; повітряного гасіння -АВ-40).

Стаціонарні установки використовуються для гасіння пожеж на початковій стадії їх виникнення. Вони запускаються автоматично або за допомогою дистанційного управління. їх монтують у будівлях і спорудах, а також для захисту зовнішнього технологічного обладнання. Ці установки заправляють такими вогнегасними засобами: водою, піною, негорючими газами, порошковими сумішами чи парою.

До автоматичних установок водяного пожежогасіння належать спринклерні і дренчерні установки. Отвори, через які вода надходить у приміщення під час пожежі, запаяні легкоплавкими сплавами, які плавляться при певній температурі й відкривають доступ розпильній воді.

Спринклерні установки - це розгалужена, заповнена водою система труб, обладнана спринклерними головками. Кожна головка зрошує приміщення та обладнання, яке в ньому розташоване, площею до 9 м².

У тих випадках, коли доцільно подавати воду на всю площу приміщення, у якому виникла пожежа, застосовують дренчери, що також є системою трубопроводів, обладнаною розпилюючими головками — дренчерами, у яких, на відміну від спринклерних головок, вихідні отвори для води (діаметром 8,10 і 12,7 мм) постійно відкриті.

Дренчерні головки приводять у дію відкриттям клапана групової дії, який у звичайний час перекрито. Він відкривається автоматично або вручну (при цьому подається сигнал тривоги).