- •1.Розміщення продуктивних сил як галузь економічної науки.
- •4. Фактори розміщення продуктивних сил
- •3. Галузева структура машинобудування України.
- •5. Машинобудівний комплекс Укр.
- •6. Рудні ресурси україни ті їх економічна оцінка.
- •10.Сутність економічного району та основні районоутворюючі фактори
- •7. Принципи розміщення продуктивних сил.
- •8. Нерудні ресурси України та їх економічна оцінка.
- •12.Транспортне машинобудування та його структура.
- •9. Важке машинобудування
- •11. Газова промисловість України та її проблеми
- •13.Основні районоутворюючі фактори(10 балів).
- •15. Національний склад населення України та його територіальні особливості.
- •14. Чорна металургія.
- •16. Мережа ек районів україни
- •18. Нетрадиційні джерела енергії та перспективи їх використання
- •19. Галузева структура народного господарства
- •28. Трудоресурсний потенціал продуктивних сил України.
- •31. Автомобілебудування України та його проблеми.
- •32. Структура природних ресурсів України.
- •33. Паливні ресурси України та їх економічна оцінка.
- •34. Характеристика Донецького економічного району.
- •36. Атомна енергетика України та її проблеми.
- •35. Характеристика Придніпровського економічного району.
- •37. Природно-ресурсний потенціал України.
- •38. Розміщення населення України. Міське, сільське населення.
- •39. Водні ресурси України.
- •40. Характеристика Подільського економічного району.
- •41. Рекреаційні ресурси України.
- •42. Хімічна промисловість та її місце в хімічному комплексі України.
- •43. Морський та річковий транспорт.
- •44. Принципи розміщення важкого машинобудівництва.
- •45. Залізничний транспорт України, стан та його проблеми.
- •51.Вугільна промисловість України та її проблеми.
- •50. Характеристика столичного економічного району
- •56 Роль і місце металургійного комплексу в народному господарстві України.
- •57. Харчова промисловість україни та принципи її розміщення
16. Мережа ек районів україни
На основі трьох принципів економ. районування, а саме: історично-географічний, економіко-географічний та соціально-економічний українські вчені виділяють певні системи ек. районів. 1) історично-географічний - використовувався у перших спробах економ. поділу держави ще у ХІХ ст.; 2) економіко-географічний - підставою відокремлення районів є природно-географічні чинники і господарська спеціалізація територій; 3) соціально-економічний - підставою відокремлення районів є районотворче ядро – великий населений пункт, який визначає головні функції та просторову організацію виробництва певної території. Наприклад, Ф. Заставний на основ 2-гого принципу рекомендує виокремити три великі економічні райони – Східний, Західний, Південний, які теж мають певні територіальні відмінності та утворюються з менших економічних районів. О. Шаблій на основі третього принципу соц-економічний район розглядає як великий регіон України, територія якого тісно пов’язана з найбільшим розташованим на ній населеним пунктом – демографічним, урбаністичним, соціальним, культурним та ек. ядром, що визначає головні зовнішні функції і геопросторову організацію. Таких соц.-ек. районів виділяють шість. До них належить: Центральний, Західний, Північно-Східний, Центрально-Східний, Східний і Південний. Існують ще й інші класифікації ек. районів, але жодна з них не суперечить сформованій територіальній системі продуктивних сил.
17. Сировинна база чорної металургії України є видобуток нерудної сировини — флюсів і вогнетривких глин. Флюсові вапняки і доломіти знаходяться в родовищах Донецької та Дніпропетровської областей. З каоліну, діаспору, доломіту виробляють вогнетривкі матеріали. Каолін і доломіти видобувають у Донбасі, Придніпров'ї та Криму.А також кокс, запаси флюсових віпняків, виробництво феросплавів,запаси вогнетривких глин.
18. Нетрадиційні джерела енергії та перспективи їх використання
Учені вважають, що одним з перспективних шляхів вирішення проблеми виходу з енергетичної кризи є залучення до паливно-енергетичного балансу України нетрадиційних поновлюваних джерел енергії.
Використовуючи нетрадиційні джерела енергії дає змогу покращити екологічну обстановку в регіонах, замінити і зекономити дефіцитне паливо, вирішити певні соціально-економічні проблеми сільської місцевості, які не мають централізованого енергопостачання. Географічне положення України дозволяє розвивати усі напрями нетрадиційної енергетики, і особливо використання енергії вітру, сонця, геотермальної, біомаси. Оцінка потенційних можливостей використання цих видів енергії на території України свідчить, що їх запаси досить значні.
Енергія припливів і відпливів, поки що використовується не досить широко. Але її переваги в тому, що цей вид природної енергії, в значній мірі постійний і не залежить від пори року та погоди.
Енергія сонячного світла може перетворюватися на електроенергію на електростанціях парогенераторного типу. За допомогою сонячних концентраторів можливо забезпечити достатньо високі температури робочого тіла, необхідні для ефективної роботи теплових двигунів. Іншим шляхом використання енергії Сонця є її безпосереднє перетворення в електроенергію за допомогою напівпровідникових провідників.
Використання енергії вітру ніколи не зможе стати основним джерелом електроенергії, але в сполученні з розширеним використанням гідроенергії та інших відновлюваних джерел енергії його можна буде застосовувати для задоволення більшої частини додаткових потреб в електроенергії.
В місцевостях де близько до поверхні землі знаходяться природні гарячі води доцільним є використання геотермальної енергії. До геотермальних джерел енергії у вулканічних районах можна віднести гейзери, гарячі ключі тощо; в невулканічних – глибинні термальні води. Гарячі води можуть бути використані для вироблення електричної енергії, в комунальному тепло забезпеченні, і з технологічною метою.
