- •2. Система кримінального права.
- •3. Принципи кримінального права.
- •4. Кримінальне право як невід'ємна частина правової системи держави. Значення Конституції України для розвитку кримінального права на сучасному етапі.
- •5. Кримінальне право і суміжні галузі права
- •7. Поняття, ознаки і значення закону про кримінальну відповідальність. Значення Конституції України у розвитку кримінального законодавства.
- •8. Кримінальний кодекс і його структура. Структура статей Особливої частини кк України.
- •9. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •10. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність
- •12. Поняття кримінальної відповідальності
- •11. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо кола осіб.
- •13. Підстави застосування кримінальної відповідальності.
- •15. Кримінально-правові відносини: сутність та основні ознаки.
- •16. Поняття злочину та його ознаки
- •17. Класифікація злочинів за ступенями тяжкості.
- •18. Склад злочину: поняття та основні елементи.
- •19. Поняття об'єкту злочину та його значення.
- •20. Види об'єктів злочину і їх значення
- •21. Предмет злочину. Відмінність між об'єктом і предметом злочину.
- •22. Поняття об'єктивної сторони злочину та й значення
- •23. Суспільно небезпечне діяння — обов'язкова ознака об'єктивної сторони злочину.
- •24. Суспільно небезпечні наслідки. Матеріальні і формальні склади злочину
- •25. Причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками
- •26. Спосіб, засоби, обстановка, місце, час вчинення злочину як обставини, що становлять ознаку об'єктивної сторони злочину.
- •27.Поняття суб'єкта злочину та його ознаки
- •28 Осудність, неосудність та обмежена осудність.
- •29.Відповідальність за злочини, вчинені у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
- •30. Вік як ознака суб'єкту злочину
- •31. Спеціальний суб'єкт злочину: поняття та ознаки
- •32. .Поняття і ознаки суб'єктивної сторони злочину
- •33.Вина як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони злочину.
- •34.Форми вини, види умислу та необережності.
- •35. Складна форма вини.
- •36. Мотив і мета як ознаки суб'єктивної сторони злочину
- •37. Поняття та види стадій вчинення умисного злочину
- •38. Поняття та ознаки закінченого і незакінченого злочину
- •39.Готування до злочину.
- •40.Замах на злочин і його види.
- •41.Добровільна відмова при незакінченому злочині
- •42.Поняття та ознаки співучасті
- •43. Форми співучасті, критерії їх визначення
- •44. Види співучасників
- •45.Форми організованої злочинної діяльності
- •46. Поняття і види причетності до злочину. Причетність до злочину - це дія чи бездіяльність, яка хоча і пов'язана з вчиненням злочину, але не є співучастю в ньому.
- •47.Кримінальна відповідальність співучасників
- •48. Добровільна відмова співучасників
- •49. Поняття та ознаки множинності злочинів. Її відмежування від одиничних злочинів.
- •§ 2. Одиничний злочин
- •50. Види множинності злочинів. Сукупність злочинів та її види
- •51. Повторність злочинів та її види
- •52. .Рецидив злочину та його види
- •53. Поняття і види обставин діяння , що виключають злочинність
- •54. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності
- •56.Заходи щодо затримання особи, яка вчинила злочин, та умови їх правомір¬ності.
- •58.Інші обставини, що виключають злочинність діяння.
- •61.Звільнення у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •62.Звільнення у зв’язку із закінченням строків давності.
- •64.Поняття та ознаки покарання.
- •65.Мета покарання.
- •66.Основні та додаткові покарання.
- •67.Система і види покарань.
- •69.Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність при призначенні покарання.
- •70.Призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено зако¬ном.
- •71.Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •72.Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •73.Поняття, підстави й види звільнення від кримінального покарання та його відбування
- •74. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •75. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •76. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •77. 1. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким передбачає не скорочення невідбутої частини призначеного вироком суду
- •80. Правові наслідки судимості.
