Основний зміст

Перший розділ "Використання готівки в господарській діяльності та відмиванні злочинних доходів" складається з двох підрозділів і присвячений загальним питанням готівкового обігу в Україні та конвертації коштів як засобу відмивання злочинних доходів.

У підрозділі 1.1 "Правові засади готівкового обігу в Україні" проаналізовано поняття "гроші" та "грошовий обіг", досліджено поняття готівкового обігу, розрахункових відносин та розрахункових операцій, поданих у науковій літературі, а також проаналізовано основні нормативні акти, що регулюють дану сферу. Наголошено, що на сьогоднішній день великий відсоток готівкових розрахунків, у поєднанні з тенденцією в діяльності суб’єктів підприємницької діяльності до переходу на оподаткування за спрощеною системою, що надає можливість не використовувати реєстратори розрахункових операцій, призводить до реалізації товарів, надання послуг без ведення належного обліку розрахункових операцій. Це дозволяє приховувати реальні доходи та, як наслідок, ухилятися від оподаткування і виводити доходи в "тінь". Тому вважаємо доречним внесення змін у законодавство які б передбачали вдосконалення системи контролю за розрахунками, що їх здійснюють фізичні особи – підприємці, шляхом застосування ними засобів обліку розрахункових операцій, з обов’язковою видачею розрахункового документа.

У підрозділі 1.2 "Конвертація коштів як засіб відмивання злочинних доходів" визначено основні схеми відмивання злочинних доходів з використанням готівки, розглянуто типовий механізм "відмивання" коштів та проаналізовано кожен його етап, а також визначено "найпопулярніші" способи та прийоми, за допомогою яких злочинці здійснюють свою злочинну діяльність на кожному етапі та маскують сліди злочину. Також визначено основні ознаки, які можуть свідчити про здійснення легалізації (відмивання) грошей, отриманих злочинним шляхом, під час проведення операцій з готівкою і переказів грошових коштів.

Другий розділ "Типові схеми використання готівки у відмиванні злочинних доходів" складається з двох підрозділів і присвячений дослідженню типових схем відмивання злочинних доходів з використанням "конвертаційних" операцій та "конвертаційних центрів", а також у ньому розглядаються типові способи переведення безготівкових коштів у готівку.

У підрозділі 2.1 "Відмивання злочинних доходів з використанням "конвертаційних операцій"" описуються основні принципи діяльності "конвертаційних центрів", а також досліджуються основні їх види та структура. Детально розглядаються форми "конвертаційних центрів", механізми та порядок їх діяльності, а також види співучасників та розподіл ролей між ними у великому ланцюгу під назвою "відмивання доходів". Окремо узагальнено схеми "внутрішнього" та "зовнішнього" транзиту. Наголошено, що діяльність "конвертаційних центрів" на сьогодні становить велику загрозу, оскільки до таких злочинних угруповань залучаються кваліфіковані спеціалісти, метою роботи яких є маскування злочинної діяльності, що свідчить про зростання інтелектуального рівня злочинності та значного ускладнення роботи правоохоронних органів.

У підрозділі 2.2 "Способи переведення безготівкових коштів у готівку" розглянуто основні способи легалізації злочинних доходів з використанням готівкових розрахунків, на основі аналізу кримінальної практики досліджено основні інструменти та маніпуляції, які проводять злочинці на кожній стадії "відмивання" коштів згідно з трьохфазною моделлю, наведеною у підрозділі 1.2. Наголошено, що практика свідчить про організованість, системність, впорядкованість такої злочинної діяльності, а також її тісний зв'язок з організованою злочинністю та корумпованими зв'язками у органах державної влади. Незаконне переведення безготівкових коштів у готівку залишається досить прибутковим і розповсюдженим видом нелегального бізнесу для обслуговування організованої злочинності. Таким чином, зупинення або обмеження діяльності з незаконного переведення безготівкових коштів у готівку стає одним із першочергових завдань у боротьбі з кримінальною економікою, яке поряд з виявленням та блокуванням зв'язків злочинців з легальним сектором залишить організовані злочинні групи без фінансової підтримки, а отже – і без засобів маскування слідів злочинної діяльності.

Третій розділ "Виявлення сумнівних операцій з готівкою" складається з двох підрозділів, у яких досліджуються питання фінансового моніторингу як засобу виявлення сумнівних операцій з готівкою та фінансові розслідування.

