Контрольні запитання

1. Як побудована Сонячна система?

2. Викладіть суть гіпотези Канта-Лапласа.

3. Порівняйте гіпотези походження Землі Канта-Лапласа та Шмідта.

4. Викладіть гіпотезу походження Всесвіту.

1.1 Земля як планета Сонячної системи (самостійне вивчення)

Мета: - розвинути у студента навички самостійної роботи з літературою; вміння вибирати головне, узагальнити і систематизувати знання;

- надати студентам загальні відомості про Землю як планету Сонячної системи.

Завдання: прочитати текст в підручнику Й.М.Свинко, М.Я.Сивий «Геологія» стр. 16-19. Скласти конспект згідно питань, приведених нижче. Відповісти на питання для самоконтролю.

Сонячна система складається із Сонця і дев’яти планет, однією з яких є Земля. Як побудована Сонячна система та яке місце в ній займає наша планета? Відповісти на ці питання за наступним планом.

1. Що представляє собою Сонячна система?

2. Що представляє собою Сонце?

3. Охарактеризувати інші планети.

4. Супутник Землі.

5. Загальні відомості про астероїди та комети.

Склавши конспект, закрийте зошит та відповідайте на запитання.

Питання для самоконтролю

1. Як побудована Сонячна система?

2. Назвіть внутрішні й зовнішні планети.

3. Охарактеризуйте Сонце як основну складову Сонячної системи.

4. Охарактеризуйте супутник Землі – Місяць.

5. Що таке сонячна корона та сонячний вітер?

6. Що таке астероїди?

7. Що таке комети?

2. Основні властивості Землі

(лекція)

Мета: ознайомитися з формою та розміром Землі, отримати уявлення про силу земного тяжіння, про земний магнетизм та його аномалії, ознайомитися з тепловими властивостями Землі.

План

1. Форма та розміри Землі.

2. Значення кулястості Землі.

3. Сила земного тяжіння та його аномалії.

4. Земний магнетизм та його аномалії.

5. Магнітні бурі.

6. Теплові властивості Землі.

Форма та розміри Землі

Розміри та форма Землі завжди цікавили вчених. Розміри планети мали практичне значення для орієнтації в космосі, для знання відстаней до держав – сусідів.

Вчені Древньої Греції ще 2,5тис.р. назад ставили питання про відстань від Землі до Сонця, Місяця, до інших планет, а також про розміри Землі. Найважливіших успіхів при вимірюванні розмірів Землі досяг древньогрецький вчений – Ератосфен. Наукові докази кулеподібності нашої планети наведено також в працях Арістотеля.

У ХVIII ст. англійським фізиком І.Ньютоном доведено, що внаслідок спільної дії гравітаційних та відцентрових сил, які виникають під час обертання планети, Земля має сплющуватися з полюсів уздовж напрямку, що їх сполучає. Нині виявлено, що полярний радіус менший від екваторіального на 21,38км. Така фігура Землі дістала назву еліпсоїда обертання, або сфероїда. У подальшому, з появою точніших методик вимірювання було визначено, що Земля дещо сплюснута й по екватору: різниця між найбільшим й найменшим радіусом Землі на екваторі становить 213 м. Звідси виходить, що Земля є тривісним еліпсоїдом з подвійним (полярним і екваторіальним) сплющенням.

Форма Землі знаходиться у стані становлення від згустку матерії (холодної чи гарячої) до еліпсоіда обертання. Нинішній проміжний стан форми Землі ще не має жодної аналогії серед геометричних фігур. За деяку схожість цієї фігури з формою людського серця були пропозиції назвати її кардіоідом. За сучасними уявленнями, найближчою фігурою до істинної форми Землі вважається геоїд, тобто форма, що має вигляд Землі. Цим була підтверджена офіціальною наукою унікальність і неповторність нашої планети. Площа земного геоіда становить близько 510млн.км², об’єм – 61,083млн.км³, радіус кулі, рівновеликої геоїду – 6371км. Довжина коли земного мерідіана – 40008550м, довжина екватора – 40075700м.

Значення кулястості Землі:

1. Сонячні промені на різних широтах падають на поверхню Землі під різними кутами.

2. Закономірність природи.

3. Циркуляція рухомих оболонок Землі.

4. Розподіл на освітлену та неосвітлену частини Землі.

5. Тісний зв’язок між геоїдом та рельєфом.