- •Лекція № 1. Дискретне і безперервне
- •Вступ|вступ|
- •Рахункові і незліченні числові множини|безліч|
- •Лекція № 2. Основи математичної логіки
- •Логічні вислови|висловлювання|, зв'язки|в'язки| і операції
- •Набір істиннісних значень 0001 відповідає результатам операцій:
- •Пропозиціональні змінні і формули
- •Булеві функції
- •Основні еквівалентності:
- •Предикати
- •Лекція № 3. Множини|безліч| і підмножини
- •Завдання|задавання| множин|безлічі|
- •Парадокс Рассела
- •Порівняння множин|безлічі|
- •Операції над множинами|безліччю|
- •Властивості операцій над множинами|безліччю|
- •Проблема континууму
- •Лекція № 4. Математична індукція і біном ньютона
- •Види доказу
- •Сума непарних чисел
- •Сума натуральних чисел
- •Знову рахуємо підмножини
- •Біноміальні коефіцієнти
- •Трикутник Паскаля
- •Біном Ньютона для дробових і негативних|заперечних| показників
- •Гамма-функція
- •Лекція № 5. Комбінаторика
- •Вступ|вступ|
- •Розміщення без повторень
- •Поєднання без повторень
- •Розміщення з|із| повторенням
- •Поєднання з|із| повторенням
- •Формула Стірлінга
- •Підстановки
- •Лекція № 6. Числа фібоначчі і прості числа
- •Завдання|задача| Фібоначчі
- •Сума чисел Фібоначчі
- •Формула для чисел Фібоначчі
- •Прості числа
- •Лекція № 7. Кодування
- •Вступ|вступ|
- •Алфавітне кодування
- •Роздільні схеми
- •Перешкодостійке кодування
- •Лекція № 8. Шифрування
- •Вступ|вступ|
- •Модулярна арифметика
- •Шифрування з|із| відкритим|відчиненим| ключем|джерелом|
Лекція № 2. Основи математичної логіки
Логічні вислови|висловлювання|, зв'язки|в'язки| і операції
Вислів|висловлювання| – мовний вираз|вираження|, що має сенс, щодо|відносно| якого можна стверджувати, що воно або істинно (True), або помилково (False). Замість слів True і False часто уживаються числа „1” і „0” відповідно.
Приклад|зразок| 2.1. Маємо два вислови|висловлювання|: «Двічі два чотири» і «3+5=9». Перший вислів|висловлювання| має дійсне значення, а друге – помилкове.
Якщо відвернутися від сенсу|змісту,рації| вислову|висловлювання|, його можна позначити буквою|літерою| і розглядати|розглядувати| як змінну. Використовуючи логічні зв'язки|в'язки|: «НЕ», «І», «АБО», «ЯКЩО ..., ТО...» та інші – можна з|із| одних висловів|висловлювань| будувати нові вислови|висловлювання|. Побудова|шикування| із|із| заданих висловів|висловлювань| нового вислову|висловлювання| називається логічною операцією.
Логічні зв'язки|в'язки| можуть бути одномісні (унарні), двомісні (бінарні), тримісні (тернарні|) і т.д. В алгебрі логіки логічні операції найчастіше описуються за допомогою таблиць істинності. Для одномісної операції «не» («інверсія») таблиця істинності виглядає так.
Таблиця 2.1.
«А» |
«не А» |
0 |
1 |
1 |
0 |
«Не
А» позначається|значиться|
як
А,
або Ā, або ~А, або !A.
У табл. 2.2 приведені основні двомісні
логічні операції.
Таблиця 2.2
Позначення логічної операції |
Інші позначення логічної операції |
Набір істиннісних значень |
Назва логічної операції і зв'язку |
Як читається вираз|вираження| |
А1 & А2 |
А1
А1*А2 А1А2 min (А1,А2) |
0001 |
Кон'юнкція, логічне множення, логічне «І» |
А1 і А2
|
А1А2 |
А1+А2 max (А1,А2)
|
0111 |
Диз'юнкція, логічне складання, логічне «АБО» |
А1 або А2
|
А1А2 |
А1
А1
|
1101 |
Імплікація, логічне проходження|дотримання| |
Якщо А1, то А2; А1 імплікує| А2; А1 вабить|спричиняє| А2 |
А1А2 |
А1+А2 А1А2
|
0110 |
Сума по модулю 2, розділова диз'юнкція, розділове «АБО» |
А1 плюс А2; або А1, або А2 |
А1~А2 |
А1
А1
А1
|
1001 |
Еквівалентність, рівнозначність, тотожність |
А1 тоді і тільки|лише| тоді, коли А2; А1эквивалентно А2 |
А1|А2 |
|
1110 |
Штрих Шефера, антикон'юнкція |
Невірно, що А1 і А2; А1 штрих Шефера А2 |
А1А2 |
А1
А1
|
1000 |
Стрілка Пірсу, антидиз'юнкція, функція Вебба, функція| Даггера |
Ні А1, ні А2; А1 стрілка Пірсу А2 |
