Завдання №9

1. Визначити вимоги щодо загальної структури і завдань системи управління охороною праці на підприємстві.

Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) - це сукупність відповідних органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативно-правових актів, інструкцій тощо ведуть цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою виконання поставлених завдань з охорони праці.

СУОПП є цільовою підсистемою загальної системи управління підприємством, охоплює усі напрями виробничо-господарської діяльності підприємства та трудові колективи його структурних підрозділів і реалізується у вигляді цілеспрямованої діяльності посадових осіб та працівників підприємства щодо виконання чинних нормативно-правових актів з охорони праці з метою попередження виробничого травматизму, професійної захворюваності, пожеж та аварій.

Створення СУОПП – це, в першу чергу, визначення керівництвом підприємства політики в галузі охорони праці, а саме працеохоронної політики стосовно зобов’язань, намірів та заходів в сфері охорони праці, визначення мети роботи СУОП, об’єкта та органів управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, створення ефективно діючих систем мотивації, контролю та обліку, аналізу, аудиту і моніторингу СУОПП, оцінка ризиків, розробка та впровадження комп’ютеризованих технологій управління, забезпечення відповідного контролю за ефективністю роботи СУОПП, створення умов для її надійного функціонування і подальшого вдосконалення.

Мета управління охороною праці на підприємстві – це реалізація конституційних прав працівників та забезпечення вимог нормативно-правових актів щодо збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці, створення безпечних та нешкідливих умов праці, покращення виробничого середовища, запобігання травматизму, профзахворювань, пожеж та аварій.

Об’єктом управління охороною праці на підприємстві є діяльність роботодавця або довіреної ним особи, керівників структурних підрозділів, функціональних служб і всього колективу підприємства для забезпечення належних здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, цехах і підприємства в цілому, попередження травматизму, профзахворювань, пожеж та аварій.

Управління охороною праці на підприємстві здійснює роботодавець або довірена ним особа, а в цехах, виробничих ділянках, службах тощо – керівники відповідних служб і підрозділів.

Виконання вимог нормативно-правових актів про охорону праці здійснюється на підприємстві шляхом забезпечення ефективного функціонування СУОПП, тобто шляхом планомірного і своєчасного виконання всіх завдань і функцій управління охороною праці на виробництві.

Основні завдання СУОПП:

• запобігання виробничим травмам, професійним захворюванням, пожежам та аваріям;

• дотримання вимог колективних договорів, законодавства і нормативно-правових актів з охорони праці;

• виховання самосвідомості працівників підприємства з питань безпеки праці з метою їх ставлення до них, як до головних своїх обов’язків;

• залучення працівників підприємства до планування, організації, мотивації, контролю та оцінки ефективності заходів з охорони праці;

• визначення і розподіл обов’язків, прав і відповідальності за стан охорони праці між всіма керівниками підприємства;

• забезпечення необхідної компетенції посадових осіб, спеціалістів та всіх працівників в питаннях, що пов’язані з виконанням покладених на них обов’язків, розумінням своїх прав, обов’язків і відповідальності;

• раціональне розподілення фінансових, матеріальних та людських ресурсів для забезпечення ефективного функціонування СУОПП;

• забезпечення працівникам соціальних гарантій в сфері охорони праці у колективному договорі (угоді, трудовому договорі);

• постійне підвищення ефективності функціонування СУОПП.

2. Визначити основні нормативні документи, які регламентують рівні опромінення електромагнітними полями (ЕМП), та визначити величини, за якими здійснюється нормування постійних електричних і магнітних полів та змінних ЕМП частотою 50 Гц (промислової частоти), електромагнітних полів радіочастотного діапазону з частотами 1 кГц - 300 МГц, електромагнітних полів радіочастотного діапазону з частотами 300 МГц - 300 ГГц.

