4. Особистісний компонент, що розкриває професійно-етичну куль-
туру педагога як специфічний спосіб реалізації індивідуально-сутнісних
особливостей людини. Під індивідуально-сутнісними особливостями ро-
зуміються потреби, здібності, інтереси, соціальний досвід особистості, мі-
ру соціальної активності людини, її індивідуальне трактування морально-
етичних правил, припустимих у нормативному полі.
Педагогічні цінності – це ті особливості педагогічної діяльності, які
не тільки дають змогу задовольняти потреби педагога, а й слугують орієн-
тиром його соціальної й професійної активності, спрямованої на досягнен-
ня гуманістичних цілей.
Толерантність, альтруизм, Товариськість
Профес. культура есть определенная степень овладения членами профес. группы приемами и способами решения спец. профес. задач. Профес.-пед. культура учителя выступает частью пед. культуры как общественного явления. Носителями пед. культуры являются люди, занимающиеся пед. практикой как на профес., так и непрофес. уровнях. Носителями же профессионально-пед. культуры являются люди, призванные осуществлять пед. труд, составляющими которого являются пед. деятельность, пед. общение и личность как субъект деятельности и общения на профессиональном уровне. Связь общей и профес. культуры, ее специфические особенности: -профес.-пед. культура — это универсальная хар-ка пед. реальности, проявляющаяся в разных формах существования;-профес.-пед. культура предст. собой интериоризированную общую культуру и выполняет функцию специфического проектирования общей культуры в сферу пед. деятельности; -профес.-пед. культура — это системное образование, включающее в себя ряд структурно-функциональных компонентов, имеющее собственную организацию; -единицей анализа профес.-пед. культуры выступает творческая по своей природе пед. деятельность; -особенности реализации и формирования профес.-пед. культуры учителя обусловливаются индивидуально-творческими, психофизиологическими и возрастными хар-ками, сложившимся социально-пед. опытом личности. Компонентами профес.-пед. культуры являются аксиологический, технологический и личностно-творческий.
Аксиологический компонент образован совокупностью пед. ценностей, созданных человечеством и своеобразно включенных в целостный пед. процесс на современном этапе развития образования. Технологический компонент включ. в себя способы и приемы пед. деятельности учителя. Пед. деятельность по своей природе технологична. Личностно-творческий компонент раскрывает механизм овладения ею и ее воплощения как творческого акта. Процесс присвоения учителем выработанных пед.ценностей происходит на личностно-творческом уровне.
Профессионально-пед. культура предстает в качестве всеобщей характеристики разнообразных видов деятельности учителя и пед. общения, раскрывая и обеспечивая развитие потребностей, интересов, ценностных ориентации, способностей личности относительно пед. деятельности и пед. общения.
К вопросу 8
ПОСАДОВІ ОБОВ’ЯЗКИ ДИРЕКТОРА ШКОЛИ
1. Відповідає за:
· Реалізацію постанов уряду, виконання наказів, розпоряджень, інструкцій Міністерства освіти і його органів на місцях;
· Успішну діяльність усієї школи в цілому по вихованню і навчанню учнів, зміцненню їхнього здоров’я і фізичного розвитку;
· Своєчасне і якісне перспективне і поточне планування роботи школи, виконання планових заходів;
· Комплектування школи працівниками і учнями;
· Підвищення ділової кваліфікації всіх працівників школи, курсової підготовки, організацію їх самоосвіти;
· Здійснення всеобучу і профорієнтаційну роботу;
· Виконання навчальних планів і програм, якість знань учнів;
· Впровадження досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду в діяльність школи, організацію творчої роботи педагогів;
· Здійснення принципів наукової організації праці всіма працівниками школи;
· Дієвість роботи педагогічної ради, виконання її постанов;
· Згуртованість педагогічного і загальношкільного колективу;
· Створення сприятливих умов для навчально-виховної роботи, застосування технічних засобів навчання, забезпечення техніки безпеки, додержання в школі санітарно-гігієнічного режиму;
· Зразковий стан господарства школи, правильне використання навчально-матеріальної бази, економне і доцільне витрачання кредитів;
· Здійснення зв’язку школи з органами освіти, громадськими організаціями;
· Своєчасну звітність про роботу школи.