- •81. .Погашення судимості: поняття, строки та їх обчислення
- •82. Погашення судимості
- •83, Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •84.Види примусових заходів медичного характеру.
- •85.Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.
- •86. Примусове лікування: поняття, підстави застосування.
- •87.Специфіка кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •88.Види кримінальних покарань, що застосовуються до неповнолітніх та особливості їх застосування
- •89. Специфіка звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності та відбування покарання
- •90. Примусові заходи виховного характеру: поняття та види
- •91. Особливості погашення та зняття судимості щодо неповнолітніх.
61.Звільнення у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
Стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілимОсоба, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.1. Ст. 46 є закріпленням відомого зарубіжному законодавству інституту медіації як альтернативного способу врегулювання кримінально-правових конфліктів, в основу якого покладено посередництво у примиренні сторін. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим дає змогу: потерпілому - більш оперативно отримати належну компенсацію заподіяної йому шкоди; особі, яка вчинила злочин, - бути звільненою від кримінальної відповідальності; державі - зекономити фінансові та інші ресурси, необхідні для розслідування зазначених категорій справ.2. Підставою цього виду звільнення від кримінальної відповідальності є сукупність таких умов: 1) особа вчинила злочин вперше;2) діяння належить до злочинів невеликої тяжкості (при цьому не вимагається, щоби ними були так звані злочини приватного обвинувачення); 3) особа, яка вчинила такий злочин, примирилася з потерпілим; 4) вона відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. При цьому не вимагається, щоб суб'єкт, який вчинив злочин, щиро покаявся і активно сприяв розкриттю злочину.Про поняття злочину невеликої тяжкості див. ст. 12 та коментар до неї, про поняття вчинення адочішу вперше, відшкодування завданих збитків та усунення заподіяної шкоди - коментар до ст. 45.Відшкодування завданої шкоди в плані ст. 46 має бути повним і достатнім. Ці критерії визначаються за угодою потерпілого, який пропонує конкретні форми та механізми відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, та особи, яка вчинила злочин. У разі наявності декількох потерпілих винний може бути звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 46 за умови досягнення ним примирення з кожним із потерпілих і відшкодування кожному із них завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.Особливістю передбаченого ст. 46 звільнення від кримінальної відповідальності є те, що для його застосування вимагається не лише позитивна посткримінальна поведінка винного, а й добровільне волевиявлення потерпілого. Якщо заподіяна злочином шкода повністю відшкодована, проте примирення потерпілого з винним не відбулося, останній не може бути звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 46.3. Під примиренням розуміється добровільна відмова потерпілого від поданої ним заяви про притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин (у тому разі, коли справу ще не
порушено), або прохання закрити вже порушену щодо винного кримінальну справу. Факт примирення потребує відповідного про' цесуального закріплення у матеріалах справи.Мотиви, якими керується потерпілий, погоджуючись на примирення (жалість, релігійні переконання, сподівання на дружбу, бажання поліпшити своє майнове становище тощо), для застосування ст. 46 значення не мають. При цьому не є важливим також, хто саме виступив ініціатором примирення (винний, потерпілий, їхні знайомі, працівники правоохоронних органів).5. Примирення має відбутись саме з потерпілим, а не з іншими особами, які беруть участь у кримінальному процесі. Потерпілий - це фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яка визнана потерпілим постановою органу дізнання, слідчого, судді або ухвалою суду. У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, права потерпілого мають його близькі родичі, які в установленому порядку визнані потерпілими. Не є потерпілими у кримінально-процесуальному аспекті юридичні особи, які, у разі заподіяння їм майнової шкоди, визнаються цивільними позивачами.Угоду про примирення з особою, яка вчинила злочин, неповнолітній потерпілий віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років може укласти лише за згодою своїх батьків (усиновителів) або піклувальників. Вказану угоду від імені неповнолітнього потерпілого, який не досяг п'ятнадцяти років, закон дозволяє укладати лише його ба тькам (усиновителям) або опікунам, які у кримінальному процесі визнаються його законними представниками.