Нормування ЕМП здійснюється згідно: ГОСТ 12.1.006-84 „ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”; ДСНіП №239-96 „Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань”; ДСНіП №476-2002 (ДСН 3.3.6.096-2002) „Державні санітарні норми та прави­ла під час роботи з джерелами електромагнітних полів”; ГОСТ 12.1.002-84 ”ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах”; ГОСТ 12.1.045-84 „ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля»; СН №1757-77 „Санітарно-гігієнічні норми допустимої напруженості електростатичного поля”; СН № 3206-85 „Санітарно-гігієнічні норми гранично допустимих рівнів магнітних полів частотою 50 Гц”; .

Відповідно до цих документів:

• постійні електричні та магнітні поля, а також змінні ЕМП частотою 50 Гц (промислової частоти) нормуються по інтенсивності (напруженості електричного Е та магнітного Н полів); одиницею напруженості електричного поля є вольт на метр (В/м), а магнітного поля - ампер на метр (А/м);

• електромагнітні поля радіочастотного діапазону з частотами 1 кГц - 300 МГц нормуються по інтенсивності (напруженості електричної Е та магнітної Н складової) й по енергетичним навантаженням електричних і магнітних полів з урахуванням часу впливу (ЕН_Е;ЕН_Н); одиницею напруженості електричного поля є В/м, магнітного поля - А/м, енергетичне навантаження - добуток квадрата напруженості ЕМП на час його впливу, яке має розмірність (В/м)²_• год - для електричного поля та (А/м)²_• год - для магнітного поля;

• електромагнітні поля радіочастотного діапазону з частотами 300 МГц - 300 ГГц нормуються по інтенсивності (густині потоку енергії - ГПЕ) та енергетичному навантаженні густини потоку енергії (ЕН_ГПЕ); одиницею виміру ГПЕ є Вт/м² (можливі одиниці мВт/см², мкВт/см²). Енергетичне навантаження - добуток ГПЕ падаючого випромінювання на час його впливу протягом робочої зміни в годинах (год) і виражається в Вт _• год/м² (мВт _• год/см², мкВт _• год/см²); у випадку імпульсно модульованих випромінювань нормованим параметром, що характеризує інтенсивність впливу ЕМП, є середнє значення ГПЕ.

3. Охарактеризувати основні вимоги щодо проектування електрообладнання для вибухонебезпечних зон.

У вибухонебезпечних зонах повинно застосовуватись електрообладнання у вибухозахищеному виконанні і, як виняток, електрообладнання відповідного ступеня захисту оболонки згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01.

За призначенням електрообладнання у вибухозахищеному виконанні поділяється на дві групи: рудничне і загальнопромислового призначення (не в рудниках). Електрообладнання у вибухозахищеному виконанні загальнопромислового призначення класифікується за рівнем вибухозахисту, видом вибухозахисту та категорією за БЕМЗ і температурною групою газоповітряної суміші, в якій це обладнання виконує функції вибухозахисту.

За рівнем вибухозахисту виділяють: електрообладнання підвищеної надійності проти вибуху (2), вибухобезпечне електрообладнання (1), особливо вибухобезпечне електрообладнання (0).

У вибухозахищеному електрообладнанні застосовуються слідуючі види вибухозахисту:

вибухонепроникна оболонка - d;

заповнення або продування оболонки

захисним газом з надлишковим тиском - р;

іскробезпечне електричне поле - і;

кварцове заповнення оболонки - q;

масляне заповнення оболонки - о;

захист виду - е ;

спеціальний вид вибухозахисту - s .

Відповідно до приведеного і ГОСТ 12.1.011-78 маркування вибухозахищеного електрообладнання включає:

• рівень вибухозахисту (2, 1, 0);

• індекс Ех (означає відповідність електрообладнання міжнародним стандартам вибухозахисту);

• вид вибухозахисту (d, p, i, q, o, e, s);

• знак групи або підгрупи електрообладнання (ІІ, ІІА, ІІВ, ІІЕ);

• знак температурного класу електрообладнання (Т1…Т6).

Маркування вибухозахищеного електрообладнання наноситься на його корпусі при виготовленні (електрографікою, у виді таблички тощо). Експлуатація електрообладнання при пошкодженому маркуванні або його відсутності забороняється.