9. Розділ

Згодом про самого Августа було багато розмов і для більшості тих які дивувалися це було нісенітницею що той самий колись був першим при отриманні влади і останнім в житті і що він помер в Номах у будинку і на ліжку на якому колись помер його батько Октавій. Навіть повідомлялося число консулатів яким він вирівнявся із Валерієм Корвеном і Гаєм Марвіном разом протягом 37 років була безперервна трибунська влада був удостоєний титулом імператора 21 раз і інші із почестей були примножені а також нові. І серед розумних людей його життя по різному возвеличувалось і засуджувалось. Вони вважають що він був благочестивий по відношенню до батька і до труднощів держави в якій тоді не було жодного місця для законів і він був готовий вести громадянську війну яка ані не могла бути підготовленою ані не могла вестися через добрі якості. І що багато він уступив Антонію лиш би відомстити вбивцям за батька і багато уступив Лепіду. Після того коли цей через безтурботність ослаб а той (Антоній) через пристрасті був знищений то не було іншого засобу для ворогуючої батьківщини ніж щоб вона управлялась одним. Однак ані царською владою ані диктатурою але титулом принцепса була встановлена республіка морем океаном і довгими ріками була огороджена імперія легіони провінції флоти все було зв’язане між собою право було серед громадян а скромність серед союзників і що саме місто було темної прикраси і тільки дещо управлялось щоб для інших був спокій.

10. Розділ

І говорилося протилежне, що благо схильність по відношенню до батька і часи республіки брались до уваги крім того що ветерани були підбурені щедрість, пристрастю панувати і що військо було підготовлене приватним юнаком і що легіони консула були зіпсовані підкупом і що придворною була прихильність помпеянських партій. Незабаром коли декретом сенаторів він захотів фасціїв і преторське право і коли були вбиті Тірцій і Панса то чи то ворог приніс їм смерть чи то підлита Пансі до рани отрута чи то самі воїни вбили Тірція чи то Цезар організатор підступу і що військо одного і другого він захопив. Що він вирвав консулат всупереч волі сенату і що зброю яку застав в Антонія повернув проти республіки і що проскрипції громадян і поділи земельних наділів не були схвалені тими самими які це зробили. І насправді ж що загибель Касія і Брута двох додався до батьківських ворожнеч хоч можна було відкинути приватні образи заради спільної користі і що Помпей під виглядом миру а Лепід під виглядом дружби були обмануті. І після того Антоній був спокушений Тарентійськими і Врундезійськими умовами і шлюбом сестри і що звільниться він смертю від покарання підступної родини. Після цього без сумніву настав мир але криваві поразки Лоріатів і Варіанів вбивства у Римі Варронів, Егнатіїв і Юліїв. Але не утримались і від домашніх від Нерона була відведена дружина і через насмішку обговорювала розкоші Тедія і Ведія Поліопів – головних понтифіків. І нарешті Лівію матір небезпечну для республіки і мачуху небезпечну для роду Юліїв. І нічого не було залишено для почестей богів після того як він захотів вшановувати себе через флавінів і жерців у храмах і на зображеннях богів. І що Тіберій не був прийнятий сердечно і турботою про державу як наслідник але тому що він побачив в ньому зарозумілість і жорстокість то шукав собі славу найгіршим порівнянням. Так як Август декількома роками раніше коли знов вимагав у сенаторів для Тіберія трибунську владу хоч звертався почесною промовою однак дещо кинув на його зовнішність, спосіб життя і звичаї якими немов би пробачаючи дошкуляв. Здійснивши поховання за звичаєм були позначені йому храм і богослужіння.