- •Види ринкового самоврядування та об’єктивні причини втручання держави в економічні процеси.
- •Діалектика взаємозв’язку економічної політики і державного регулювання.
- •Використання економічних законів в практиці державного регулювання ринкових відносин.
- •Національні моделі дре.
- •Моделі організації державного регулювання в різних типах економічних систем.
- •Основні концепції державного макроекономічного регулювання економіки.
- •Сукупність і регулююча роль соціальної політики.
- •Цілі і основні завдання соціальної політики в системі державного регулювання.
- •Господарський механізм та його місце в системі державних регуляторів економічного розвитку.
- •Державне регулювання економіки як сучасна наукова категорія.
- •Соціально-економічні прогнози в системі дре.
- •Сутність та способи державного макроекономічного прогнозування.
- •Система та класифікація методів прогнозування економічного та соціального розвитку.
- •Зміст і основи методології індикативного планування.
- •Види макроекономічних планів.
- •Методика розробки цільових, комплексних, державних програм.
- •Система органів державного регулювання економіки України.
- •Суб’єкти та об’єкти державного регулювання макроекономіки.
- •Функціональні механізми дре.
- •Проблеми ефективності регулювання економіки в трансформаційний період.
- •Структура економіки як об’єкт державного регулювання.
- •Механізм державного регулювання інвестиційною діяльністю.
- •Роль держави у створенні сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій.
- •Механізм впливу держави на активізацію інвестиційної діяльності.
- •Державне регулювання і підтримка малого підприємництва.
- •Сутність і регулююча роль соціальної політики.
- •Платіжний баланс як інструмент дре.
- •Зовнішньо - економічна діяльність як об’єкт державного регулювання.
- •Важелі сприяння інноваційному розвитку в системі державного регулювання.
- •Застосування протекціоністських заходів захисту вітчизняного товаровиробника.
- •Державне регулювання участі України у світо-господарському економічному просторі.
- •Зміст державного екологічного регулювання.
- •Способи та моделі державного регулювання економіки.
- •Економічна безпека як об’єкт державного регулювання.
- •Зовнішньо-торгівельна політика України та механізми її реалізації.
- •Державна митна політика та політика цін у зовнішній торгівлі.
- •Регулювання науково-технічного та інноваційного співробітництва України з іншими країнами.
- •Державне регулювання фондового ринку.
- •Фінансово-кредитні важелі сприяння інновацій в системі державного регулювання.
- •Антимонопольна політика держави та механізми її реалізації.
- •Необхідність та сутність державного регулювання розвитку регіонів.
- •Цілі і принципи державної науково-технічної та інноваційної політики.
- •Державне регулювання доходів та рівня споживання населення.
- •Заходи з попередження банківської кризи в системі економічного регулювання.
- •Методи валютно-курсового регулювання економіки.
- •Механізми державного грошово-кредитного регулювання.
- •Антициклічна політика держави, її види та інструменти регулювання.
Національні моделі дре.
На даний час сформувались певні моделі державного регулювання національної економіки, які успішно використовуються різними країнами
світу.
Моделі країн Європейського Союзу
Поширеною в країнах Європейського Союзу є соціально-ринкова модель державного регулювання національної економіки. До головних її особливостей належать підвищена роль держави через володіння часткою підприємств, надання субсидій окремим виробництвам; розвинена система різноманітних програм соціального забезпечення населення; використання державою індикативного планування щодо визначення цілей розвитку та застосування стимулів для їх досягнення.
В системі державного регулювання головну роль стали відігравати питання довгострокового зростання, сприяння розвитку малого бізнесу, стимулювання науково-технічного прогресу. Держава фінансує значну частину ресурсів на розвиток науково-дослідних та конструкторських робіт, підготовку наукових і технічних кадрів.
Американська модель
Найбільш розвиненою вважається економіка США. Вона виділяється в окрему модель державного регулювання національної економіки, в якій підприємства мають найвищий ступінь самостійності в організації і здійсненні підприємницьких функцій, а роль держави полягає у створенні умов, за яких фізичні та юридичні особи займаються плануванням, організацією, виробництвом та наданням послуг ринкового характеру.
У моделі державного регулювання економіки США широко використовується система державних замовлень. Фактично через систему державних замовлень створено такі галузі, як атомна, аерокосмічна промисловість, електротехнічна та інші.
У регулюванні ринку США важливу роль відіграє кредитно-грошове регулювання.
Моделі азіатських країн
Азіатська модель державного регулювання національної економіки відрізняється найбільш тісною взаємодією держави і підприємницьких структур. Ринковий механізм азіатських країн формується на основі правового державного регулювання, яке спирається на історичні, культурні, національні традиції. У них відсутнє прагнення до універсалізації, домінує свобода у виборі форм і засобів розвитку.
Японія належить до країн, у яких оптимально поєднуються регулююча роль держави з функціонуванням механізмів ринку. Особливістю економіки Японії є те, що основою її ринкового господарства є державно-корпоративні структури.
В Китаї основні економічні функції держави зводяться до формування наукової стратегії і формування народногосподарських планів в цілому; узгодження регіональних і галузевих планів та господарських зв’язків; активного впливу на економічне ринкове середовище через розробку нормативних актів, удосконалення системи цін, податків, кредитів; складання планів розвитку науки, техніки і їх активного впровадження у виробництво; сприяння розширенню дії внутрішнього і зовнішнього ринків, включення в їх сферу підприємств, надання їм необхідної інформації про кон’юнктуру ринків, можливості економічного співробітництва.
В Південній Кореї застосовують заходи адміністративного і фіскального характеру для стимулювання науково-дослідних і конструкторських робіт. З цією метою використовуються пільги, заходи фінансової підтримки, програми стимулювання зв’язку між наукою і виробництвом.