- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів до практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •1. Спілкування в діяльності соціального педагога
- •1. 1. Мовлення як форма спілкування
- •1.2. Культура мовлення вчителя
- •1.3. Особливості педагогічного спілкування
- •1.4 Засоби спілкування
- •2. Педагогічна діяльність і культура педагогічного спілкування
- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів о практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •1. Мова і думка
- •2. Мислення і мозок
- •3. Процеси мислення
- •4. Види мислення
- •5. Форми мислення
- •6. Розв'язання логічних задач
- •7. Творче мислення та особистість
- •Р р и т о р и к а иторичні закони
- •Зв’язок риторики з іншими науками
- •Закони риторики
- •Методичні поради студентам
- •Форма перевірки
- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів до практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •Етика ділового спілкування, діловий етикет
- •1. "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання
- •2. Ділове спілкування та його особливості
- •3. Культура ділового спілкування
- •4. Особливості ділового етикету
- •Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- •Методичні поради студентам
- •Форма перевірки
- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів до практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •1.Цілі, стратегія, тактикаіта стилі спілкування
- •2. Типи співрозмовників
- •3. Етапи спілкування
- •6. Письмові форми ділового спілкування
- •Методичні рекомендації студентам
- •Форма перевірки
- •План та хід заняття
- •1.Організація студентів до практичного заняття.
- •1.1.Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень теми заняття.
- •1.1.1. Практична частина
- •Методитичні поради студентам
- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів до практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •Методичні рекомендації студентам
- •Форма перевірки
- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів до практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •Методичні рекомендації студентам
- •Форма перевірки
- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів до практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •Методичні рекомендації студентам
- •Форма перевірки
- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів до практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •Методичні рекомендації студентам
- •Форма перевірки
- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів до практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •Методичні поради
- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів до практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •Методичні поради
- •Форма перевірки
- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів до практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •Методичні поради
- •Форма перевірки
- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів до практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •Форма перевірки
- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів до практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •Методичні поради
- •Методичні поради
- •Форма перевірки
- •План та хід заняття
- •I. Організація студентів до практичного заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •Методичні поради
- •Форма перевірки
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •Завдання № 4.
- •Завдання № 5.
- •Завдання № 10.
- •План та хід заняття
- •II. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних. Положень теми заняття.
- •III. Практична частина.
- •Методичні рекомендації
- •Форма перевірки
3. Процеси мислення
Основою процесу мислення завжди є аналіз і синтез.
Аналіз - це уявне відокремлення властивостей від об'єкта, виділення окремих його частин, елементів тощо. Аналіз - необхідна умова наукової інтерпретації фактів. Він вимагає повноти, глибини та точності. Це перший етап вивчення будь-якого явища. Наприклад, вивчаючи текст, ми поділяємо його на епізоди сюжету, фрагменти композиції і на менші сегменти (речення, слова, склади, фонеми); шукаємо різноманітні конструктивні зв'язки між ними, зовнішні відмінності та внутрішню єдність. Пізніше всі ці компоненти поєднуються між собою.
Поєднання окремих компонентів об'єкта в єдине ціле називається синтезом. Синтез, як процес мислення, може відбуватись на різних рівнях у діяльності людини, починаючи від простого механічного сполучення частин цілого до створення наукової теорії на основі узагальнення окремих фактів і матеріалів досліджень. Він може здійснюватися як на основі сприймання, так і на основі спогадів та уявлень.
Будучи протилежними за своєю суттю, операції аналізу та синтезу фактично тісно пов'язані між собою. Без аналізу немає синтезу, і навпаки. Вони беруть участь у кожному процесі мислення. Нерозривна єдність аналізу і синтезу реалізується в пізнавальному процесі порівняння.
Порівняння - уявне зіставлення двох або кількох об'єктів з метою виявлення спільних чи відмінних ознак. Це елементарний процес, з якого починається пізнання. К.Ушинський вважав, що порівняння є основою будь-якого розуміння та мислення, все в світі ми пізнаємо лише через порівняння: "Якщо б ми знайшли предмет, який не мали з чим порівняти, то ми не могли б про нього нічого сказати".
Порівнюючи предмети чи явища, ми виділяємо найбільш спільні їхні ознаки і на цій основі здійснюємо узагальнення. Узагальнення - уявне згрупування предметів за загальними та істотними ознаками. Наприклад, за загальними ознаками об'єднуємо в одну групу вишню, гвоздику, кров, сире м'ясо - за кольором, але це не істотна ознака. За істотними ознаками (за призначенням) об'єднуємо стіл, стілець, шафу, крісло - це меблі. Узагальнюючи предмети за їх властивостями, ми змушені абстрагувати властивості від предметів.
Абстрагування - уявне відокремлення істотних властивостей від неістотних та від предмета в цілому, визначення спільної ознаки, що характеризує певний клас предметів. Суть абстрагування як операції мислення полягає в тому, що сприймаючи певний предмет і виокремлюючи в ньому певну частину, розглядаємо виділену частину чи властивість незалежно від інших складових даного предмета. Ми абстрагуємось від інших ознак інформації, часто оперуємо такими абстрактними поняттями, як "число", "матерія", "сила", "величина", "колір" тощо. Однак при якісній характеристиці об'єктів ми переходимо від абстрактного до конкретного, тобто здійснюємо конкретизацію (п'ять яблук, червона квітка, високий юнак тощо).
Конкретизація - процес протилежний абстракції. У конкретних уявленнях ми не намагаємося виокремити різні ознаки чи властивості предмета, а, навпаки, намагаємось уявити ці предмети у всій їх різноманітності властивостей і ознак та взаємозв'язків.