У підрозділі 3.1 "Фінансовий моніторинг як засіб виявлення сумнівних операцій з готівкою" досліджено поняття фінансового моніторингу, види фінансового моніторингу, законодавча база з фінансового моніторингу, її переваги та недоліки, а також запропоновано власне визначення поняття "фінансовий моніторинг". На основі аналізу кримінальної практики розглянуто ознаки злочинних дій під час здійснення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу. Наголошено, що основний тягар системи фінансового моніторингу покладено на банківську систему, оскільки організовуючи роботу і розробляючи базу внутрішнього моніторингу, банківські установи мають усвідомлювати головну мету боротьби з відмиванням грошей – не тільки зупинити здійснювану клієнтом неправомірну операцію та притягти його до відповідальності у законодавчо визначеному порядку, а й відстежити весь ланцюжок процесу легалізації незаконно добутих коштів, викрити злочинців, конфіскувати їхні активи, звичайно за допомогою Державної служби фінансового моніторингу, Державної податкової адміністрації, Служби безпеки України, а також таких підрозділів правоохоронних органів, як ДСБЕЗ та УБОЗ.

У підрозділі 3.2 "Механізми виявлення фінансових злочинів з використанням готівки та їх розслідування" досліджено, що становить собою діяльність по розкриттю фінансових злочинів, які підрозділи та спеціальні служби до неї залучаються, які оперативно-розшукові заходи здійснюються під час такої діяльності та розглянуто порядок їх здійснення. Наголошено, що значне місце на даному етапі займає проведення оперативними працівниками аналітичної роботи, здійснення економіко-правового аналізу, уважне та детальне вивчення матеріалів кримінальних справ із метою виявлення найбільш криміногенних факторів у діяльності СПД, адже за результатами цієї роботи у майбутньому вирішуються питання про стан оперативної обстановки та ведення слідчих дій. Також у підрозділі наведено основні ознаки сумнівних операцій та способи вчинення злочинних дій з протиправної конвертації коштів. На підставі аналізу кримінальної практики узагальнено порядок здійснення оперативно-розшукових заходів за наявності підтвердженої оперативної інформації про злочинну діяльність. Визначено, які завдання мають бути вирішені внаслідок проведення оперативно-розшукових заходів. Наголошено, що інтелектуальний рівень злочинності у досліджуваній сфері постійно зростає, а отже протидіяти таким злочинам та брати участь у їх розкритті мають професійно підготовлені працівники правоохоронних органів, які постійно повинні працювати над підвищенням рівня своєї майстерності та власного інтелекту.

Четвертий розділ "Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях у відділі ДСБЕЗ СМУ УМВС України в Сумській області" складається з трьох підрозділів та присвячений питанням охорони праці на досліджуваному об'єкті.

У підрозділі 4.1 "Система управління охороною праці в організації" досліджено поняття системи управління охороною праці та безпосередньо охорони праці. Проаналізована система управління охороною праці у ВДСБЕЗ, визначена відповідальна особа за стан охорони праці, порядок здійснення інструктажів з охорони праці, проаналізовано положення колективного договору та наявних нормативних документів з питань ОПБНС у відділі. За результатами проведеної аналітичної роботи складено Акт перевірки стану охорони праці на досліджуваному об'єкті.

У підрозділі 4.2 "Аналіз небезпечних та шкідливих факторів умов праці в організації" зроблено санітарно-гігієнічну характеристику умов праці у відділі ДСБЕЗ, атестацію робочого місця за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Досліджено рівень вологості, вібрації, шуму, освітлення, швидкість руху повітря, а також ергономічні норми робочого місця тощо. Наголошено, що відповідно до даних лікарняних листків за останні три роки не було засвідчено випадків професійних захворювань та нещасних випадків, що свідчить про надзвичайно низький рівень виробничого травматизму та вдалу організацію охорони праці.

У підрозділі 4.3 "Безпека в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному об'єкті" здійснено аналіз умов середовища в приміщенні Сумського відділу ДСБЕЗ за рівнем електронебезпеки та вибухопожежної небезпеки, досліджено протипожежний інвентар та заходи для профілактики пожежі, надано схему пожежної евакуації.