- •Перехідна характеристика підсилювального каскаду
- •Зворотні зв’язки підсилювальних каскадів
- •3)Lc генераторы синусоидальных колебаний.
- •Билет №2
- •Основные параметры усилительных каскадов
- •Коефіцієнт корисної дії підсилювача в режимі в
- •3)Багатокаскадний упт
- •Ачх і фчх попереднього підсилювача в області вч
- •Коефіцієнт підсилення попереднього підсилювача на транзисторі з ое
- •2. Регулятор коефіцієнту підсилення
- •3. Диференційальний і інтегруючий підсилювачі
- •Підсилювачі постійного струму
- •1. Аналіз підсилювального каскаду відео сигналу
- •2. Упт з безпосереднім звязком.
- •3. Паралельний балансний підсилювач
- •1. Аналіз попереднього підсилювача в області вч
- •2. Безтрансформаторний двотактний підсилювач потужності
- •3.Інтегратор на операційному підсилювачі
- •Визначення верхньої і нижньої частоти транзисторного підсилювача через постійні часу τв і τн.
- •Частотні спотворення підсилювача. Частотні і нелінійні спотворення в однотактних підсилювачах потужності
- •Генератори типу rc.
- •Стійкість підсилювачів зі зворотнім зв’язком, корегуючи rc-кола.
- •Критерій Найквіста
- •Що не інвертує підсилювач.
- •Модель польового транзистора.
- •Вплив нзз на смугу частот підсилювача.
- •Виборчі підсилювачі.
- •Стійкість підсилювача з нзз
- •Вч корекція ачх за допомогою індуктивності
- •Схеми порівняння.
- •Вплив нзз на стабільність коеф. Підсилення
- •Підсилювач потужн з без трансформаторним виходом що працює в режимі класу ав.
- •13.1.Эквивалентная схема полевого транзистора.
- •13.3 Транзисторний режекторний фільтр
- •14 1.Класифікація підсилювальних каскадів
- •14 2.Упт з модулятором та Демодулятором.
- •14 3.Cхеми порівняння на операційному підсилювачі
- •15 1. Модель Біполярного транзистору, побудованого з використанням y-параметрів
- •15 2. Вч корекція ачх за допомогою індуктивності.
- •15 3. Операційні підсилювачі та їх характеристики
- •17.1 Генератори синусоїдальних коливань
- •17.2 Емітерна вч корекція підсилювача.
- •17.3 Схема суматора
- •18.1 Аналіз попереднього підсилювача в області нч
- •18.2 Вплив нзз на коефіцієнт гармонік
- •18.3 Методи розширення смуги пропускання підсилювача
- •19.1 Модель бт з використання чотириполюсника
- •19.2 Однотактні підсилювачі потужності
- •19.3 Схема масштабного підсилювача потужності
- •1. Ачх і фчх підсилювача потужності Частотні характеристики
- •2. Нелінійні спотворення в підсилювачах потужності
- •3. Схема Дарлінгтона
- •1. Диференційальний і інтегруючий підсилювачі
- •2.Нелінійні спотворення в підсилювачах потужності
- •3.Схема захисту операційних підсилювачів
- •2 Диода что бы не попадало большое напряжение на вход.
- •1. Метод підвищення стабільності коефіцієнту підсилення
- •2. Вплив нзз на смугу частот підсилювача.
- •3. Широтно-імпульсний модулятор
- •Билет №23
- •1. Стійкість підсилювачів з нзз
- •2. Вч корекція ачх за допомогою індуктивності
- •3. Схеми суматорів
- •1. Коефіцієнт підсилення попереднього підсилювача на транзисторі з зе
- •2. Регулятор коефіцієнта підсилення на операційному підсилювачі.
- •3. Тригер Шмидта
- •1) Схеми генераторів трикутної та пилкоподібної напруги
- •2) Упт з модулятором та демодулятором
- •3) Схеми порівняння на оп
- •Билет №26
- •1)Підсилювач з неінвертуючим входом на оп
- •2) Розрахунок тривалості фронту і величини сколу імпульсу відео підсилювача
- •3) Простий оп на транзисторах (балансний підсилювач)
- •1) Підвищення стійкості підсилювачів з нзз
- •2) Вч корекція ачх за допомогою індуктивності
- •3) Схеми суматорів
Билет №2
Основные параметры усилительных каскадов
Технічними показниками підсилювача називається сукупність даних, що характеризують його властивості. До них відносяться:
1.
Вхідні дані (
).
ДВС може бути представлений джерелом ЕРС або джерелом струму.
Модель джерела ЕРС використовується у випадку підсилення
напруги (рис. 1.3).
Рис. 1.3
.
(1.1)
Бажано,
щоб
,
тоді
.
Джерело струму використовується у випадку підсилення струму(рис. 1.4).
Рис. 1.4
.
(1.2)
Бажано,
щоб
,
тоді
.
2.
Вихідні дані (
).
Модель вихідного кола представлена на рис. 1.5.
Рис. 1.5
Підсилений
сигнал представлений залежним джерелом
(
− коефіцієнт підсилення підсилювача
в режимі холостого ходу,
− вихідний опір підсилювача).
Для того щоб узгодити вихідне коло з навантаженням необхідно, щоб виконувались наступні умови:
для підсилення напруги:
;для підсилення струму:
;для підсилення потужності:
.
3. Коефіцієнти підсилення.
Розрізняють такі коефіцієнти підсилення.
1) Коефіцієнт підсилення за напругою
,
(1.3)
де
− модуль коефіцієнта підсилення,
− зсув фаз між вхідним та вихідним
сигналом.
2) Коефіцієнт підсилення за струмом
,
(1.4)
де
.
3) Коефіцієнт підсилення за потужністю
.
(1.5)
4. Амплітудно-частотна характеристика (АЧХ).
АЧХ – залежність модуля коефіцієнта підсилення від частоти (рис. 1.6).
Рис. 1.6
5. Фазово-частотна характеристика (ФЧХ).
ФЧХ – це залежність кута зсуву фаз між вхідним та вихідним сигналами від частоти (рис. 1.7).
Рис. 1.7
6. Амплітудна характеристика.
Амплітудна характеристика – це залежність амплітуди вихідного
сигналу від амплітуди вхідного сигналу (рис. 1.8).
Рис. 1.8
.
(1.6)
Діапазон
напруг вхідного сигналу, що підсилюються
без спотворень характеризує динамічний
діапазон підсилення
.
Мінімум
вхідного сигналу
визначається рівнем власних шумів
підсилювача, а максимум вхідного сигналу
зумовлений переходом на нелінійну
ділянку характеристик транзистора.
Коефіцієнт корисної дії підсилювача в режимі в
Двотактні підсилювачі з режимом роботи транзистора класу В характеризуються тим, що кожна з півхвиль синусоїди сигналу формується окремими транзисторами.
Робоча точка обирається на границі активної області на лінії відсічки.
Н
а
рисунках зобразимо сімейство вихідних
характеристик та часові діаграми роботи
такого П відповідно.
Потужність в кожному з транзисторів розсіюється лише в інтервалі провідності, за рахунок чого ККД зростає до 0,6-0,7.
Оскільки активна область в околі відсічки характеризується підвищеною не лінійністю, відбуваються нелінійні спотворення вихідного сигналу.
Як компромісний варіант, організовують режим роботи двох транзисторів класу АВ, коли робоча точка дещо
зміщується від області відсічки в активну область.
Це зменшує ККД до величини 0,45-0,5, але забезпечує прийнятний рівень нелінійних спотворень.
